
- •3. В. Партико
- •Виникнення редагування
- •Стагнація в редагуванні
- •Відродження редагування
- •Виникнення теорії редагування
- •Класичне редагування
- •Комп’ютерне редагування
- •Групи авторів
- •Групи реципієнтів
- •Групи змі
- •Лінгвістична структура
- •Композиційна структура
- •Інформаційна структура
- •5.3.4. Логічна структура
- •Ілюстрації
- •Формули
- •Фізіологічні хараістеристики кандидатів у космонавти
- •Види норм
- •Типи норм
- •Зафіксовані й незафіксовані норми
- •Об’єктивні та суб’єктивні норми
- •Настроювані й ненастроювані норми
- •Загальні й галузеві норми
- •Встановлені й невстановлені норми
- •Інформаційні помилки
- •Модальні й фактичні помилки
- •Темпоральні, локальні й ситуативні помилки
- •Тезаурусні помилки
- •Атенційні помилки
- •Копіювальні помилки (спотворення)
- •Параметричні методи
- •Спискові методи
- •Шаблонні методи
- •Населення м. Харкова
- •Структурні методи
- •Проаналізуємо зроблені автором проекту зауваження.
- •Аналітичні методи
- •Когнітивні методи
- •Положеннєві методи
- •2.1. Хххххххх хххххххх хххххххх ххххххххх 2.1.1. Ххххххх х ххххххххх
- •Хххххххх ххх хххххххх хххх
- •Компаративні методи
- •Спеціальні методи
- •Видалити неправильне слово, а потім методом вставлення записати його правильно;
- •Вставити в потрібну позицію слова пропущену літеру. Звичайно, що другий метод виправлення за обсягом є коротшим, а тому — ефективнішим.
- •Переставлення
- •Видалення
- •Вставлення
- •Спеціальні методи
- •Скорочення
- •Опрацювання
- •Перероблення
- •Оцінювання кількості інформації
- •Оцінювання новизни інформації
- •4 А 8 Номер речення
- •2 4 6 8 Номер речення
- •4 6 8 Номер речення
- •Нормативна база
- •Конституційні та законодавчі норми
- •Межі втручання редактора в авторський оригінал
- •Політична й релігійна орієнтованість змі
- •Політичні норми
- •Релігійні норми
- •Оповідна композиція
- •Діалогова композиція
- •Вкладена композиція
- •Циклічна композиція
- •Описова композиція
- •Наукова композиція
- •Ієрархічна композиція
- •Архівна композиція
- •Гіпертекстова композиція
- •Комбінована композиція
- •Особливості застосування методів контролю
- •Залежність композиції від мети, виду і жанру повідомлення
- •Відповідність композиції логіці матеріалу
- •Лінійна довжина композиційних одиниць
- •Пропорційність композиційних одиниць
- •Розгортання композиційних одиниць уздовж горизонталі
- •Розгортання композиційних одиниць уздовж вертикалі
- •Класифікація композиційних одиниць
- •Інші композиційні норми
- •Необхідність рубрикації та змісту
- •Норми для рубрик
- •Критерії необхідності означень
- •Структура і види означень
- •Вимоги до означень
- •Нерозв’язні проблеми при означенні понять
- •Вимоги до операцій поділу
- •Два аспекти істинності тверджень
- •Твердження та їх види
- •Співвідношення між істинністю тверджень і видом літератури
- •Норми для опрацювання фактичних тверджень
- •Джерела перевірки фактичних тверджень
- •12.2.6. Особливості перевірки істинності фактичних тверджень
- •Види виведення знань
- •Безпосередні виводи
- •Прості силогізми
- •Індуктивні виводи
- •Аналогові виводи
- •Норми для доведень
- •Співвідношення між істинністю та переконливістю доведень
- •Норми для зв’язків тотожності
- •Норми для зв’язків несумісності
- •Норми для родо-видових зв’язків
- •Норми для інших видів зв’язків
- •Норми орфоепії
- •Два паралельні методи контролю лінгвістичних норм
- •Сучасні орфографічні норми української мови
- •Написання імен
- •Написання прізвищ
- •Написання географічних назв (топонімів)
- •Морфемний склад слова
- •Морфологічні характеристики слів
- •Словотвір
- •Словниковий склад повідомлення
- •Точність слововживання
- •Урізноманітнення лексики
- •Вживання термінів
- •Фразеограми
- •Синтаксичні зв’язки
- •Порядок слів у реченні
- •Пунктуація
- •Норми для складних синтаксичних конструкцій
- •Фразеографічні речення
- •Узгодження швидкості передачі з продуктивністю сприймання
