
- •3. В. Партико
- •Виникнення редагування
- •Стагнація в редагуванні
- •Відродження редагування
- •Виникнення теорії редагування
- •Класичне редагування
- •Комп’ютерне редагування
- •Групи авторів
- •Групи реципієнтів
- •Групи змі
- •Лінгвістична структура
- •Композиційна структура
- •Інформаційна структура
- •5.3.4. Логічна структура
- •Ілюстрації
- •Формули
- •Фізіологічні хараістеристики кандидатів у космонавти
- •Види норм
- •Типи норм
- •Зафіксовані й незафіксовані норми
- •Об’єктивні та суб’єктивні норми
- •Настроювані й ненастроювані норми
- •Загальні й галузеві норми
- •Встановлені й невстановлені норми
- •Інформаційні помилки
- •Модальні й фактичні помилки
- •Темпоральні, локальні й ситуативні помилки
- •Тезаурусні помилки
- •Атенційні помилки
- •Копіювальні помилки (спотворення)
- •Параметричні методи
- •Спискові методи
- •Шаблонні методи
- •Населення м. Харкова
- •Структурні методи
- •Проаналізуємо зроблені автором проекту зауваження.
- •Аналітичні методи
- •Когнітивні методи
- •Положеннєві методи
- •2.1. Хххххххх хххххххх хххххххх ххххххххх 2.1.1. Ххххххх х ххххххххх
- •Хххххххх ххх хххххххх хххх
- •Компаративні методи
- •Спеціальні методи
- •Видалити неправильне слово, а потім методом вставлення записати його правильно;
- •Вставити в потрібну позицію слова пропущену літеру. Звичайно, що другий метод виправлення за обсягом є коротшим, а тому — ефективнішим.
- •Переставлення
- •Видалення
- •Вставлення
- •Спеціальні методи
- •Скорочення
- •Опрацювання
- •Перероблення
- •Оцінювання кількості інформації
- •Оцінювання новизни інформації
- •4 А 8 Номер речення
- •2 4 6 8 Номер речення
- •4 6 8 Номер речення
- •Нормативна база
- •Конституційні та законодавчі норми
- •Межі втручання редактора в авторський оригінал
- •Політична й релігійна орієнтованість змі
- •Політичні норми
- •Релігійні норми
- •Оповідна композиція
- •Діалогова композиція
- •Вкладена композиція
- •Циклічна композиція
- •Описова композиція
- •Наукова композиція
- •Ієрархічна композиція
- •Архівна композиція
- •Гіпертекстова композиція
- •Комбінована композиція
- •Особливості застосування методів контролю
- •Залежність композиції від мети, виду і жанру повідомлення
- •Відповідність композиції логіці матеріалу
- •Лінійна довжина композиційних одиниць
- •Пропорційність композиційних одиниць
- •Розгортання композиційних одиниць уздовж горизонталі
- •Розгортання композиційних одиниць уздовж вертикалі
- •Класифікація композиційних одиниць
- •Інші композиційні норми
- •Необхідність рубрикації та змісту
- •Норми для рубрик
- •Критерії необхідності означень
- •Структура і види означень
- •Вимоги до означень
- •Нерозв’язні проблеми при означенні понять
- •Вимоги до операцій поділу
- •Два аспекти істинності тверджень
- •Твердження та їх види
- •Співвідношення між істинністю тверджень і видом літератури
- •Норми для опрацювання фактичних тверджень
- •Джерела перевірки фактичних тверджень
- •12.2.6. Особливості перевірки істинності фактичних тверджень
- •Види виведення знань
- •Безпосередні виводи
- •Прості силогізми
- •Індуктивні виводи
- •Аналогові виводи
- •Норми для доведень
- •Співвідношення між істинністю та переконливістю доведень
- •Норми для зв’язків тотожності
- •Норми для зв’язків несумісності
- •Норми для родо-видових зв’язків
- •Норми для інших видів зв’язків
- •Норми орфоепії
- •Два паралельні методи контролю лінгвістичних норм
- •Сучасні орфографічні норми української мови
- •Написання імен
- •Написання прізвищ
