7. Ієрархічна композиція

При ієрархічній будові кожну композиційну одиницю (рис. 11-10) позначають індексним кодом (див. способи нумерації в розділі 11.6).

Ієрархічну композицію характеризують такими показниками:

• максимальна кількість композиційних рівнів;

• середня кількість композиційних рівнів, тобто середня кількість рівнів від вер­шини дерева до найдальшої композиційної одиниці для всіх гілок дерева;

• максимальна кількість композиційних одиниць на одній гілці дерева;

6.3.1		6.3.2		6.3.3		6.3.4

6.1.1		6.1.2		6.1.3			6.1.4

1.1 1.2 1.3 1.4 6.1 6.2

Рис. 11-10. Ієрархічна композиція

• середня кількість композиційних одиниць на всіх гілках дерева одного й того ж рівня (ступінь “галуження” гілки дерева);

• середня кількість композиційних одиниць на всіх гілках дерева усіх рівнів.

Ієрархічна композиція виникла і почала розвиватися порівняно недавно наприкінці

XIX—на початку XX ст.). Зараз ієрархічна композиція набула надзвичайної популярності і її широко використовують у науковій, технічній, діловій та інформаційній літературі.

8. Архівна композиція

Архівна композиція має такий вигляд, як і описова: М = <K_VK_vК_г ... К>, де і = Р(О). Її істотна відмінність полягає в тому, що порядок розташування композиційних одиниць у ній задає тільки й винятково алфавіт тієї мови, якою написано повідомлення. Використання інших алфавітів можливе лише в тому випадку, коли в повідомленні є фрагменти іншими мовами (наприклад, у предметному покажчику окремо подають слова кирилицею та латиницею).

Архівну композицію найчастіше використовують у довідковій літературі — слов­никах, енциклопедіях, довідниках (телефонних, адресних), каталогах тощо. Крім того, архівний тип композиції широко використовують в апаратах видань — покажчиках (предметних, іменних), списках літератури тощо.

Знаючи позначення (ім’я) композиційної одиниці (слово, прізвище, назву деталі) та алфавіт, кожен реципієнт може вирахувати місце розташування (адресу) та розшукати її в повідомленні. В архівній композиції розрізняють два типи адрес: 1) абсолютні (наприклад, у предметному покажчику до книги вказують номер сторінки, на якій використано той чи інший термін); 2) відносні (наприклад, біля слова дають вказівку: див. Хххххххххх, де літерами Хххххххххх позначають інше слово, що є в цьому ж повідомленні).

Структура архівної композиції передбачає, що таке повідомлення сприймають не в повному обсязі, а лише частково (наприклад, із енциклопедії чи словника — тільки окремі статті).