
- •3. В. Партико
- •Виникнення редагування
- •Стагнація в редагуванні
- •Відродження редагування
- •Виникнення теорії редагування
- •Класичне редагування
- •Комп’ютерне редагування
- •Групи авторів
- •Групи реципієнтів
- •Групи змі
- •Лінгвістична структура
- •Композиційна структура
- •Інформаційна структура
- •5.3.4. Логічна структура
- •Ілюстрації
- •Формули
- •Фізіологічні хараістеристики кандидатів у космонавти
- •Види норм
- •Типи норм
- •Зафіксовані й незафіксовані норми
- •Об’єктивні та суб’єктивні норми
- •Настроювані й ненастроювані норми
- •Загальні й галузеві норми
- •Встановлені й невстановлені норми
- •Інформаційні помилки
- •Модальні й фактичні помилки
- •Темпоральні, локальні й ситуативні помилки
- •Тезаурусні помилки
- •Атенційні помилки
- •Копіювальні помилки (спотворення)
- •Параметричні методи
- •Спискові методи
- •Шаблонні методи
- •Населення м. Харкова
- •Структурні методи
- •Проаналізуємо зроблені автором проекту зауваження.
- •Аналітичні методи
- •Когнітивні методи
- •Положеннєві методи
- •2.1. Хххххххх хххххххх хххххххх ххххххххх 2.1.1. Ххххххх х ххххххххх
- •Хххххххх ххх хххххххх хххх
- •Компаративні методи
- •Спеціальні методи
- •Видалити неправильне слово, а потім методом вставлення записати його правильно;
- •Вставити в потрібну позицію слова пропущену літеру. Звичайно, що другий метод виправлення за обсягом є коротшим, а тому — ефективнішим.
- •Переставлення
- •Видалення
- •Вставлення
- •Спеціальні методи
- •Скорочення
- •Опрацювання
- •Перероблення
- •Оцінювання кількості інформації
- •Оцінювання новизни інформації
- •4 А 8 Номер речення
- •2 4 6 8 Номер речення
- •4 6 8 Номер речення
- •Нормативна база
- •Конституційні та законодавчі норми
- •Межі втручання редактора в авторський оригінал
- •Політична й релігійна орієнтованість змі
- •Політичні норми
- •Релігійні норми
- •Оповідна композиція
- •Діалогова композиція
- •Вкладена композиція
- •Циклічна композиція
- •Описова композиція
- •Наукова композиція
- •Ієрархічна композиція
- •Архівна композиція
- •Гіпертекстова композиція
- •Комбінована композиція
- •Особливості застосування методів контролю
- •Залежність композиції від мети, виду і жанру повідомлення
- •Відповідність композиції логіці матеріалу
- •Лінійна довжина композиційних одиниць
- •Пропорційність композиційних одиниць
- •Розгортання композиційних одиниць уздовж горизонталі
- •Розгортання композиційних одиниць уздовж вертикалі
- •Класифікація композиційних одиниць
- •Інші композиційні норми
- •Необхідність рубрикації та змісту
- •Норми для рубрик
- •Критерії необхідності означень
- •Структура і види означень
- •Вимоги до означень
- •Нерозв’язні проблеми при означенні понять
- •Вимоги до операцій поділу
- •Два аспекти істинності тверджень
- •Твердження та їх види
- •Співвідношення між істинністю тверджень і видом літератури
- •Норми для опрацювання фактичних тверджень
- •Джерела перевірки фактичних тверджень
- •12.2.6. Особливості перевірки істинності фактичних тверджень
- •Види виведення знань
- •Безпосередні виводи
- •Прості силогізми
- •Індуктивні виводи
- •Аналогові виводи
- •Норми для доведень
- •Співвідношення між істинністю та переконливістю доведень
- •Норми для зв’язків тотожності
- •Норми для зв’язків несумісності
- •Норми для родо-видових зв’язків
- •Норми для інших видів зв’язків
- •Норми орфоепії
- •Два паралельні методи контролю лінгвістичних норм
- •Сучасні орфографічні норми української мови
- •Написання імен
- •Написання прізвищ
- •Написання географічних назв (топонімів)
- •Морфемний склад слова
- •Морфологічні характеристики слів
- •Словотвір
- •Словниковий склад повідомлення
- •Точність слововживання
- •Урізноманітнення лексики
- •Вживання термінів
- •Фразеограми
- •Синтаксичні зв’язки
- •Порядок слів у реченні
- •Пунктуація
- •Норми для складних синтаксичних конструкцій
- •Фразеографічні речення
- •Узгодження швидкості передачі з продуктивністю сприймання
- •Психолінгвістичні механізми сприймання
- •Вплив уваги на сприймання
- •Уява і точність сприймання
- •Пам’ять, її види і механізми
- •Нормування обсягу інформації
- •Нормування часу зберігання інформації
- •Поняття розуміння
- •Синтаксична складність повідомлення
- •Семантична складність повідомлення
- •Вплив складності на розуміння повідомлення
- •Норми розуміння повідомлень
- •Залежність між зрозумілістю і точністю повідомлення
- •Поняття коректури
- •Необхідність процесу коректури
- •Норми коректури
- •Методи коректури та їх ефективність
- •Особливості проведення коректури
- •Одиниці виміру
- •Переліки
- •Скорочення
- •Літерні константи
- •Посилання1
- •Соціальний склад населення
- •Виділення
- •Чужомовні тексти
- •Особливості ілюстрацій як об’єкта редагування
- •Підписи до ілюстрацій
- •Норми редагування ілюстрацій
- •Загальні норми
- •Примітки та коментарі
- •Передмови, післямови та додатки
- •Джерела інформації
- •Покажчики
- •Колонтитули
- •Загальні норми набирання
- •Норми набирання таблиць
- •Норми набирання формул
- •Види верстання
- •Загальні норми верстання
- •Норми безмакетного верстання
- •Видавнича діяльність
- •Творче редагування
- •Текстові процесори
- •Системи редагування
- •Технологічні особливості комп’ютерного редагування
- •Межі автоматизації редакційного етапу
- •Системи автоматизації видавничої діяльності
- •Орфограми
- •Синтаксеми
- •Пунктограми
- •Зв’язність і поділ на абзаци
- •Коли у правосторонньому контексті постфікса і «...Ся» наявна літера, яка позначає голосний звук, то
- •Складність тексту
- •Для якої підготовано повідомлення
- •Сішисшінідш
- •Комп’ютерна коректура
- •Апарат видання
- •Авторський і колективний.
