3.2. Вплив міграції робочої сили на економіку країни, що імпортують та експортують робочу силу

Країн, які приймають робочу силу отримують такі переваги:

• підвищується конкурентоспроможність вироблених країною товарів внаслідок зменшення витрат виробництва, пов'язаних з більш низькою ціною робочої сили;

• іноземні робітники, пред'являючи додатковий попит на товари і послуги, стимулюють зростання виробництва та додаткову зайнятість у країні перебування;

• при імпорті кваліфікованої робочої сили приймаюча країна економить на витратах на освіту і професійну підготовку;

• іноземні робітники часто є амортизаторами при кризах і безробітті (їх першими звільняють, знижують зарплату);

• іноземні працівники не забезпечуються пенсіями, на них не поширюється дія різних соціальних програм;

• іммігранти поліпшують демографічну картину розвинених країн, що страждають старінням (у Люксембурзі 38% немовлят з'являється в сім'ї переселенців, у Швейцарії - 24%).

До негативних моментів відноситься: виникнення соціальної напруженості в суспільстві при боротьбі за робочі місця; міжнаціональна неприязнь

Для країн, що експортують робочу силу:

• експорт робочої сили є важливим джерелом надходження валютних коштів у країну;

• експорт робочої сили означає зменшення безробіття і, отже, соціальної напруженості в країні;

• безкоштовне для країни-експортера навчання робочої сили новим професійним навичкам, знайомство з передовою технологією, методами управління ...

Негативна сторона - «витік умів», відтік кваліфікованих кадрів, необхідних національній економіці.