Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПАРТИКО З. ЗАГАЛЬНЕ РЕДАГУВАННЯ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
4.58 Mб
Скачать
  1. Системи автоматизації видавничої діяльності

Розглянемо можливість автоматизації процедур, що належать до видавничої діяльності (їх перелік та особливості проведення див. у розділах 1.6 і 17.3.1).

Для формування і збереження “портфеля” повідомлень, іншими словами, видавничої бази даних (БД), можуть бути використані системи керування базами даних (СКБД). їх застосування дасть можливість реалізувати у видавничій БД сортування повідомлень за всіма потрібними параметрами (джерелом надходження, авторами, обсягом, типом ін­формації, часом надходження тощо), здійснювати їх пошук, отримувати всі потрібні статистичні дані і т. д. До СКБД, що здатні забезпечити реалізацію вказаних функцій, можна зарахувати dBASE, FoxPro, Paradoxта ін.

Особливо зручно зберігати повідомлення у вигляді БД у періодичних ЗМІ, де пові­домлення мають малий обсяг, проте їх кількість є великою. Крім того, СКБД зможе частково полегшити і добір повідомлень для конкретного видання, оскільки в СКБД можуть бути закладені функції визначення кількості нової інформації в повідомленнях.

За допомогою СКБД елементарно просто розв’язати ще кілька операцій, які нале­жать до видавничої діяльності. По-перше, це рецензування повідомлень (для його комп’ю­теризації формалізовані рецензії треба лише подати у вигляді множини полів, які через Інтернет слід заповнити рецензентам). По-друге, це визначення накладів видань (збору замовлень на видання). Така СКБД зможе самостійно пропонувати людині-редакторові проект експертного рішення щодо публікування повідомлення.

СКБД дають ЗМІ можливість утворювати електронні архіви опублікованих видань, тобто банки видань (БВ). Проте чи потрібні вони ЗМІ1? Аналіз можливостей використання таких БВ показує, що їх можна використовувати для кількох цілей:

а) перевидання авторських оригіналів без їх повторного набирання (з можливістю зміни поліграфічних параметрів видання);

б) отримання різноманітних довідок у власних БВ (особливо це потрібно газетним виданням);

в) конвертування видань, підготованих для публікування на папері, у формати комп’ютерних видань, і їх розповсюдження серед читачів через канали Інтернет (на певних, наприклад комерційних, умовах);

г) передача комп’ютерних видань до бібліотек для читачів (так само на певних умовах).

Окрім вигоди для самих ЗМІ, утворення таких архівних БВ в межах кожної країни

дає їй можливість утворювати на цій основі державні фонди канонізованих текстів видань (законодавчих, релігійних, літературної чи наукової класики тощо), передавати їх на певних умовах іншим ЗМІ для перевидання, а також надавати на певних умовах бібліотекам чи органам науково-технічної інформації для їх централізованого розповсюдження в межах усієї держави2. Незважаючи на необхідність істотних разових капітальних витрат, це сприятиме значному скороченню непродуктивних витрат праці, і, таким чином, економії фінансових ресурсів на державному рівні.

У наш час можуть бути автоматизовані також операції інформаційного пошуку літератури та даних. Це стало можливим завдяки наявності в Інтернет загальнодоступних електронних бібліотек, особливо зарубіжних, та наявності пошукових систем загально­доступного користування. Отже, сидячи за власним робочим столом, редактор може через Інтернет отримувати енциклопедичні довідки, контролювати правильність бібліо­графічних посилань і достовірність цитування. Ці приклади свідчать, що найближчим часом Інтернет матиме для розвитку ЗМІ першочергове значення.

Для автоматизації цілої низки інших функцій ВД можуть бути використані авто­матизовані системи керування (АСК). В АСК доступна автоматизація операцій планування та взаємоузгодження річних, квартальних і місячних планів (у повному обсязі), а також частково — укладання авторських угод (на основі готових шаблонів, записаних у пам’яті АСК, та з можливістю підрахунку розміру авторського гонорару). Автомати­зація задач цього класу вже має давно розроблені й багаторазово перевірені методи свого розв’язання.

За наявності СР частково може бути автоматизована й підготовка до редагування (добір потрібної множини норм, їх настроювання на конкретну читацьку аудиторію тощо). Зокрема, за допомогою ТП можна здійснювати облік інформації про рукопис та його набирання (прізвища автора рукопису, операторів набору, редактора; ключові слова; кількісні характеристики рукопису—довжина в знаках, словах, рядках, абзацах, сторінках, розділах; коментарі, назва редакції, дата отримання рукопису тощо).

У ВД є й такі операції та процедури, автоматизація яких неможлива, наприклад, планування рекламної кампанії та ін.

  1. Інформаційні норми

Автоматизація “грубого” контролю дотримання деяких інформаційних норм (див. розділ 9) є доволі простою. Для такого контролю необхідні: програма автоматичного морфо­логічного аналізу україномовних текстів (для зведення непрямих форм слів — до початкових форм)1; тезауруси — словникові запаси різних реципієнтських груп (на­приклад, для основних семи груп реципієнтів, а при потребі — з більшою деталізацією, зокрема для різних класів школи); тезаурус — енциклопедичний словник-конкор- данс (наприклад, список усіх слів, використаних в Українській радянській енциклопедії); тезаурус — публіцистичний словник-конкорданс (наприклад, список усіх слів, використа­них у 10—20 найбільших і наймасовіших україномовних газетах за кілька останніх років).

