
- •3. В. Партико
- •Виникнення редагування
- •Стагнація в редагуванні
- •Відродження редагування
- •Виникнення теорії редагування
- •Класичне редагування
- •Комп’ютерне редагування
- •Групи авторів
- •Групи реципієнтів
- •Групи змі
- •Лінгвістична структура
- •Композиційна структура
- •Інформаційна структура
- •5.3.4. Логічна структура
- •Ілюстрації
- •Формули
- •Фізіологічні хараістеристики кандидатів у космонавти
- •Види норм
- •Типи норм
- •Зафіксовані й незафіксовані норми
- •Об’єктивні та суб’єктивні норми
- •Настроювані й ненастроювані норми
- •Загальні й галузеві норми
- •Встановлені й невстановлені норми
- •Інформаційні помилки
- •Модальні й фактичні помилки
- •Темпоральні, локальні й ситуативні помилки
- •Тезаурусні помилки
- •Атенційні помилки
- •Копіювальні помилки (спотворення)
- •Параметричні методи
- •Спискові методи
- •Шаблонні методи
- •Населення м. Харкова
- •Структурні методи
- •Проаналізуємо зроблені автором проекту зауваження.
- •Аналітичні методи
- •Когнітивні методи
- •Положеннєві методи
- •2.1. Хххххххх хххххххх хххххххх ххххххххх 2.1.1. Ххххххх х ххххххххх
- •Хххххххх ххх хххххххх хххх
- •Компаративні методи
- •Спеціальні методи
- •Видалити неправильне слово, а потім методом вставлення записати його правильно;
- •Вставити в потрібну позицію слова пропущену літеру. Звичайно, що другий метод виправлення за обсягом є коротшим, а тому — ефективнішим.
- •Переставлення
- •Видалення
- •Вставлення
- •Спеціальні методи
- •Скорочення
- •Опрацювання
- •Перероблення
- •Оцінювання кількості інформації
- •Оцінювання новизни інформації
- •4 А 8 Номер речення
- •2 4 6 8 Номер речення
- •4 6 8 Номер речення
- •Нормативна база
- •Конституційні та законодавчі норми
- •Межі втручання редактора в авторський оригінал
- •Політична й релігійна орієнтованість змі
- •Політичні норми
- •Релігійні норми
- •Оповідна композиція
- •Діалогова композиція
- •Вкладена композиція
- •Циклічна композиція
- •Описова композиція
- •Наукова композиція
- •Ієрархічна композиція
- •Архівна композиція
- •Гіпертекстова композиція
- •Комбінована композиція
- •Особливості застосування методів контролю
- •Залежність композиції від мети, виду і жанру повідомлення
- •Відповідність композиції логіці матеріалу
- •Лінійна довжина композиційних одиниць
- •Пропорційність композиційних одиниць
- •Розгортання композиційних одиниць уздовж горизонталі
- •Розгортання композиційних одиниць уздовж вертикалі
- •Класифікація композиційних одиниць
- •Інші композиційні норми
- •Необхідність рубрикації та змісту
- •Норми для рубрик
- •Критерії необхідності означень
- •Структура і види означень
- •Вимоги до означень
- •Нерозв’язні проблеми при означенні понять
- •Вимоги до операцій поділу
- •Два аспекти істинності тверджень
- •Твердження та їх види
- •Співвідношення між істинністю тверджень і видом літератури
- •Норми для опрацювання фактичних тверджень
- •Джерела перевірки фактичних тверджень
- •12.2.6. Особливості перевірки істинності фактичних тверджень
- •Види виведення знань
- •Безпосередні виводи
- •Прості силогізми
- •Індуктивні виводи
- •Аналогові виводи
- •Норми для доведень
- •Співвідношення між істинністю та переконливістю доведень
- •Норми для зв’язків тотожності
- •Норми для зв’язків несумісності
- •Норми для родо-видових зв’язків
- •Норми для інших видів зв’язків
- •Норми орфоепії
- •Два паралельні методи контролю лінгвістичних норм
- •Сучасні орфографічні норми української мови
- •Написання імен
- •Написання прізвищ
- •Написання географічних назв (топонімів)
- •Морфемний склад слова
- •Морфологічні характеристики слів
- •Словотвір
- •Словниковий склад повідомлення
- •Точність слововживання
- •Урізноманітнення лексики
- •Вживання термінів
- •Фразеограми
- •Синтаксичні зв’язки
- •Порядок слів у реченні
- •Пунктуація
