Питання для самоперевірки знань

1. Дайте визначення категорії «структура капіталу».

2. Які західні теорії структури капіталу вам відомі?

3. Які дискусійні проблеми обговорюються в західній літературі щодо проблем структури капіталу?

4. Назвіть основні фактори оптимізації структури капіталу.

5. Що таке «фінансовий леверидж»?

6. Що таке операційний леверидж?

7. Поясніть, що таке точка беззбитковості витрат.

8. Запишіть формули для обчислення вартості акціонерного капіталу фірми та середньозваженої ціни капіталу WACC.

9. Які західні теорії дивідендної політики ви знаєте?

10. Назвіть фактори дивідендної політики.

11. Перелічіть основні методи проведення дивідендної політики.

12. Як ви розумієте вплив рішень про структуру капіталу на дивідендну політику?

Тема 5. Бюджетування капітальних вкладень

Бюджетування капітальних вкладень — це процес складання плану, в якому відображено витрати та джерела їх покриття на будівництво або реконструкцію певного об’єкта.

Розглядувана категорія демонструє вибір проекту для інвестування в реальні активи та визначення джерел їх фінансування. Треба знати, що бюджетування капітальних вкладень є для корпорації важливим питанням, що визначає її майбутні успіхи і конкурентоспроможність. Бюджет капітальних вкладень спрямовує виробничу та фінансову діяльність корпорації на кілька років уперед.

Перед фінансовими менеджерами постають непрості проблеми щодо економічного обґрунтування запропонованого проекту капітальних вкладень. Для цього використовуються основні показники, на підставі яких корпорація прийматиме рішення про інвестиції:

• визначення періоду окупності інвестицій;

• індекс прибутковості;

• внутрішня ставка дохідності;

• чиста сьогоднішня вартість.

Розрахунок періоду окупності інвестицій визначає кількість років, протягом яких будуть покриті всі витрати на інвестиційний проект. Потрібно знати формулу окупності:

Показник окупності не враховує низку обставин, зокрема, строк життєвого циклу. Він передбачає одержання однакових щорічних надходжень коштів від проекту, що на практиці не реалізується. Для усунення недоліків використовується модифікований показник окупності: у знаменнику стоїть середньорічний прибуток після сплати податків:

Окупність = .

Другий показник — індекс прибутковості — обчислюється за формулою:

,

тобто це — перевернута формула окупності.

Третій показник — внутрішня ставка дохідності, або внутріш­ній показник прибутковості. Економічне значення цього показника в тому, що він оцінює залучені фінансові ресурси. Ця формула застосовується для розв’язання деяких задач:

де CF (cash flow) — грошовий потік; t — період часу; r — ставка дохідності.

Важливим моментом під час розв’язання таких задач є визначення ставки дисконту r, за якої NPV = 0. Її може бути знайдено підбором чисел (методом спроб та помилок).

Четвертий показник — чиста сьогоднішня вартість — обчислюється за формулою:

Сума дисконтованих потоків має дорівнювати 0 (або бути біль­шою за 0), тобто чиста вартість грошових надходжень перевищує чисту вартість грошових витрат. Але ж треба усвідомлювати, що застосування всіх наведених показників не гарантує правильного вибору проекту капітальних вкладень. У західній літературі пропонуються методики для визначення потенційного ризику, а отже, слід засвоїти метод чутливості, тобто оцінювання вартості проекту на підставі найбільш оптимістичних та песимістичних варіантів розвитку подій. Зокрема, модель Монте-Карло нівелює слабкі сторони методу чутливості, оскільки передбачає комбінування змінних. Також належить знати метод «дерево рішень», на основі якого визначають прогнози руху грошових потоків та можливі дії менеджерів.