Розрахунок розподілу транспортно-заготівельних витрат і визначення фактичної собівартості придбаних матеріалів

Найменування сировини та матеріалів	Купівель­на варті­сть, грн	Транспортно-заготівельні витрати		Фактична собі­вартість прид­баних матеріа­лів
		%	Сума, грн.
Огірки	120000	15	18000	138000
Помідори	24000	15	3600	27600
Разом	144000	X	21600	165600

Слід зауважити, що в подальшому використанні у виробництві матеріали спису­ються за їх обліковою ціною. Наприкінці місяця на затрати виробництва списується та­кож сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до цих матеріалів. Таким чином, до собівартості продукції матеріали включається за фактичною собівар­тістю їх придбання (заготівлі).

4, Облік процесу виробництва

Під процесом виробництва розуміють сукупність господарських операцій, по­в'язаних з виготовленням продукції (виконанням робіт, послуг). Він здійснюється під дією засобів праці і самої праці на предмети праці. Це зумовлює відповідні затрати пі­дприємства на виробництво продукції: вартість матеріалів, витрачених на виготовлен­ня продукції; заробітної плати, нарахованої робітникам; амортизацію засобів праці (ос­новних засобів), зайнятих у виробництві, та ін. Окрім цього, підприємство здійснює витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням. Всі ці витрати в су­купності складають виробничу собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг).

Отже, бухгалтерський облік процесу виробництва повинен відобразити всі затра­ти на виготовлення продукції, з одного боку, і випуск готової продукції — з іншого.

Для правильного визначення собівартості продукції в плануванні й обліку вироб­ничі затрати прийнято групувати за певними ознаками. Так, за призначенням затрати поділяють на основні і накладні.

До основних відносять затрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом про­дукції і складають її речову (матеріальну) основу (матеріали, технологічне паливо, за­робітна плата робітників та ін.). До накладних відносять витрати, пов'язані з обслуго­вуванням виробництва й управлінням (загальновиробничі витрати).

За способом включення до собівартості продукції виробничі затрати поділяють на прямі і непрямі. Прямі затрати безпосередньо пов'язані з виробництвом певного виду продукції (робіт, послуг), а тому до її собівартості вони включаються прямо на підставі відповідних документів (матеріали, комплектуючі вироби, заробітна плата ро­бітників та ін ). Непрямі витрати, як правило, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції, а тому прямо до собівартості тієї або іншої продукції вони не можуть бути віднесені. Вони включаються до собівартості окремих видів продукції за певною умов­ною ознакою, що дає змогу визначити, яка частка непрямих витрат має бути віднесена на собівартість тієї або іншої продукції (наприклад, пропорційно основній заробітній платі робітників, матеріальним затратам тощо).

Затрати на виробництво обліковують в системі рахунків, призначених для відо­браження процесу виробництва. Основним з них є рахунок "Виробництво", на якому відображають всі затрати по виготовленню продукції, з одного боку, і випуск із вироб­ництва готової продукції — з іншого. Інформацію про затрати на виробництво окремих видів продукції одержують з аналітичних рахунків, що відкриваються до рахунка "Ви­робництво".

Протягом місяця на дебеті рахунка "Виробництво" та його аналітичних рахунків відображають тільки ті затрати, які прямо включаються до собівартості продукції (ма­теріали, напівфабрикати, заробітна плата робітників, що зайняті її виробництвом, то­що).

Витрати по обслуговуванню виробництва і управлінню обліковуються на окре­мому рахунку "Загальновиробничі витрати". Наприкінці місяця витрати, відображені на дебеті рахунка "Загальновиробничі витрати", повністю (без залишку) списуються з кредит} цього рахунка на дебет рахунка "Виробництво" і розподіляються між видами продукції пропорційно базису, передбаченому галузевою інструкцією (пропорційно основній заробітній платі, матеріальним затратам тощо).