- •Норми для складних синтаксичних конструкцій
- •Фразеографічні речення
- •Узгодження швидкості передачі з продуктивністю сприймання
- •Психолінгвістичні механізми сприймання
- •Вплив уваги на сприймання
- •Уява і точність сприймання
- •Пам’ять, її види і механізми
- •Нормування обсягу інформації
- •Нормування часу зберігання інформації
- •Поняття розуміння
- •Синтаксична складність повідомлення
- •Семантична складність повідомлення
- •Вплив складності на розуміння повідомлення
- •Норми розуміння повідомлень
- •Залежність між зрозумілістю і точністю повідомлення
- •Поняття коректури
- •Необхідність процесу коректури
- •Норми коректури
- •Методи коректури та їх ефективність
- •Особливості проведення коректури
- •Одиниці виміру
- •Переліки
- •Скорочення
- •Літерні константи
- •Посилання1
- •Соціальний склад населення
- •Виділення
- •Чужомовні тексти
- •Особливості ілюстрацій як об’єкта редагування
- •Підписи до ілюстрацій
- •Норми редагування ілюстрацій
- •Загальні норми
- •Примітки та коментарі
- •Передмови, післямови та додатки
- •Джерела інформації
- •Покажчики
- •Колонтитули
- •Загальні норми набирання
- •Норми набирання таблиць
- •Норми набирання формул
- •Види верстання
- •Загальні норми верстання
- •Норми безмакетного верстання
- •Видавнича діяльність
- •Творче редагування
- •Текстові процесори
- •Системи редагування
- •Технологічні особливості комп’ютерного редагування
- •Межі автоматизації редакційного етапу
- •Системи автоматизації видавничої діяльності
- •Орфограми
- •Синтаксеми
- •Пунктограми
- •Зв’язність і поділ на абзаци
- •Коли у правосторонньому контексті постфікса і «...Ся» наявна літера, яка позначає голосний звук, то
- •Складність тексту
- •Для якої підготовано повідомлення
- •Сішисшінідш
- •Комп’ютерна коректура
- •Апарат видання
- •Авторський і колективний.
- •Див. Видавнича Інформаційна, Композиційна, Лінгвістична, Логічнай Поліграфічна структура.
- •Ефективність економічна 327
- •Виключеного третього 202
- •Контекстна 74,127,128,132
- •Номінативна 125,127,132
- •Обсяг запам’ятовування 250
- •Використаної літератури 290
- •Одиниць вимірювання 79, 290
- •Умовних позначень 79, 280
- •Зміст (повідомлення) 201, 234
- •Частота появи літер, їх видалень та вставлень при спотвореннях, %
- •1 Партьїко 3. В. Статистика ошибок при коррсктурс и рсдактировании тскстов // Издатсльскос дсло: Обзор. Информация / Информпсчать. 1989. Вьіп. 3. 56 с. Частоти трансформацій цифр
- •Частоти спотворень за позиціями для слів різної довжини
- •Розподіл поліграмних спотворень за їх довжиною
- •Кількісна характеристика реконструювання реципієнтами відхилень
- •Замінити літеру чи знак іншими
- •Курсивне розріджування
- •Замінити чужі літери (іншої гарнітури, кегля, накреслення) своїми
- •Видалити відбиток піднятого пробільного матеріалу *
- •9. Знаки, що поєднують кілька різних вказівок
- •1 Партьїко 3. В. Статистика ошибок при корректуре и редактировании текстов // Издательскос дсло: Обзор. Информация / Информпечать. 1989. Вьіп. 3. 56 с.
- •1 Закон України “Про видавничу справу” // Урядовий кур’єр. 1997. 19 липня. № 130—131.
- •2 Солтон Дж. Динамические библиотечно-информационньїе системьі. М.: Мир, 1979. С.187.
- •1 Висловлюємо припущення, що ускладнення методів відбувається за нелінійною функцією.
- •1 Тут під вагою помилки ми розуміємо ті наслідки, до яких веде їх наявність у повідомленні.
- •2 Порівняй дані про кількість запам’ятовуваних вкладених підрядних речень у розділі 14.3.2.
- •1 Ми розрізнятимемо терміни “сприймання” (процес) і “сприйняття” (результат сприймання).
- •3 Иванов p. H. Организация и методика информационной работьі. М.: Радио и связь, 1982.
- •4 Тут під фрагментом тексту розуміють або весь текст, або його частину (розділ), або нфє.
- •1 Тренінг — розріджування та згущування знаків у рядку.
