Класифікація жанрів

Існують різні способи класифікації музичних жанрів.

Музикознавець Т.В.Попова пропонує класифікувати жанри за умови їх побутування і виконання.

2

За цією класифікацією розрізняють жанри:

1. Народної музики (музичний фольклор)

2 Розважальної музики ( в т.ч. музика сучасної естрада)

3 Камерної музики ( що виконується камерними ансамблями)

4 симфонічної музики ( виконується великими оркестрами)

5 Хорової музики ( виконується хоровими колективами)

6 Театральної музики ( в т.ч. опери, музики до спектаклів, кінофільмів )

В.А.Цукерман пропонує класифікувати жанри за змістовними ознаками:

1. Ліричні жанри

2 Епічні жанри

3 Концертні жанри

4 Картинні жанри (програмова музика)

А.Н. Сохор пропонує класифікувати жанри за «жанровим змістом»

1 культові та обрядові

2 масово- побутові

3 концертні

4 театральні

Функції жанрів

Музичний жанр може мати наступні функції:

Первинні та вторинні жанри

Окремі дослідники розрізняють первинні жанри - що безпосередньо пов’язані з умовами їх побутування, та вторинні - що сформувалися в умовах концертної виконавчої діяльності.

По походженню та життєвому призначенню жанри поділяються на побутові жанри и жанри, не маючих визначених життєво-побутових функцій.

К побутовим (первинним) жанрам, які залежать від функцій, виконуємих музикою в різних побутових, трудових, обрядових ситуаціях, належно віднести пісню, танок, марш.

3

Вторинні жанри ( опера, симфонія, балет ін..) відрізняються від первинних автономністю творчості. При цьому вторинні жанри музики пов’язані генетично з первинними як з змістово - асоціативними моделями.

так, в процесі еволюції жанру танця з’явилась інструментальна сюїта, яка перебуває з побутових танців епохи Відродження. Сюїта в свою чергу обумовила появу симфонії, де менует - третя частина класичного циклу.

Другий приклад, підтверджуючий зв'язок первинних та вторинних жанрів музики, є становлення жанру опери, істоками якого з’явились драматичні уявлення, які супроводжувались співом та танками.

По засобам та умовах побуту музичні жанри поділяються на камерні та концертні.

Так, специфіка камерних жанрів ( квартетів, тріо, сонат, романсів, п’єс) зумовлена практикою музикування в домашній середі, в той час як специфіка концертних жанрів х їх віртуозністю, «ораторським» пафосом - з розвитком технічних можливостей інструментів та концертного виконавства в цілому.

По складу виконавства та засобу виконання музичні жанри поділяються на вокальні та інструментальні.

Камерний вокальний ансамбль.

Прослідити історично ті види музикування, з яких зростала і розвивалася культура камерного вокального ансамблю, поки неможливо. Якщо вести нитку дослідження по вокальних камерних творах, то, по-перше, важко буває відновити хронологію і з'ясувати імпульси, що викликали композитора до їх твору.

По-друге, порівняльна непоширеність цього виду музики в нашій концертній культурі викликала постійні прориви в продукції.

Йдучи від вокально-камерних творів одного композитора до інших, важко відновити взаємний вплив і зв'язок.

Можливо тільки опис стилістичних властивостей кожної групи таких творів. Багато даних говорить за те, що треба шукати стимули до даного виду творчості головним чином в домашньому і шкільному музиченні (канти і псальми).

У відмінності ж класового складу салонів і приятельських кружків, в музичній підготовці кругів, що культивували камерний спів, — чи в сім'ях або в яких-небудь більш стійких зборах (як, наприклад, музичні вечори у Даргомижського) криються причини, що впливають на характер і склад ансамблів.

Що збереглися в спогадах Ю. До. Арнольда, В. Г. Соколова і інших осіб повідомлення і розповіді про музичні вечори у Даргомижського містять цікаві дані про характер і види домашнього музичення вже в іншому по строкатому складу своїх співчленів — порівняно з кругом, з якого вийшов Глінка.— петербурзькому салоні 50-60 р.