- •Психолінгвістичні механізми сприймання
- •Вплив уваги на сприймання
- •Уява і точність сприймання
- •Пам’ять, її види і механізми
- •Нормування обсягу інформації
- •Нормування часу зберігання інформації
- •Поняття розуміння
- •Синтаксична складність повідомлення
- •Семантична складність повідомлення
- •Вплив складності на розуміння повідомлення
- •Норми розуміння повідомлень
- •Залежність між зрозумілістю і точністю повідомлення
- •Поняття коректури
- •Необхідність процесу коректури
- •Норми коректури
- •Методи коректури та їх ефективність
- •Особливості проведення коректури
- •Одиниці виміру
- •Переліки
- •Скорочення
- •Літерні константи
- •Посилання1
- •Соціальний склад населення
- •Виділення
- •Чужомовні тексти
- •Особливості ілюстрацій як об’єкта редагування
- •Підписи до ілюстрацій
- •Норми редагування ілюстрацій
- •Загальні норми
- •Примітки та коментарі
- •Передмови, післямови та додатки
- •Джерела інформації
- •Покажчики
- •Колонтитули
- •Загальні норми набирання
- •Норми набирання таблиць
- •Норми набирання формул
- •Види верстання
- •Загальні норми верстання
- •Норми безмакетного верстання
- •Видавнича діяльність
- •Творче редагування
- •Текстові процесори
- •Системи редагування
- •Технологічні особливості комп’ютерного редагування
- •Межі автоматизації редакційного етапу
- •Системи автоматизації видавничої діяльності
- •Орфограми
- •Синтаксеми
- •Пунктограми
- •Зв’язність і поділ на абзаци
- •Коли у правосторонньому контексті постфікса і «...Ся» наявна літера, яка позначає голосний звук, то
- •Складність тексту
- •Для якої підготовано повідомлення
- •Сішисшінідш
- •Комп’ютерна коректура
- •Апарат видання
- •Авторський і колективний.
- •Див. Видавнича Інформаційна, Композиційна, Лінгвістична, Логічнай Поліграфічна структура.
- •Ефективність економічна 327
- •Виключеного третього 202
- •Контекстна 74,127,128,132
- •Номінативна 125,127,132
- •Обсяг запам’ятовування 250
- •Використаної літератури 290
- •Одиниць вимірювання 79, 290
- •Умовних позначень 79, 280
- •Зміст (повідомлення) 201, 234
- •Частота появи літер, їх видалень та вставлень при спотвореннях, %
- •1 Партьїко 3. В. Статистика ошибок при коррсктурс и рсдактировании тскстов // Издатсльскос дсло: Обзор. Информация / Информпсчать. 1989. Вьіп. 3. 56 с. Частоти трансформацій цифр
- •Частоти спотворень за позиціями для слів різної довжини
- •Розподіл поліграмних спотворень за їх довжиною
- •Кількісна характеристика реконструювання реципієнтами відхилень
- •Замінити літеру чи знак іншими
- •Курсивне розріджування
- •Замінити чужі літери (іншої гарнітури, кегля, накреслення) своїми
- •Видалити відбиток піднятого пробільного матеріалу *
- •9. Знаки, що поєднують кілька різних вказівок
- •1 Партьїко 3. В. Статистика ошибок при корректуре и редактировании текстов // Издательскос дсло: Обзор. Информация / Информпечать. 1989. Вьіп. 3. 56 с.
- •1 Закон України “Про видавничу справу” // Урядовий кур’єр. 1997. 19 липня. № 130—131.
- •2 Солтон Дж. Динамические библиотечно-информационньїе системьі. М.: Мир, 1979. С.187.
- •1 Висловлюємо припущення, що ускладнення методів відбувається за нелінійною функцією.
- •1 Тут під вагою помилки ми розуміємо ті наслідки, до яких веде їх наявність у повідомленні.
- •2 Порівняй дані про кількість запам’ятовуваних вкладених підрядних речень у розділі 14.3.2.
- •1 Ми розрізнятимемо терміни “сприймання” (процес) і “сприйняття” (результат сприймання).
- •3 Иванов p. H. Организация и методика информационной работьі. М.: Радио и связь, 1982.
- •4 Тут під фрагментом тексту розуміють або весь текст, або його частину (розділ), або нфє.
- •1 Тренінг — розріджування та згущування знаків у рядку.
- •1 Виняток: при форматі набору, меншому 48 пунктів, які іноді використовують у газетах чи журналах.
- •1 Беркли 3. Символическая логика и разумньїе машиньї. М.: Иностранная литература, 1961.