- •1 Виняток: при форматі набору, меншому 48 пунктів, які іноді використовують у газетах чи журналах.
- •1 Беркли 3. Символическая логика и разумньїе машиньї. М.: Иностранная литература, 1961.
Синтаксична складність повідомлення
Поняття складності. Однією з мисленнєвих характеристик повідомлення є його “синтаксична” складність (іноді її називають ще читабельністю1). Синтаксична складність повідомлення — це ступінь агрегації одних одиниць мови в інші (наприклад,
літер — у слова, слів — у речення, речень — у НФЄ тощо). Можна сказати, що чим більшу кількість складових має певна лінгвістична одиниця (наприклад, слово чи речення), тим важче реципієнтові встановити зв’язки між цими складовими (літерами, словами чи реченнями)1.
Існують дві групи методів визначення синтаксичної складності. До першої, яка легко піддається формалізації, належать метод Флеша і метод CRES2, а до другої, яка не формалізується, — метод питань і відповідей та метод резюме3.
Визначення синтаксичної складності для англомовних текстів. Метод Флеша визначає складність усього повідомлення чи його фрагмента (R) на основі такої формули:
R= 206,835 - 0,846АГ- 1,0151, (14-1)
де N— середня довжина кожних 100 слів тексту в повідомленні, складів; L— середня довжина речень, слів.
У табл. 14-3 подана кількісна характеристика різних значень Rдля англомовних текстів.
Таблиця 14-3
Кількісна характеристики повідомлень різної складності
N |
L |
R |
Складність повідомлення |
> 192 |
>29 |
0...30 |
Дуже важкий |
167 |
25 |
31...50 |
Важкий |
155 |
21 |
31...60 |
Не дуже важкий |
147 |
17 |
61...70 |
Звичайний |
139 |
14 |
71...80 |
Не дуже легкий |
131 |
11 |
81...90 |
Легкий |
<123 |
<8 |
91...100 |
Дуже легкий |
Метод CRESвизначає складність англомовних текстів за такою формулою:
R = 0,39L/P + 11,W/L +15,59, (14-2)
де І—середня довжина речень у фрагменті тексту, слів; Р—довжина фрагмента, речень4; N— середня довжина слів у фрагменті, складів.
На нашу думку, метод CRESдосконаліший, оскільки враховує ще один важливий показник, а саме — кількість речень у НФЄ. Проте цей метод не узгоджений із поданим у методі Флеша шкалюванням складності тексту.
Ступінь складності для неформалізованого методу питань і відповідей визначають, заздалегідь готуючи питання до повідомлення, складність якого з’ясовують. Далі читачеві пропонують ознайомитися з повідомленням і відповісти на підготовані питання. За результатами відповідей визначають складність повідомлення (оцінки ставлять експерти).
В іншому неформалізованому методі (методі резюме) для повідомлення заздалегідь готують кілька варіантів резюме, з яких тільки одне найповніше відтворює зміст повідомлення. Після того, як реципієнт прочитав текст, йому пропонують вибрати саме таке. Залежно від вибору реципієнта встановлюють кількісну оцінку складності повідомлення.
Визначення синтаксичної складності для україномовних текстів. Визначати складність за методом Флеша (/?), адаптованим до особливостей української мови, можна за формулою1
R= 206,835 - 0,283АГ - 5,9521, (14-3)
де N— середня довжина кожних 100 слів тексту в повідомленні, складів; і — середня довжина речень, слів.
Проте така адаптована формула не враховує впливу довжини НФЄ. Тому доцільніше використовувати трипараметричний метод, який враховує одночасно довжину слів, речень і НФЄ та є адаптованим до шкалювання Флеша2. Розрахункова формула для такого методу має такий вигляд:
R= 77,0/7V+ 491,З/і + 8,2/Р, (14-4)
де N— середня довжина слова у фрагменті тексту, літер; і — середня довжина речення у фрагменті тексту, слів; Р — середня довжина НФЄ (абзацу), речень.
Із числа неформалізованих для україномовних повідомлень можна використовувати також метод, запропонований Б. Н. Головіним. У цьому методі складність виводять із формули3
R= [D(2K- 0,57)]/4ЛХ, (14-5)
де D—кількість повнозначних слів в уривку повідомлення; К—кількість простих речень в уривку повідомлення; Т — кількість відокремлених членів речення в уривку повідомлення; і — кількість речень у повідомленні.
На підставі проведених експериментів Б. Н. Головін підрахував, що для казки складність становить 3,9, а для наукового тексту — 15,5.