З навиків, вироблених домашнім музиченням, утворилися запаси інтонацій, які, будучи художньо втілені, сприяли творчості не тільки в примітивна і наслідувальної області міської пісні і куплета — соло і з хором, потім в салонових романсах і найпростіших дуетах, до в мистецтві вокально-камерного ансамблю як самостійної і художньої сфери.

Даргомижській, як і в своїх романсах, сполучає в своїх ансамблях мелодійну виразність і співучість з умінням «подати» слова, осмислити їх музикою. Текст для нього — не мертва канва для вишивки поліфонічних узорів, а живий зміст. Даргомижській в кожному своєму ансамблі влучно охоплює єство вірша в цілому і, йдучи від якогось: основного тонусу, характеризує вже окремі опуклі настрої, душевні стани, образотворчі моменти і т. д.; Серед багатьох його вокальних ансамблів на перше місце нале поставити цикл «Петербурзькі серенади».

Сторона інтонації серенад особливо: переконує в тому, що справа тут в скромних засобах навиках невеликої групи або хору любителів співу.

Інакше кажучи, ці речі стоять на грані готової до розвитку самостійної світської хорової культури.

Природно, що російські композитори сталі спершу писати тільки: оперні хори. Таким чином, «Петербурзькі серенади» цінні перш за все, як історичний документ перехідної епохи, як досвід музики для хорового ансамблю швидше камерного, ніж концертного .

.Є чимале число подібного роду хорових ансамблів у вигляді застільних пісень, войовничих і патріотичних пісень, обробок народних пісень і т. п., які, виспівуючи в домашньому крузі і виходячи, деколи, за його межі, готували розвиток хорової культури і професійної творчості цієї області.

Серед композиторів нової російської школи небагато уділяли в своїй творчості місце вокальному ансамблю (характерні приклади: гумористична «Серенада чотирьох кавалерів одній пані» для чоловічих голосів а сарреііа Бородіна, два тріо Рімського-Корсакова для жіночих голосів у супроводі оркестру.

Вокальні квартети а саррелла Кюї (сім вокальних квартетів, квартет «На батьківщині» на слова Некрасова з ор. 62, дев'ять вокальних квартетів для чоловічих голосів, ор. 88) і інші його ансамблі (дуети з фортепіано, декілька п'єс для соло і хору) нічим особливо не виділяються із звичайної для цього композитора атмосфери витонченості і музичної салонової.

Чайковській залишив дуже трохи вокальних камерно-ансамблевих творів (шість відомих його дуетів, 1881, красивий квартет «Ніч», музика якого запозичена з Фантазії Моцарта, «Природа і любов» — тріо для 2-х сопрано і контральто з хором і з супроводом фортепіано).

Звідси особливий колорит і особлива виразність лірики.

Оскільки народні інтонації переходили в міські пісні і в побутовий романс, остільки природно, що і вокальні ансамблі і хори були спершу наповнені народно-пісенними елементами і в більшій частині були переробкою сільських наспівів.

Пісня-хор і романс-хор так зливалися, що між ними неможливо провести грань.

У свою чергу, вокальний ансамбль а сарреllа і хор а сарреllа теж довго, до самого останнім часом, стикалися дуже тісно.

В каталогах про вокальні квартети часто зустрічаються вказівки на те, що вони, тобто квартети, можуть бути виконаний і хором.

План.

1Музыка - вид искусства.

2 Особенности музыкального языка.

3 Музыкальная система.

4 Понятие про виды музыкального искусства.

5Понятие про жанры.

6 Характеристика арии.

7 Понятие о камерной музыке.

Литература.

1Осеннева М.С. Методика музыкального воспитания. - М.,2001.

2 Энциклопедический музыкальный словарь. - М., 1991

3 Россихина В.П. Беседы о классической музыке. -М., 1982.

4 ПанкевичГ.И. «Звучащие образы».- М., 1977.

Контрольные вопросы.

1 Музыка как вид искусства. Отличие . Развитие.

2 Что называется музыкальным жанром.

3 Перечислите первичные жанры в музыке.

4 Какие жанры музыки относятся к вторичным.

5 В чем проявляется взаимосвязь первичных и вторичных жанров музыки.

6 Чем обусловлена специфика камерных жанров?.

7 Перечислите виды вокальных жанров.

КВНЗ «Донецький педагогічний коледж»