
- •Характеристика психодіагностичних ситуацій.
- •Психологічні особливості особистості дослідника та досліджуваного.
- •Професійно-етичні норми психодіагностичного дослідження.
- •Психодіагностичні тести, їх природа та застосування. Особливості проведення тестування.
- •Психодіагностика загального інтелектуального розвитку. Показник іq.
- •Психодіагностика особистості.
- •Проективні методики, їх природа та застосування, класифікація. Особливості психодіагностики.
- •Валідність та надійність психодіагностичних методик.
- •Поняття психологічного експерименту та його типи.
- •Інтерпретація психодіагностичних результатів. Психологічний діагноз. Психодіагностичне заключення.
- •Психодіагностика мотивації.
- •Психодіагностика здібностей.
- •Поняття тестової компетентності.
- •Поняття стандартизації психодіагностичних методик.
- •Особливості індивідуального та групового тестування.
- •Психометричні вимоги до побудови та перевірки методик.
- •Проблема достовірності особистісних опитувальників. Фактори, що детермінують відповіді на питання.
- •Вимоги до користувачів психодіагностичних методик.
- •Вимоги до психодіагностичних методик.
- •Поняття психодіагностики.
- •Психодіагностика самосвідомості.
- •Комп’ютерна психодіагностика та її особливості.
- •Планування психодіагностичного дослідження.
- •Критеріально-орієнтоване тестування.
- •Психодіагностика міжособистісних стосунків.
- •Особливості тестування новонароджених, дітей раннього дошкільного віку та осіб з фізичними вадами.
Психодіагностика здібностей.
Упродовж першої половини XX ст. фахівцями в області психологічної діагностики було створено безліч разнообраз-ных тестів. При цьому, розробляючи методичну сторону тестів, вони доводили її воістину до високої досконалості. Усі тести тщатель-ным чином стандартизувалися на великих вибірках; тестологи домагалися того, що усі вони відрізнялися високою надійністю і хо-рошей валидностью.
Валидизация виявила обмежені можливості тестів интеллек-та : прогнозування на їх основі успішності виконання конкрет-ных, досить вузьких видів діяльності часто не досягалося. Тре-бовалась, окрім знання рівня загального інтелекту, додаткова інформація про особливості психіки людини. Виникло нове на-правление в тестологии - тестування спеціальних здібностей, яке спочатку покликане було лише доповнити оцінки тестів интел-лекта, а згодом виділилося в самостійну область.
Поштовхом для розвитку тестів спеціальних здібностей став мощ-ное розвиток професійного консультування, а також профес-сионального відбору і розподілу персоналу в промисловості і військовій справі. Стали з'являтися тести механічних, канцелярських, музичних, артистичних здібностей. Створювалися тестові ба-тареи (комплекти) для відбору тих, що поступають в медичних, юриди-ческие, інженерні і інші учбові заклади. Розроблялися комплексні батареї здібностей для використання при консуль-тировании і розподілі персоналу. Найбільш відомі серед них Батарея тестів загальних здібностей (General Aptitude Test Battery - GATB) і Батарея тестів спеціальних здібностей (Special Aptitude Test Battery - SATB), розроблені Службою зайнятості США для використання консультантами в державних установах [10, т. 2]. Тести і батареї спеціальних здібностей, розрізняючись соста-вом, методичними якостями, схожі в одному - їх характеризує низька диференціальна валидность. Раз-ные області освіти або професійної діяльності, що вчаться, вибираючі, незна-чительно розрізняються своїми тестовими профілями.
Теоретичною основою для побудови комплексних батарей спо-собностей стало застосування особливої техніки обробки даних про індивідуальні відмінності і кореляцій між ними - факторного аналізу. Факторний аналіз дозволяв точніше визначити і классифи-цировать те, що називали спеціальними здібностями.
Сучасне розуміння факторного аналізу вносить деяке из-менение до тієї його трактування, яке було в 20-40-х рр. XX ст.. Факторний аналіз - це вищий ступінь лінійних кореляцій. Але лінійні кореляції не можуть вважатися універсальною формою вираження ма-тематической зв'язку між психічними процесами. Следователь-но, відсутність лінійних кореляцій не може тлумачитися як отсут-ствие зв'язки взагалі, то ж відноситься і до невисоких коефіцієнтів кореляції. Тому факторний аналіз і чинники, що добуваються за допомогою цього аналізу, не завжди вірно відбивають залежності між психічними процесами.
Але, мабуть, головне, що викликає сумнів, - це розуміння так званих спеціальних здібностей. Ці здібності трактуючи не як індивідуальні особливості, що виникли як продукт впливів вимог суспільства на індивіда, а як особливості, искон-но властиві цій індивідуальній психіці. Таке трактування по-рождает масу логічних труднощів. Насправді, звідки раптом сло-жились і проявилися у сучасного індивіда такі здібності, про які навіть представлення не мали попередніх поколінь? Не можна ж думати, що в психіці таяться здібності, придатні для усіх прийдешніх громадських вимог. Але техніка факторного ана-лиза приймає ці здібності як деяку даність; вони ж в дей-ствительности суть психічні утворення, що знаходяться в дина-мике.