
- •3. В. Партико
- •Виникнення редагування
- •Стагнація в редагуванні
- •Відродження редагування
- •Виникнення теорії редагування
- •Класичне редагування
- •Комп’ютерне редагування
- •Групи авторів
- •Групи реципієнтів
- •Групи змі
- •Лінгвістична структура
- •Композиційна структура
- •Інформаційна структура
- •5.3.4. Логічна структура
- •Ілюстрації
- •Формули
- •Фізіологічні хараістеристики кандидатів у космонавти
- •Види норм
- •Типи норм
- •Зафіксовані й незафіксовані норми
- •Об’єктивні та суб’єктивні норми
- •Настроювані й ненастроювані норми
- •Загальні й галузеві норми
- •Встановлені й невстановлені норми
- •Інформаційні помилки
- •Модальні й фактичні помилки
- •Темпоральні, локальні й ситуативні помилки
- •Тезаурусні помилки
- •Атенційні помилки
- •Копіювальні помилки (спотворення)
- •Параметричні методи
- •Спискові методи
- •Шаблонні методи
- •Населення м. Харкова
- •Структурні методи
- •Проаналізуємо зроблені автором проекту зауваження.
- •Аналітичні методи
- •Когнітивні методи
- •Положеннєві методи
- •2.1. Хххххххх хххххххх хххххххх ххххххххх 2.1.1. Ххххххх х ххххххххх
- •Хххххххх ххх хххххххх хххх
- •Компаративні методи
- •Спеціальні методи
- •Видалити неправильне слово, а потім методом вставлення записати його правильно;
- •Вставити в потрібну позицію слова пропущену літеру. Звичайно, що другий метод виправлення за обсягом є коротшим, а тому — ефективнішим.
- •Переставлення
- •Видалення
- •Вставлення
- •Спеціальні методи
- •Скорочення
- •Опрацювання
- •Перероблення
- •Оцінювання кількості інформації
- •Оцінювання новизни інформації
- •4 А 8 Номер речення
- •2 4 6 8 Номер речення
- •4 6 8 Номер речення
- •Нормативна база
- •Конституційні та законодавчі норми
- •Межі втручання редактора в авторський оригінал
- •Політична й релігійна орієнтованість змі
- •Політичні норми
- •Релігійні норми
- •Оповідна композиція
- •Діалогова композиція
- •Вкладена композиція
- •Циклічна композиція
- •Описова композиція
- •Наукова композиція
- •Ієрархічна композиція
- •Архівна композиція
- •Гіпертекстова композиція
- •Комбінована композиція
- •Особливості застосування методів контролю
- •Залежність композиції від мети, виду і жанру повідомлення
- •Відповідність композиції логіці матеріалу
- •Лінійна довжина композиційних одиниць
- •Пропорційність композиційних одиниць
- •Розгортання композиційних одиниць уздовж горизонталі
- •Розгортання композиційних одиниць уздовж вертикалі
- •Класифікація композиційних одиниць
- •Інші композиційні норми
- •Необхідність рубрикації та змісту
- •Норми для рубрик
- •Критерії необхідності означень
- •Структура і види означень
- •Вимоги до означень
- •Нерозв’язні проблеми при означенні понять
- •Вимоги до операцій поділу
- •Два аспекти істинності тверджень
- •Твердження та їх види
- •Співвідношення між істинністю тверджень і видом літератури
- •Норми для опрацювання фактичних тверджень
- •Джерела перевірки фактичних тверджень
- •12.2.6. Особливості перевірки істинності фактичних тверджень
- •Види виведення знань
- •Безпосередні виводи
- •Прості силогізми
- •Індуктивні виводи
- •Аналогові виводи
- •Норми для доведень
- •Співвідношення між істинністю та переконливістю доведень
- •Норми для зв’язків тотожності
- •Норми для зв’язків несумісності
- •Норми для родо-видових зв’язків
- •Норми для інших видів зв’язків
- •Норми орфоепії
- •Два паралельні методи контролю лінгвістичних норм
- •Сучасні орфографічні норми української мови
- •Написання імен
- •Написання прізвищ
- •Написання географічних назв (топонімів)
- •Морфемний склад слова
- •Морфологічні характеристики слів
- •Словотвір
- •Словниковий склад повідомлення
- •Точність слововживання
- •Урізноманітнення лексики
- •Вживання термінів
- •Фразеограми
- •Синтаксичні зв’язки
- •Порядок слів у реченні
- •Пунктуація
- •Норми для складних синтаксичних конструкцій
- •Фразеографічні речення
- •Узгодження швидкості передачі з продуктивністю сприймання
- •Психолінгвістичні механізми сприймання
- •Вплив уваги на сприймання
- •Уява і точність сприймання