- •Написання географічних назв (топонімів)
- •Морфемний склад слова
- •Морфологічні характеристики слів
- •Словотвір
- •Словниковий склад повідомлення
- •Точність слововживання
- •Урізноманітнення лексики
- •Вживання термінів
- •Фразеограми
- •Синтаксичні зв’язки
- •Порядок слів у реченні
- •Пунктуація
- •Норми для складних синтаксичних конструкцій
- •Фразеографічні речення
- •Узгодження швидкості передачі з продуктивністю сприймання
- •Психолінгвістичні механізми сприймання
- •Вплив уваги на сприймання
- •Уява і точність сприймання
- •Пам’ять, її види і механізми
- •Нормування обсягу інформації
- •Нормування часу зберігання інформації
- •Поняття розуміння
- •Синтаксична складність повідомлення
- •Семантична складність повідомлення
- •Вплив складності на розуміння повідомлення
- •Норми розуміння повідомлень
- •Залежність між зрозумілістю і точністю повідомлення
- •Поняття коректури
- •Необхідність процесу коректури
- •Норми коректури
- •Методи коректури та їх ефективність
- •Особливості проведення коректури
- •Одиниці виміру
- •Переліки
- •Скорочення
- •Літерні константи
- •Посилання1
- •Соціальний склад населення
- •Виділення
- •Чужомовні тексти
- •Особливості ілюстрацій як об’єкта редагування
- •Підписи до ілюстрацій
- •Норми редагування ілюстрацій
- •Загальні норми
- •Примітки та коментарі
- •Передмови, післямови та додатки
- •Джерела інформації
- •Покажчики
- •Колонтитули
- •Загальні норми набирання
- •Норми набирання таблиць
- •Норми набирання формул
- •Види верстання
- •Загальні норми верстання
- •Норми безмакетного верстання
- •Видавнича діяльність
- •Творче редагування
- •Текстові процесори
- •Системи редагування
- •Технологічні особливості комп’ютерного редагування
- •Межі автоматизації редакційного етапу
- •Системи автоматизації видавничої діяльності
- •Орфограми
- •Синтаксеми
- •Пунктограми
- •Зв’язність і поділ на абзаци
- •Коли у правосторонньому контексті постфікса і «...Ся» наявна літера, яка позначає голосний звук, то
- •Складність тексту
- •Для якої підготовано повідомлення
- •Сішисшінідш
- •Комп’ютерна коректура
- •Апарат видання
- •Авторський і колективний.
- •Див. Видавнича Інформаційна, Композиційна, Лінгвістична, Логічнай Поліграфічна структура.
- •Ефективність економічна 327
- •Виключеного третього 202
- •Контекстна 74,127,128,132
- •Номінативна 125,127,132
- •Обсяг запам’ятовування 250
- •Використаної літератури 290
- •Одиниць вимірювання 79, 290
- •Умовних позначень 79, 280
- •Зміст (повідомлення) 201, 234
- •Частота появи літер, їх видалень та вставлень при спотвореннях, %
- •1 Партьїко 3. В. Статистика ошибок при коррсктурс и рсдактировании тскстов // Издатсльскос дсло: Обзор. Информация / Информпсчать. 1989. Вьіп. 3. 56 с. Частоти трансформацій цифр
- •Частоти спотворень за позиціями для слів різної довжини
- •Розподіл поліграмних спотворень за їх довжиною
- •Кількісна характеристика реконструювання реципієнтами відхилень
- •Замінити літеру чи знак іншими
- •Курсивне розріджування
- •Замінити чужі літери (іншої гарнітури, кегля, накреслення) своїми
- •Видалити відбиток піднятого пробільного матеріалу *
- •9. Знаки, що поєднують кілька різних вказівок
- •1 Партьїко 3. В. Статистика ошибок при корректуре и редактировании текстов // Издательскос дсло: Обзор. Информация / Информпечать. 1989. Вьіп. 3. 56 с.
- •1 Закон України “Про видавничу справу” // Урядовий кур’єр. 1997. 19 липня. № 130—131.
- •2 Солтон Дж. Динамические библиотечно-информационньїе системьі. М.: Мир, 1979. С.187.