На основі перелічених тезаурусів для рівня сентенцій з’явиться можливість авто­матично контролювати приріст кількості нових слів на одиницю обсягу тексту, а також рівномірність розподілу кількості нової сентенційної інформації в усіх порціях повідомлення від початку до кінця. Стане можливим і проведення автоматичного контролю кількості нової реципієнтської інформації (коефіцієнтів новизни, адаптованості й напруги викладу). Крім того, стане можливим проведення контролю наявності в повідомленні абсолютно нової інформації (до такої будуть віднесені, наприклад, нові терміни, нові географічні назви, нові імена тощо).

Проведення такого контролю гальмує відсутність тезаурусів перелічених видів. Тому їх готування є одним із найактуальніших завдань дослідників у галузі ЗМІ.

  1. Соціальні норми

Контроль за дотриманням соціальних норм у СР є найменш автоматизованим. У зв’язку з цим перелічимо норми, які, на нашу думку, можуть бути автоматизовані, а також методи здійснення цього контролю.

Контроль дотримання закону про авторське право (заборона плагіату) може бути частково реалізований тоді, коли є повнотекстові БВ. При цьому можна використати такі процедури: а) утворити частотний словник тексту контрольованого повідомлення; б) по­рівняти частотний словник цього тексту з частотними словниками текстів БВ; в) вибрати тексти, якнайбільше подібні до аналізованого; г) традиційним методом (вручну) визначити наявність плагіату в аналізованому тексті.

Автоматизованими методами можна контролювати наявність у повідомленнях пропаганди війни, насильства, жорстокості й терору. Для цього достатньо виявити в по­відомленнях певні слова й терміни, наприклад бомба, вибуховий пристрій, міна, вибу­хівка тощо. Як свідчать конкретні результати проведення такого контролю у функціонуючих БВ, його ефективність, незважаючи на високий ступінь хибної тривоги, є високою.

Аналогічним може бути також контроль наявності в повідомленнях образ. Для контролю СР повинна перевірити наявність у тексті заборонених до вживання слів, список яких повинен бути складений заздалегідь. До такого списку слід включати лайки та слова, що мають негативне емоційне значення.

Частково може бути автоматизовано й контроль дотримання естетичних норм. Так, для прикладу, НПС можуть задавати, якими повинні бути розміри ілюстрацій, а також, де розташований оптичний центр сторінки.

  1. Композиційні норми

Редагування композиційних норм у СР також ще не автоматизовано. Проте методи автоматизації такого контролю існують. Запропонуємо один із них.

Для проведення контролю композиції заздалегідь повинні бути наявні: таблиця відповідності параметрів композиції групам реципієнтів; композиція повідомлення, подана у формі рубрик з індексною крапковою нумерацією; обсяг кожного фрагмента композиції (наприклад, у кількості літер, слів чи речень); читацьке призначення повідомлення (наприклад, одна із семи груп читачів). Звертаємо увагу на те, що друга й третя складові цих вхідних даних утворюють зміст повідомлення, укладання якого в найпотужніших ТП, наприклад MicrosoftWord, уже зараз повністю автоматизоване. Укладання такого змісту слід виконати як етап передредагування повідомлення.

На етапі інтерредагування СР, виходячи із читацького призначення, має вирахувати: а) чи відповідає лінійна довжина кожного фрагмента обраній групі реципієнтів; б) чи співвідносні за обсягом усі фрагменти повідомлення; в) чи відповідає на кожному рівні кількість фрагментів, розгорнутих по горизонталі, обраній групі реципієнтів; г) чи відповідає кількість фрагментів, розгорутих по вертикалі, обраній групі реципієнтів. На основі отриманих результатів СР повинна запропонувати редакторові експертний висновок про ступінь відповідності композиції аналізованого повідомлення тій групі реципієнтів, для якої воно призначене. Виконання такого контролю не викликає нині жодних наукових чи інженерних труднощів. Єдиним стримуючим фактором є відсутність досліджень у галузі ЗМІ, що встановлювали б, яким групам реципієнтів повинні відповідати різні види композиційної будови повідомлень.

Крім того, паралельно може бути проконтрольована відповідність композиції повідомлення його виду та жанру, але провести такий контроль уже значно складніше.

  1. Логічні норми

Редагування повідомлення на відповідність логічним нормам базується на семантиці тексту. Оскільки опрацювання семантики поки що не автоматизоване, то редагування повідомлення з позицій дотримання логічних норм також ще не реалізоване. Проте слід зауважити, що можливість логічних розрахунків на комп’ютерах цілком реальна і була встановлена ще на початку 60-х років1.

У наш час комп’ютеризований контроль логічних норм може відбуватися в такому режимі: редактор визначає в повідомленні тип першого й другого засновків сумнівного умовисновку, вибирає зі системи меню СР такі самі типи засновків, отримує тип висновку,

який із них випливає згідно із законами логіки, а далі перевіряє, чи відповідає зроблений у повідомленні висновок—вказаному СР. Відповідь СР може супроводжуватися потріб­ними прикладами.

Автоматизований—поки що недосяжний — контроль дотримання логічних норм на першому етапі повинен базуватися на перекладі тексту повідомлення на мову матема­тичної логіки. На другому етапі редагування тексту залежно від виду літератури може відбуватися за двома варіантами: а) контроль тексту лише на наявність у ньому супереч­ностей (для образних видів літератури); б) контроль тексту на наявність у ньому супереч­ностей і розрахунок його істинності (для понятійних та образно-понятійних видів літератури).

  1. Лінгвістичні норми