- •Пам’ять, її види і механізми
- •Нормування обсягу інформації
- •Нормування часу зберігання інформації
- •Поняття розуміння
- •Синтаксична складність повідомлення
- •Семантична складність повідомлення
- •Вплив складності на розуміння повідомлення
- •Норми розуміння повідомлень
- •Залежність між зрозумілістю і точністю повідомлення
- •Поняття коректури
- •Необхідність процесу коректури
- •Норми коректури
- •Методи коректури та їх ефективність
- •Особливості проведення коректури
- •Одиниці виміру
- •Переліки
- •Скорочення
- •Літерні константи
- •Посилання1
- •Соціальний склад населення
- •Виділення
- •Чужомовні тексти
- •Особливості ілюстрацій як об’єкта редагування
- •Підписи до ілюстрацій
- •Норми редагування ілюстрацій
- •Загальні норми
- •Примітки та коментарі
- •Передмови, післямови та додатки
- •Джерела інформації
- •Покажчики
- •Колонтитули
- •Загальні норми набирання
- •Норми набирання таблиць
- •Норми набирання формул
- •Види верстання
- •Загальні норми верстання
- •Норми безмакетного верстання
- •Видавнича діяльність
- •Творче редагування
- •Текстові процесори
- •Системи редагування
- •Технологічні особливості комп’ютерного редагування
- •Межі автоматизації редакційного етапу
- •Системи автоматизації видавничої діяльності
- •Орфограми
- •Синтаксеми
- •Пунктограми
- •Зв’язність і поділ на абзаци
- •Коли у правосторонньому контексті постфікса і «...Ся» наявна літера, яка позначає голосний звук, то
- •Складність тексту
- •Для якої підготовано повідомлення
- •Сішисшінідш
- •Комп’ютерна коректура
- •Апарат видання
- •Авторський і колективний.
- •Див. Видавнича Інформаційна, Композиційна, Лінгвістична, Логічнай Поліграфічна структура.
- •Ефективність економічна 327
- •Виключеного третього 202
- •Контекстна 74,127,128,132
- •Номінативна 125,127,132
- •Обсяг запам’ятовування 250
- •Використаної літератури 290
- •Одиниць вимірювання 79, 290
- •Умовних позначень 79, 280
- •Зміст (повідомлення) 201, 234
- •Частота появи літер, їх видалень та вставлень при спотвореннях, %
- •1 Партьїко 3. В. Статистика ошибок при коррсктурс и рсдактировании тскстов // Издатсльскос дсло: Обзор. Информация / Информпсчать. 1989. Вьіп. 3. 56 с. Частоти трансформацій цифр
- •Частоти спотворень за позиціями для слів різної довжини
- •Розподіл поліграмних спотворень за їх довжиною
- •Кількісна характеристика реконструювання реципієнтами відхилень
- •Замінити літеру чи знак іншими
- •Курсивне розріджування
- •Замінити чужі літери (іншої гарнітури, кегля, накреслення) своїми
- •Видалити відбиток піднятого пробільного матеріалу *
- •9. Знаки, що поєднують кілька різних вказівок
- •1 Партьїко 3. В. Статистика ошибок при корректуре и редактировании текстов // Издательскос дсло: Обзор. Информация / Информпечать. 1989. Вьіп. 3. 56 с.
- •1 Закон України “Про видавничу справу” // Урядовий кур’єр. 1997. 19 липня. № 130—131.
- •2 Солтон Дж. Динамические библиотечно-информационньїе системьі. М.: Мир, 1979. С.187.
- •1 Висловлюємо припущення, що ускладнення методів відбувається за нелінійною функцією.
- •1 Тут під вагою помилки ми розуміємо ті наслідки, до яких веде їх наявність у повідомленні.
- •2 Порівняй дані про кількість запам’ятовуваних вкладених підрядних речень у розділі 14.3.2.
- •1 Ми розрізнятимемо терміни “сприймання” (процес) і “сприйняття” (результат сприймання).
- •3 Иванов p. H. Организация и методика информационной работьі. М.: Радио и связь, 1982.
- •4 Тут під фрагментом тексту розуміють або весь текст, або його частину (розділ), або нфє.
- •1 Тренінг — розріджування та згущування знаків у рядку.
- •1 Виняток: при форматі набору, меншому 48 пунктів, які іноді використовують у газетах чи журналах.
- •1 Беркли 3. Символическая логика и разумньїе машиньї. М.: Иностранная литература, 1961.
Темпоральні, локальні й ситуативні помилки
Темпоральні помилки. Ці помилки виникають внаслідок відхилення часу, вказаного в повідомленні, від часу в світі, описуваному в повідомленні (реальному, псевдореаль- ному чи ірреальному).