- •1 Висловлюємо припущення, що ускладнення методів відбувається за нелінійною функцією.
- •1 Тут під вагою помилки ми розуміємо ті наслідки, до яких веде їх наявність у повідомленні.
- •2 Порівняй дані про кількість запам’ятовуваних вкладених підрядних речень у розділі 14.3.2.
- •1 Ми розрізнятимемо терміни “сприймання” (процес) і “сприйняття” (результат сприймання).
- •3 Иванов p. H. Организация и методика информационной работьі. М.: Радио и связь, 1982.
- •4 Тут під фрагментом тексту розуміють або весь текст, або його частину (розділ), або нфє.
- •1 Тренінг — розріджування та згущування знаків у рядку.
- •1 Виняток: при форматі набору, меншому 48 пунктів, які іноді використовують у газетах чи журналах.
- •1 Беркли 3. Символическая логика и разумньїе машиньї. М.: Иностранная литература, 1961.
Ілюстрації
Ілюстрація—це інформація, зафіксована у двомірному просторі у вигляді крапок (пікселів) одного чи кількох кольорів на носії інформації.
Із видавничих позицій кожна ілюстрація має три компоненти:
посилання в основному тексті на ілюстрацію;
власне ілюстрацію;
заголовок ілюстрації (нумераційний і тематичний), тобто її назву.
Перший і третій компоненти для деяких видів літератури (наприклад, публіцистичної — газет) є факультативними.
Розрізняють такі основні види ілюстрацій: малюнки (художні — оригінальні й репродукції), рисунки (технічні), графіки, креслення, схеми, карти та фотографії.
Із позицій пристроїв уведення (сканерів), систем опрацювання ілюстрацій (СОІ) та виведення (фотовивідних машин) кожна власне ілюстрація складається з множини найменших зображувальних елементів — крапок (пікселів). До кожного піксела задають його координати у двомірному просторі, колір та інтенсивність кольору. Сучасні електронні технології опрацювання ілюстрацій в СОІ мають взаємоузшджені набори кольорів і градації їх інтенсивностей.
Таблиці
Таблиця — це форма подання однотипної інформації, в якій Ті подають у двомірному просторі у певному порядку (позиції).
У цій формі виділяють характеризований об’єкт (його ще називають підметом), а також одну чи кілька його характеристик (присудок чи однорідні присудки).
Приклад. Нехай існує речення: Петро народився 1970 р. і має ріст 178 см.Тепер припустімо, що існує позиційна форма подання цих даних: Петро (рік народження; ріст, см),— тобто: Петро (1970; 178).Очевидно, що у цій формі вказати дані 1970і 178, тобто змінити їх позицію, неможливо, оскільки виникне помилка.
У тексті повідомлення обов’язково повинно бути:
посилання на таблицю;
заголовок таблиці (нумераційний і тематичний);
власне таблиця.
Загальна структура таблиці показана на рис. 5-7. У ній виділяють головку (її верхню частину) та хвіст (нижню частину). Хвіст таблиці своєю чергою ділять на ліву частину (боковик, в якому подають підмети — назви об’єктів) та праву частину (прографку, в якій подають присудки — значення характеристик об’єктів). За іншою класифікацією в хвості таблиці виділяють рядки (тобто об’єкт і всі його характеристики), стовпці (спільну характеристику всіх об’єктів), а також комірки (одну характеристику конкретного об’єкта)1. У головці таблиці іноді виділяють також кількість ієрархічних рівнів (у прикладі на рис. 5-7 їх два).
Вказані елементи таблиці не завжди є обов’язковими (наприклад, нумераційний і тематичний заголовки). Так, у популярних та публіцистичних видах літератури невелику таблицю можуть вставляти безпосередньо в речення як один із його членів. У цьому випадку такій таблиці не дають ні нумераційного, ні тематичного заголовка, а деколи ще й не ставлять лінійок між стовпцями та рядками. Такі таблиці називають виводами.
Крім таблиць, в оригіналах рідко, але все ж використовують таблицеподібні форми (таблоїди). Таблоїд має форму прямокутника, всередину якого вписані прямокутники різної величини, відокремлені один від одного лініями.