18. Поняття стандартизації психодіагностичних методик.

Діагностична методика відрізняється від будь-якої дослідницької тим, що вона стандартизована. Стандартизація - це одноманітність процедури проведення і оцінки виконання тіста. Розглядається вона в двох планах:

♦ як вироблення єдиних вимог до процедури експерименту;

♦ як визначення єдиного критерію оцінки результатів диагно-стических випробувань.

Стандартизація процедури експерименту має на увазі унифика-цию інструкцій, бланків обстеження, способів реєстрації резуль-татов, умов проведення обстеження.

До вимог, які необхідно дотримувати при проведе-нии експерименту, можна, наприклад, віднести такі:

1) інструкції слід повідомляти випробовуваним однаковим чином, як правило, письмово; у разі усних вказівок вони даються в різних групах одними і тими ж словами, зрозумілими для усіх, в однаковій манері;

2) жодному випробовуваному не слід давати ніяких переваг перед іншими;

3) в процесі експерименту не слід давати окремим испытуе-мым додаткові пояснення;

4) експеримент з різними групами слід проводити в одинако-вое, по можливості, час дня, в схожих умовах;

5) тимчасових обмежень у виконанні завдань для усіх испыту-емых мають бути однаковими і т. д.

Зазвичай автори методики в керівництві приводять точні і подроб-ные вказівки за процедурою її проведення. Формулювання таких вказівок складає основну частину стандартизації нової методи-ки, оскільки тільки строге їх дотримання дає можливість порівняти між собою показники, отримані різними випробовуваними.

Іншим найбільш важливим етапом в стандартизації методики явля-ется вибір критерію, по якому слід проводити порівняння ре-зультатов діагностичних випробувань, оскільки діагностичні методики не мають заздалегідь визначених стандартів успішності або невдачі в їх виконанні.

Так, наприклад, дитина шести років, виконуючи тест розумового раз-вития, отримала бал, рівний 117. Добре це або погано? Чи часто такий показник зустрічається у дітей цього віку? Кількісний результат як такий нічого не означає. Отриманий дошколь-ником бал не можна інтерпретувати як показник відносно вы-сокого, середнього або низького розвитку, оскільки цей розвиток виражений в заходах, властивих цій методиці, і, таким чином, абсолютного значення отриманих результатів мати не можуть. Очевидно, треба мати в розпорядженні точку відліку і якісь дозовані заходи, что-бы з їх допомогою оцінювати отримані при діагностуванні инди-видуальные і групові дані. Виникає питання, що за цю точку відліку брати? У традиційному тестуванні така точка добувається статистичним шляхом - це так звана статистична норма.

У загальних рисах стандартизація діагностичної методики, ориен-тированной на норму, здійснюється шляхом її проведення на боль-шой показній вибірці випробовуваних, яка нічим не отли-чается від тієї, для якої ця методика призначена. На цій групі випробовуваних, званою вибіркою стандартизації, разраба-тываются норми, що вказують не лише середній рівень выпол-нения, але і його відносна варіативна вище і нижче середнього рівня. В результаті можна оцінити різні міри успішності або неуспішності у виконанні діагностичної проби. Це дозволяє визначити положення конкретного випробовуваного відносно вы-борки стандартизації