2. Норми для зв’язків несумісності

Формулювання норм. Розрізняють два види зв’язків несумісності: зв’язок проти­лежності та зв’язок суперечності. Ці зв’язки в повідомленнях повинні бути регламентовані двома логічними законами: законом суперечності (регламентує обидва види зв’язків) та законом виключеного третього (регламентує лише зв’язки суперечності).

Адаптувавши вказані закони до потреб теорії редагування, отримаємо такі дві норми.

• Не можуть бути істинними два несумісні твердження про один і той самий об’єкт в один і той самий час, у тому самому місці, у тому самому відношенні й за тих самих обставин.

• Із двох тверджень про один і той самий об’єкт, які є суперечливими в один і той самий час, у тому самому місці, у тому самому відношенні й за тих самих обставин, одне твердження обов’язково є істинним, друге — хибним, а третього не існує.

Дамо інтерпретацію цих норм. Перша вказує, що принаймні одне із двох несумісних тверджень обов’язково є хибним (а, можливо, обидва одночасно) і що водночас ці два твердження істинними бути не можуть. Друга норма фіксує, що два суперечливі твердження не можуть бути хибними одночасно; з хибності одного з них обов’язково випливає істинність другого і навпаки — з істинності одного випливає хибність другого.

Приклад. Два твердження (1) Всі планети мають супутники і (2) Жодна планета не має супутників є протилежними. Як стверджує перша норма, принаймні одне із цих тверджень є хибним (навіть більше: у пій ситуації обидва твердження є хибними). Між цими двома твердженнями може існувати ще проміжне твердження: (3) Деякі планети не мають супутників. Твердження

1. і твердження (3) перебувають у зв’язку суперечності. Отже, на такі твердження розповсюджується друга норма. Таким чином, одне із цих двох тверджень обов’язково є істинним. Справді, перевірка істинності цієї пари тверджень показує, що істинним є твердження (3). Повторне застосування першої норми дає підставу для висновку, що перше твердження є хибним.

Види несумісності¹:

• за віддаллю між порівнюваними твердженнями (контактні — два несумісні твердження розташовані в повідомленні в сусідніх чи ближніх позиціях; дистантні — два несумісні твердження розташовані в повідомленні у віддалених позиціях);

• за ступенем вираженості (експліцитні — несумісності виражені явно; імпліцитні — несумісності виражені або завуальовано, або так, що їх можна виявити, лише виконавши над твердженнями певні операції).

Очевидно, що за трудомісткістю виявлення трудомісткішими є дистантні та імплі­цитні несумісності.

Особливості застосування норм. Реалізують контроль несумісності компаративним методом, тобто порівнюють будь-які два твердження повідомлення, що описують один і той самий об’єкт, незалежно від їх позиції в повідомленні. Іноді для виявлення імпліцитних несумісностей редакторові слід використовувати також інші додаткові методи: аналітичні, когнітивні тощо. Зокрема, часто ще перед застосуванням вказаних двох норм надданими слід виконати певні семантичні перетворення.

Приклад. В одному із двох несумісних тверджень (1) Іван є боягузом та (2) Іван є хоробрим обов’язково слід виконати заміну: або в твердженні (1) є боягузом на не є хоробрим чи в твердженні (2) є хоробрим на не є боягузом.

У повідомленнях зв’язки несумісності часто виникають як наслідок недотримання зв’язків тотожності. Тому, виявивши зв’язки несумісності, редактор повинен виправляти їх згідно з двома нормами, переліченими вище. Це означає, що одне із суперечливих тверджень слід або виправити, або видалити.

Контроль зв’язків несумісності має особливо важливе значення під час редагування образних, зокрема псевдореальних та ірреальних, повідомлень, адже перевірити такі повідомлення на відповідність дійсності неможливо. Тому контролю несумісності в образ­них повідомленнях приділяють особливу увагу.

Специфіку застосування має також друга норма контролю зв’язків несумісності: її не можна застосовувати щодо тих тверджень, істинність яких має імовірнісне значення.

Таким чином, сфера застосування цієї норми є обмеженою. Про це радактор завжди повинен пам’ятати, особливо тоді, коли опрацьовує понятійні повідомлення.

Помилки у зв’язках несумісності не слід плутати з антиноміями — двома протилежними твердженнями, що взаємно виключають одне одного, але доводяться однаково переконливо¹. Такі антиномії іноді трапляються в понятійних повідомленнях, наприклад: Рух — це єдність неперервності та перервності². Крім того, не слід засто­совувати норми несумісності також і до так званих “позірних” несумісностей, які зустрічаються в образних повідомленнях. Дамо приклади таких позірних несумісностей: Спогади про майбутнє[у назві фільму]; Знайомі незнайомці[у назві телепередачі]; У сусіда хата біла.. .а у мене ні хатинки... [народна пісня; уточнимо суперечність: людина, яка не має хати, не може бути чиїмось сусідом]. Антиномії та позірні несумісності не слід контролювати за допомогою двох перелічених норм.

Типові помилки у зв’язках несумісності.

Приклад. Контактно-експліцитна помилка: Туристична фірма організовує щоденні туристичні поїздки у Полтаву на суботу та неділю (очевидна суперечність: щодня субота чи неділя не буває).

Приклад. Контактно-імпліцитна помилка: Перший приз воичено досвідченому гросмейстерові Л. Штейнові, який набрав 10 очок (7 перемог і 3 нічиїУ (як показує підрахунок, кількість очок, набраних при 7 перемогах і 3 нічиїх, становить 8,5 очка, а не 10, як у повідомленні).

Приклад. Дистантно-імпліцитна помилка: у повідомленні автор спершу стверджує, що єгипетський фараон Амінхотеп вступив на престол 14-річним хлопчиком у 1375 р. до н. е., а потім, через десять сторінок читаємо, що цей фараон помер у 1336 р. до н. е. на тридцятому році життя³. Застосувавши метод арифметичних підрахунків, можна побачити, що фараон народився або в 1389, або в 1366 р. до н. е. Застосування першої норми дає змогу стверджувати, що принаймні одна з цих дат є хибною.

Тепер звернімо увагу на фактори, які усувають наявність несумісності. Як випливає із закону суперечності, навіть два зовні суперечливих твердження можуть бути сумісними, коли вони стосуються різного часу, місця, відношення та обставин.

Приклад. Припустімо, у двох досить віддалених позиціях повідомлення є такі два суперечливі твердження: (1) Федоренко знає угорську мову та (2) Федоренко не знає угорської мови. Чи є ця пара тверджень несумісною? Покажемо, які можуть бути відмінності у перелічених факторах:

а) у часі — Федоренко знав угорську мову, проте не користувався нею півсотні років, а тому забув її і тепер не знає; б) у місці — у повідомленні мова йде про двох Федоренків із різних місцевостей; в) у відношенні — Федоренко знає одну тисячу найуживаніших слів угорської мови, проте не знає мінімуму — трьох тисяч слів, як це вважають правилом для дорослих мовців; г) в обставині — Федоренко знає угорську мову, проте в поліцейському відділку в Будапешті сказав, що угорської мови не знає. Враховуючи можливу наявність таких факторів, редактор завжди повинен контролювати їх у повідомленні та не вважати сумісні твердження — несумісними.