- •Див. Видавнича Інформаційна, Композиційна, Лінгвістична, Логічнай Поліграфічна структура.
- •Ефективність економічна 327
- •Виключеного третього 202
- •Контекстна 74,127,128,132
- •Номінативна 125,127,132
- •Обсяг запам’ятовування 250
- •Використаної літератури 290
- •Одиниць вимірювання 79, 290
- •Умовних позначень 79, 280
- •Зміст (повідомлення) 201, 234
- •Частота появи літер, їх видалень та вставлень при спотвореннях, %
- •1 Партьїко 3. В. Статистика ошибок при коррсктурс и рсдактировании тскстов // Издатсльскос дсло: Обзор. Информация / Информпсчать. 1989. Вьіп. 3. 56 с. Частоти трансформацій цифр
- •Частоти спотворень за позиціями для слів різної довжини
- •Розподіл поліграмних спотворень за їх довжиною
- •Кількісна характеристика реконструювання реципієнтами відхилень
- •Замінити літеру чи знак іншими
- •Курсивне розріджування
- •Замінити чужі літери (іншої гарнітури, кегля, накреслення) своїми
- •Видалити відбиток піднятого пробільного матеріалу *
- •9. Знаки, що поєднують кілька різних вказівок
- •1 Партьїко 3. В. Статистика ошибок при корректуре и редактировании текстов // Издательскос дсло: Обзор. Информация / Информпечать. 1989. Вьіп. 3. 56 с.
- •1 Закон України “Про видавничу справу” // Урядовий кур’єр. 1997. 19 липня. № 130—131.
- •2 Солтон Дж. Динамические библиотечно-информационньїе системьі. М.: Мир, 1979. С.187.
- •1 Висловлюємо припущення, що ускладнення методів відбувається за нелінійною функцією.
- •1 Тут під вагою помилки ми розуміємо ті наслідки, до яких веде їх наявність у повідомленні.
- •2 Порівняй дані про кількість запам’ятовуваних вкладених підрядних речень у розділі 14.3.2.
- •1 Ми розрізнятимемо терміни “сприймання” (процес) і “сприйняття” (результат сприймання).
- •3 Иванов p. H. Организация и методика информационной работьі. М.: Радио и связь, 1982.
- •4 Тут під фрагментом тексту розуміють або весь текст, або його частину (розділ), або нфє.
- •1 Тренінг — розріджування та згущування знаків у рядку.
- •1 Виняток: при форматі набору, меншому 48 пунктів, які іноді використовують у газетах чи журналах.
- •1 Беркли 3. Символическая логика и разумньїе машиньї. М.: Иностранная литература, 1961.
Види виведення знань
Виділяють дві групи методів виведення знань: методи виведення точних знань і методи виведення імовірнісних знань. До методів виведення точних знань належать безпосередні (з одного засновку), силогістичні1 (з двох засновків) та полісилогістичні (більше двох засновків) висновки. До методів виведення імовірнісних знань належать аналогові (з двох засновків) та індуктивні (з великої кількості засновків) висновки. Виведення на підставі розділових, умовних та подібних до них засновків здійснюють за загальними правилами логіки висловлювань.
Для контролю правильності висновків редакторові слід знати ті типи відношень, в які вступають між собою твердження (див. класифікацію тверджень за кількістю у розділі
. Ці відношення задають так званим логічним квадратом (рис. 12-1).
протилежність
Рис.
12-1. Співвідношення між твердженнями
Безпосередні виводи
Безпосереднім називають вивід, який здійснюють на підставі лише одного твердження (засновку).