При цьому складають бухгалтерську проводку:

Д-т рах. "Виробництво"

К-т рах. "Загальновиробничі витрати"

Згідно з прийнятим Планом рахунків загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням га обслуговуванням підприємства в цілому (утримання адміністративно- управлінського персоналу, витрати на службові відрядження, утримання приміщень за­гальногосподарського призначення, охорона, аудиторська і юридичні та інші послуги), відображені на дебеті рахунка "Адміністративні витрати", до собівартості виготовле­ної продукції не включають, а списують з кредиту зазначеного рахунка на дебет рахун­ка "Фінансові результати". Отже, на списання адміністративних витрат робиться запис: Д-т рах. "Фінансові результати" К-т рах. "Адміністративні витрати".

Таким чином, по Д-ту рах. "Виробництво" та його аналітичних рахунків одержу­ють відображення як прямі, так і непрямі витрати, що складають фактичну виробничу соб-тісгь випущеної із виробництва готової продукції (без адміністративних витрат).

Для визначення фактичної собівартості випущеної із виробництва готової проду­кції до затрат у незавершене виробництво на початок місяця (дебетове сальдо рахунка "Виробництво") додають затрати за місяць (оборот по дебету рахунка "Виробництво") і віднімають затрати у незавершене виробництво на кінець місяця (дебетове сальдо ра­хунка, "Виробництво" на кінець місяця). Оприбуткування випущеної із виробництва готової продукції за фактичною собівартістю в бухгалтерському обліку відображається записом:

Д-т рах. "Готова продукція" К-т рах. "Виробництво".

Оскільки фактичну собівартість продукції визначають тільки наприкінці місяця (після відображення всіх прямих затрат і розподілу непрямих витрат), то протягом мі­сяця одержану з виробництва готову продукцію оприбутковують, як правило, за пла­новою собівартістю. Це дає змогу відображати рух готової продукції в міру здійснення господарських операцій. Після складання звітної калькуляції планову собівартість про­дукції коригують до фактичної собівартості: на суму економії роблять від'ємний запис (способом "сторно"), на суму перевитрат - доповнюючий запис.

Загальна схема обліку процесу виробництва наведена нижче. Розглянемо на прикладі порядок відображення в обліку процесу виробництва. Затрати у незавершене виробництво на початок місяця по виробництву продукції А становили 28 000 грн. (у тому числі: матеріали — 23 000 грн., заробітна плата робітни­ків — 5 000 грн.).

Ці затрати записують-як дебетове сальдо на синтетичному рахунку "Виробництво" і

його аналітичному рахунку "Виробництво продукції А".

Протягом місяця були здійснені такі господарські операції.

Операція 1. Відпущено зі складу у виробництво матеріали:

на виробництво продукції А на суму 376 000 грн.

на виробництво продукції Б на суму 162 000 грн.

Разом 538000 грн.

Витрачені матеріали треба списати з кредиту рахунка "Матеріали" (оскільки вироб­ничі запаси зменшилися) і записати на дебет рахунка "Виробництво" (оскільки за­трати на ви­робництво продукції збільшилися).

По першій операції бухгалтерська проводка буде такою: Д-т рах. "Виробництво" К-т рах. "Матеріали" 538 000 грн.

Одночасно треба відобразити затрати матеріалів на аналітичних рахунках: "Виробництво продукції А" (376 000) і "Виробництво продукції Б" (162 000). Операція 2. Списано матеріали, використані:

• для потреб цехів та інших виробничих підрозділів - 11300 грн.

• для загальногосподарських потреб 8 700 грн.

Разом 20 000 грн.

Витрачені матеріали мають бути списані на загальновиробничі витрати (11 300 грн.) та адміністративні витрати (8 700 грн.); в бухгалтерському обліку відображені запи­сом:

Д-т рах. "Загальновиробничівитрати" 1 1 300 грн. Д-т рах. "Адміністративні витрати" 8 700 грн. К-т рах. "Матеріали" 20 000 грн.

Операція 3. Нарахована заробітна плата: