
- •Характеристика психодіагностичних ситуацій.
- •Психологічні особливості особистості дослідника та досліджуваного.
- •Професійно-етичні норми психодіагностичного дослідження.
- •Психодіагностичні тести, їх природа та застосування. Особливості проведення тестування.
- •Психодіагностика загального інтелектуального розвитку. Показник іq.
- •Психодіагностика особистості.
- •Проективні методики, їх природа та застосування, класифікація. Особливості психодіагностики.
- •Валідність та надійність психодіагностичних методик.
- •Поняття психологічного експерименту та його типи.
- •Інтерпретація психодіагностичних результатів. Психологічний діагноз. Психодіагностичне заключення.
- •Психодіагностика мотивації.
- •Психодіагностика здібностей.
- •Поняття тестової компетентності.
- •Поняття стандартизації психодіагностичних методик.
- •Особливості індивідуального та групового тестування.
- •Психометричні вимоги до побудови та перевірки методик.
- •Проблема достовірності особистісних опитувальників. Фактори, що детермінують відповіді на питання.
- •Вимоги до користувачів психодіагностичних методик.
- •Вимоги до психодіагностичних методик.
- •Поняття психодіагностики.
- •Психодіагностика самосвідомості.
- •Комп’ютерна психодіагностика та її особливості.
- •Планування психодіагностичного дослідження.
- •Критеріально-орієнтоване тестування.
- •Психодіагностика міжособистісних стосунків.
- •Особливості тестування новонароджених, дітей раннього дошкільного віку та осіб з фізичними вадами.
Особливості тестування новонароджених, дітей раннього дошкільного віку та осіб з фізичними вадами.
Діагностика аномальності – це виявлення різноманітних дефектів та їх причин, що потребує диференціації проявів біологічного, психічного та соціального розвитку дитини. Тому корекційний вплив має ґрунтуватися на урахуванні взаємозв’язку індивідуального та соціокультурного розвитку, використанні диференційованих та інтегрованих підходів у синтезі матеріалів різноманітних галузей психології та медицини, переході від емпіричних методів до загальнотеоретичного розуміння фактів і явищ. У цьому розумінні значущість дослідження церебрально-органічної патології у дошкільників визначається широкою розповсюдженістю в загальній структурі порушень психічного розвитку у дітей, а також високим відсотком інвалідизації в загальній структурі дитячої інвалідності. В онтогенетичному аспекті церебрально-органічна патологія має загальний резидуальний характер, в генезисі якого лежить раннє ураження головного мозку, що визначає своєрідність порушення розвитку психіки дитини.
У дошкільному віці ці особливості виявляються, найперше, у порушеннях функцій рухової, емоційно-пізнавальної сфер та мовлення, знання яких необхідні для визначення прогнозу подальшого розвитку дошкільника, успішної корекційно-педагогічної роботи та введення його до освітнього простору.
Диагностика психического развития детей в возрасте до 1 года 1. Двигательная активность. Основные ступени развития качеств: Ребенок может: В 3 месяца – хорошо контролировать положение головы; В 4 месяца – опираться на руки в положении лежа на животе; В 6 месяцев – дотрагиваться до предмета под контролем зрения, длительно удерживать игрушку в руке; В 8 месяцев – сам сидеть, хорошо переворачиваться в любую сторону из любого положения; В 9 месяцев – стоять, придерживаясь за что-либо; В 10 месяцев – ползать на животе, уверенно садиться и сидеть; В 11 месяцев – переступать ногами; В 12-13 месяцев – ходить самостоятельно. 2. Сенсорная активность. При изучении реакций на движущийся предмет перед глазами ребенка на расстоянии 30 см перемещают яркую игрушку размером 7х10 см в горизонтальном, вертикальном, круговых направлениях. Для исследования способности следить за движением исчезающего предмета игрушку прячут за экраном шириной в 7 см, находящимся на расстоянии 50 см от глаз ребенка, и, не прекращая его передвижения, через некоторое время показывают его с другой стороны экрана. Реакция считается нормальной, если в момент появления игрушки из-за экрана взгляд ребенка направлен в ту точку, в которой она появляется. Для изучения реакции предвосхищения перед ребенком на уровне его глаз на расстоянии 50 см помещают белый экран размером 35х35 см с двумя окошечками (7х7 см), расположенными на расстоянии 10 см друг от друга. В окошечках поочередно с интервалом в 4-6 секунд появляется яркая звучащая игрушка размером до 7 см. Реакция считается выполненной, если при нескольких пробах хотя бы один раз наблюдается перемещение взгляда ребенка от окошка, где игрушка уже была, к окошку, где она должна появиться, и остановка взгляда на этом окошке. Основные нормативы развития:
Действия с предметами. Ребенку старше 4 месяцев предлагают погремушку и оценивают быстроту и точность захвата, движения пальцев, продолжительность удержания. Ребенку старше 8 месяцев предлагают сначала одну, потом другую погремушку. Оценивают возможность захвата второй и удержания двух. Вторую предлагают сначала со стороны свободной руки, а затем со стороны занятой. Выясняют возможность пересечения взглядом и рукой средней линии при захвате второй игрушки. У детей старше 10 месяцев изучают формирование обходных движений. Для этого, заинтересовав ребенка игрушкой, ее убирают за экран 20х20 см, расположенный справа или слева от ребенка. Игрушку помещают от ближнего края экрана, привлекают к ней внимание ребенка, а затем прячут ее за экран, не прекращая потряхивать игрушку. Так повторяют несколько раз. Реакция считается выполненной, если ребенок достает игрушку из-за экрана. Дети до 1 года чаще достают игрушку рукой, которая ближе к экрану, и только к году – той, что дальше. Основные нормативы развития:
Взаимодействие со взрослыми. Основные нормативы развития:
Голосовая активность. Основные нормативы развития:
|
Источник:
Крылов, Маничева «Практикум по прикладной психологии».
1 Представление о себе, «Я-образ», «Я-концепция», хотя и не являются полностью синонимичными терминами, тем не менее не имеют фиксированных терминологических различий и в данном контексте используются как синонимы.