Приклад. Повідомлення починається з такого речення: Вчора у Братіславі відбулася зустріч офіційних делегацій... Очевидно, коли реципієнти отримають повідомлення лише наступного дня, то вони сприймуть інформацію помилково (у реципієнтів час буде зсунуто вперед на один день).
Локальні помилки. Виникають внаслідок відхилення місця, вказаного у повідомленні, від місця в світі, описуваному в повідомленні (реальному, псевдореальному чи ірреальному).
Приклад. Повідомлення починають з такого речення: 21 травня відбувся страйк шахтарів і залізничників у Донецьку та Луганську. Тут робітники вимагали...Очевидно, реципієнтові, буде не зрозумілим значення слова тут:у Луганську, у Донецьку чи і в Луганську, й Донецьку одночасно?
Приклад. Автор з міста Nу своїй гуморесці в діалозі використовує фразу: Ти тільки-но з Михайлівської? Але в будь-якому іншому, крім N,місті України ця фраза буде незрозумілою для реципієнтів, якщо автор не допоможе поясненням у примітці (в місті Nна Михайлівськійвулиці розташована лазня)1.
Ситуативні помилки. Виникають внаслідок відхилення ситуації, вказаної в повідомленні, від ситуації в світі, описуваної в повідомленні (реальному, псевдореальному чи ірреальному). Можуть виникати також внаслідок відхилення ситуації, на яку під час сприйняття повідомлення реципієнтами розраховував автор, від ситуації, яка виникла у час його сприйняття насправді.
Приклад. Як відомо, Закон “Про мови в Українській РСР” державною затверджує українську. Проте частина населення України домагається надання статусу державної також російській. Один український політик, відвідавши Канаду, в найбільшій газеті штату Квебек опублікував статтю про безпідставність надання російській мові в Україні статусу державної. Позицію українського політика (загалом правильну для умов України) реципієнти штату сприйняли вкрай негативно, хоча українці Канади її підтримали. Справа, як виявилося, полягала в тому, що стаття була опублікована в штаті, де більшість населення становлять франкомовні канадці, які домагаються визнання державною мовою французької (поряд із англійською).
Кодувальні помилки. Кодувальні помилки полягають у тому, що в коді знака (слова) є відхилення від норми. Тому кодувальними помилками є, наприклад, більша частина спотворень. Кодувальні помилки можуть бути й складнішими.
Приклад. У популярній книзі з географії для школярів повідомляють, що Найвищою вершиною світу є Еверест, а через кілька сторінок, — що це ... Джомолунгма. Звичайно, реципієнти сприйматимуть одне з цих тверджень як хибне, хоча, як відомо, обидва вони є істинними (Евересті Джомолунгма— це синонімічні назви).
Відображувальні помилки. Ці помилки полягають у тому, що у реципієнта при сприйманні знака виникає інший відображений образ, ніж в автора повідомлення.
Приклад. Свого часу в Україні в електронних ЗМІ активно рекламували рибу тріску. Проте попит на неї не збільшувався, незважаючи на високі споживчі якості риби. Як виявилося, слово тріскав реципієнтів асоціювалося зі словом “тріски” (колоті шматочки дерева), в результаті чого в уяві виникав змішаний образ сухої, твердої й тонкої, а, значить, і несмачної риби. Єдиним виходом була зміна назви риби. Звичайно, що така відображувальна помилка могла виникнути тільки в україномовному середовищі.
Приклад. Повідомлення на телебаченні було присвячене рекламі мінеральної води з англійською назвою BlueWater, тобто Блакитна вода.Повідомлення супроводжувалося усним відтворенням цієї чужомовної назви: блу^воте.У значної частини телеглядачів при цьому виникав украй негативний асоціативний образ (читачі можуть спрогнозувати його самостійно).
Значеннєві помилки. Ці помилки полягають у тому, що автори замість потрібних вживають слова з іншими значеннями.
Приклад. У повідомленні для радіослухачів керівник установи сказав, що їм для опалювання приміщень привезли топкі матеріали(дрова). Проте, як відомо, слово топкийозначає “такий, що легко топиться”; керівник же мав на увазі інше — топковий матеріал, тобто матеріал для топок(частини печі, в якій спалюють паливо).
Приклад. У публіцистичному повідомленні, яке розповсюджували у східних регіонах України, для ознайомлення населення з історією визвольних змагань вживали слово бандерівець.Як відомо, незалежно від змісту повідомлення в цих регіонах емоційне значення цього слова в середньому є негативним. У результаті, більшість реципієнтів негативно сприйняли повідомлення. (Маючи мету дати реципієнтам позитивний образ дійових осіб та знаючи такі особливості сприйняття в східних регіонах, редактор у такій ситуації повинен був замінити слово бандерівець на нейтральне — боєцьчи партизан).