Особливості застосування методів контролю
Коли повідомлення невелике і складається, наприклад, із 10—20 рядків тексту, то для його перевірки навряд чи потрібно складати композиційну модель — рубрикацію. Перевірити композицію такого повідомлення можна безпосередньо за його текстом, виділяючи окремі слова чи словосполучення, що відтворюють суть композиційної одиниці, тобто внутрітекстові рубрики.
Для якісного контролю повідомлень більшого обсягу слід обов’язково використовувати рубрикацію, і чим більше за обсягом повідомлення, тим детальнішою повинна бути така рубрикація. Крім того, для великих повідомлень ця рубрикація повинна містити ще й дані про обсяг кожної композиційної одиниці.
На практиці деякі повідомлення іноді або не мають рубрикації, або вона недостатньо детальна. В цьому випадку для контролю композиції редактор повинен укласти робочу рубрикацію самостійно.
Для контролю композиції редактор повинен використовувати такі методи: 1) положеннєві (сформульовані в цьому розділі нижче); 2) шаблонні (див. приклади найпопу- лярніших шаблонів у розділі 11.3); 3) структурні (базуються на граматиках тексту; див. також розділ 18.4). Комплексне застосування усіх цих методів гарантує потрібну ефективність редагування повідомлення.
Залежність композиції від мети, виду і жанру повідомлення
Мета повідомлення, яку ставить перед собою автор, вирішально впливає на вибір композиції: мета є законом його композиції4. Крім мети, на вибір композиції істотно впливає також вид та жанр літератури, до яких належатиме повідомлення.
Залежність композиції від мети повідомлення. Передаючи реципієнтам інформацію, автори можуть переслідувати різні цілі: естетичні, емоційні, пізнавальні чи вольові (див. розділ 4.2.1). Покажемо, як залежить вибір типу композиції від такої мети.
Приклад. Припустімо, що автор обрав ідеєю повідомлення таку гуманістичну тезу: жодна найдосконаліша соціальна ідея не може служити виправданням для позбавлення життя навіть однієї людини.Коли б автор, готуючи таке повідомлення, переслідував естетичні та емоційні цілі, то він міг би написати роман так, як це зробив І. Багряний у творі “Людина біжить над прірвою”, що має оповідну композицію. Якби автор переслідував пізнавальні цілі, то міг би написати монографію про вартість людського життя у різних суспільних формаціях, яка могла б мати комбіновану оповідно-наукову композицію. Коли б автор переслідував вольові цілі (переконати реципієнтів, що суспільства, які ставлять соціальні ідеї понад життя людей, слід реформувати), то він повинен був би написати публіцистичну статтю, яка могла б мати комбіновану описово- наукову композицію.
Залежність композиції від виду літератури. Покажемо, як вид повідомлення (див. про види розділ 2.6) впливає на вибір композиції.
Приклад. Автор поставив перед собою пізнавальну мету: повідомити реципієнтам методи користування текстовим процесором (програмою для набирання текстів).Якщо автор обере виробничий (технічний) вид літератури, то повинен буде скористатися описово-оповідним варіантом композиції1. Навчальна література вимагатиме описово-наукового типу композиції (з двома варіантами залежно від ступеня підготованості реципієнтів — аналітичний або синтетичний; див. розділ 11.2.3), а довідкова — архівного типу композиції.
Залежність композиції від жанру повідомлення. Ще однією ознакою, за якою класифікують повідомлення, є їх жанри (жанр—це історично усталений тип повідомлень, який має свою тематичну, композиційну, тропову, реципієнтську та іншу специфіку).
Кожен із видів літератури має свої, властиві лише йому, жанри. Так, художні повідомлення мають прозові (романи, повісті, оповідання), поетичні (поеми, сонети та ін.) та драматичні (трагедії, драми, комедії) жанри. Наукові повідомлення мають такі жанри, як монографія, стаття, тези, дисертація, автореферат та ін. Публіцистичні повідомлення мають такі основні жанри як інформаційні (замітка, звіт, інтерв’ю, репортаж, інформаційна кореспонденція), аналітичні (аналітична кореспонденція, стаття, огляд, лист, рецензія) та художньо-публіцистичні (нарис, фейлетон, памфлет).
Як же ж впливає жанр на вибір композиції повідомлення?
Приклад. Автор обрав художній вид літератури й вирішив написати повідомлення на тему про нещасливе кохання.Коли він вибере прозові жанри, то найбільше цій темі відповідатиме повість або роман; коли вибере поетичні жанри, то найбільше відповідатиме сонет чи балада; коли автор вибере драматичні жанри, то найбільше відповідатиме трагедія.
Композиція повідомлення повинна відповідати його меті, виду та жанру.