Безпосередні виводи поділяють на виводи за логічним квадратом, перетворення, обернення та протиставлення предикатові. їх контроль слід здійснювати шаблонним методом — на основі шаблонів з готовими формами засновків і висновків. Цей метод контролю елементарно простий і максимально надійний. Тому нижче подаємо саме його.
Виведення за логічним квадратом.
Істинність висновків, отриманих за правилами виведення для логічного квадрата, повинна відповідати значенням табл. 12-2.
Таблиця 12-2
Відношення між істинністю засновку та висновку в безпосередніх висновках1
Тип засновку |
Тип висновку |
|||
А |
Е |
І |
0 |
|
А істинне |
— |
X |
І |
X |
А хибне |
— |
н |
н |
І |
Е істинне |
X |
— |
X |
І |
Е хибне |
н |
— |
І |
н |
І істинне |
н |
X |
— |
н |
І хибне |
X |
І |
— |
І |
0 істинне |
X |
н |
н |
— |
0 хибне |
І |
X |
І |
- |
У табл. 12-2 літерою “І” позначено істинні твердження, літерою “X” — хибні твердження, а літерою “Н”—невизначені за істинністю твердження.
Приклад. Редакторові на опрацювання надійшов уривок тексту з безпосереднім висновком: (І) Як відомо, деякі поети були художниками (Шевченко, Чюрльоніс та ін.). (2) Інша справа, що не у всіх поетів художні здібності реалізувалися у картинах, скульптурах тощо. (3) Тому можна стверджувати, що всі поети як у душі, так і в дійсності є художниками. У першому реченні маємо істинний засновок типу І. Друге речення до безпосереднього висновку не належить. У третьому реченні автор зробив висновок типу А. Проте у табл. 12-2 на перетині рядка “І істинне” та стовпця “А” записана літера “Н”, яка означає, що істинність такого типу висновку є невизначеною, тобто воно може бути і істинним, і хибним. Отже, у поданому уривку допущена логічна помилка.
Перетворення. Перетворенням називають таку логічну операцію, під час якої з одного твердження отримують інше, протилежне за якістю і з запереченим предикатом. Для здійснення цієї операції перед предикатом і змінними слід поставити заперечення “не”.
Подамо нормативні шаблони таких правильних перетворень.
Твердження типу А перетворюється у твердження типу Е.
Приклад. Твердження Всі люди є ссавцями я У/ X[XPY]перетворюється у твердження Жодна людина не є не ссавцем я V X[X\P\Y\.
Твердження типу Е перетворюється у твердження типу А.
Приклад. Твердження Жодна тварина не має непарної кількості кінцівок я V X[X]PY] перетворюється у твердження Усі тварини мають парну кількість кінцівок яV X[XP]Y].
Твердження типу І перетворюється у твердження типу О.
Приклад. Твердження Деякі люди є піаністами я ЗX[XPY]перетворюється у твердження Деякі люди не є не піаністами я ЗЛ[Х|Р] Y].
Твердження типу О перетворюється у твердження типу І.
Приклад. Твердження Деякі люди не є адвокатами ■ 3X/X]PYjперетворюється у твердження Деякі люди є не адвокатами я ЗX/XP]YI2.
Контроль правильності таких висновків здійснюють за поданими шаблонами.
Обернення. Оберненням називають таку логічну операцію, коли на основі твердження утворюють нове, в якому суб’єкт стає предикатом, а предикат — суб’єктом. Пропонуємо шаблони таких обернень, які дають лише істинні результати.
Твердження типу А обертаються у твердження типу І.
Приклад. Твердження Всі художники мають розвинуте почуття смаку ■ V X/XPY/ обертається у твердження Деякі люди, що мають розвинутий художній смак, є художниками
Твердження типу Е обертаються у твердження типу Е.
Приклад. Твердження Жоден ув'язнений не є вільною людиною в V X[X]PY]обертається у твердження Жодна вільна люда не є ув'язненою & V Y[Y]PX])\
Твердження типу І обертається у твердження типу І1.
Приклад.Твердження Деякі звірі можуть бути злодіями/тобто викрадати у людей речі] г 3X/XPYJобертається у твердження Деякі злодії є звірами ш З У[УРХ].
Контроль правильності таких висновків здійснюють за поданими шаблонами.
Протиставлення предикатові. Протиставленням називають таку логічну операцію, коли твердження спершу перетворюють, а потім обертають. Подамо шаблони лише тих протиставлень, які дають істинні результати.
Твердження типу А протиставляється у твердження типу Е.
Приклад. Твердження Всі люди походять від мавп = V X[XPY]протиставляється у твердження Жоден, хто не походить від мавпи, не є людиною = V Y[\Y\PX].
Твердження типу Е протиставляється у твердження типу І.
Приклад. Твердження Жодна людина не є птахомsVXfX\PY]протиставляється у твердження Деякі не птахи є людьмиз 3Yf]YPXj.
Твердження типу О протиставляється у твердження типу І.
Приклад. Твердження Деякі лікарі не є стоматологамиs3X/X\PYJ)протиставляється у твердження Деякі не стоматологи є лікарями■ 3 Yf]YPXj.
Твердження типу І не може бути опрацьоване за допомогою такої операції2.