Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Testi_vidpovidi_2012_1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
330.24 Кб
Скачать

18. Тестові завдання:

1. Соціальне страхування співвідноситься із соціальною сферою суспільства таким чином:

а) соціальне страхування не входить до соціальної сфери;

б) соціальне страхування є складовим елементом соціальної сфери;

в) соціальне страхування та соціальна сфера суспільства - поняття ідентичні.

2. Методи державного регулювання соціального страхування за формами поділяються на:

а) прямі; б) правові; в) адміністративні; г) непрямі.

3. Предметом правового регулювання соціального страхування є:

а) відносини між державою і суб'єктами соціального страхування;

б) відносини між суб'єктами соціального страхування;

в) відносини між роботодавцями і найманими працівниками з приводу встановлення тривалості робочого дня.

4. Характерними ознаками адміністративних методів державно­го регулювання соціального страхування є:

а) прямий вплив державного органу на дії суб'єктів господарю­вання;

б) відповідальність суб'єктів соціального страхування за ухиляння від виконання наказів;

в) надання суб'єктам господарювання вільного вибору своєї поведінки.

5. Цілі встановлення державних соціальних стандартів і норма­тивів:

а) визначення механізму реалізації соціальних прав та держав­них соціальних гарантій громадян, визначених Конституці­єю України;

б) визначення пріоритетів державної соціальної політики щодо забезпечення потреб людини в матеріальних благах і послугах та фінансових ресурсів для їх реалізації;

в) надання всім соціально незахищеним громадянам однакової за змістом і величиною соціальної допомоги.

6. В економічно розвинутих країнах у регулюванні соціального страхування перевага надається використанню таких методів:

а) правових; б) адміністративних; в) економічних; г) пропагандистських.

7. До принципів формування державних соціальних стандартів і нормативів можна віднести:

а) законодавче встановлення найважливіших державних соціальних стандартів і нормативів;

б) установлення державних соціальних стандартів і нормативів без урахування соціально-демографічних факторів;

в) наукову обґрунтованість норм споживання та забезпечення.

8. За рівнем задоволення соціальних потреб соціальні нормати­ви поділяються на:

а) нормативи раціонального споживання;

б) нормативи максимальної тривалості робочого дня;

в) нормативи мінімального споживання.

9. Базовим державним соціальним стандартом є:

а) мінімальний розмір заробітної плати; б) прожитковий мінімум;

в) мінімальний розмір пенсії за віком.

10. У системі соціального партнерства беруть участь:

а) держава та наймані працівники;

б) держава, роботодавці та Міжнародна організація праці;

в) держава, роботодавці та наймані працівники.

19. Тестові завдання:

1. Для того щоб отримати статус особи, застрахованої у системі соціального страхування від нещасних випадків на вироб­ництві та професійних захворювань:

а) особа повинна надати згоду представникам органів соціаль­ного страхування;

б) особа повинна подати письмову заяву роботодавцю;

в) особа не повинна надавати згоду або заяву.

2. Професійне захворювання є страховим випадком у рамках страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань:

а) лише якщо його було виявлено під час перебування застрахо­ваної особи в трудових відносинах з підприємством, на якому виникло захворювання;

б) навіть якщо особа не перебуває в трудових відносинах з підприємством, на якому виникло захворювання;

в) лише якщо його було виявлено в період до настання пенсійного віку.

3. Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу є:

а) акт розслідування нещасного випадку; б) листок непрацездатності;

в) письмова заява потерпілого.

4. Страховими експертами з охорони праці можуть бути особи:

а) з вищою освітою за будь-яким фахом та досвідом роботи на підприємстві не менше п'яти років;

б) з вищою освітою за фахом спеціаліста з охорони праці, або з вищою технічною освітою, або з вищою медичною освітою та досвідом роботи на підприємстві не менше трьох років;

в) з вищою освітою за фахом спеціаліста з охорони праці, або з вищою технічною освітою, або з вищою медичною освітою та досвідом роботи на підприємстві не менше п'яти років.

5. Страхові експерти мають право:

а) безперешкодно та в будь-який час відвідувати підприємства;

б) брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

в) оформляти листок непрацездатності.

6. Внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхуван­ня від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сплачуються:

а) лише роботодавцями;

б) лише найманими працівниками;

в) і роботодавцями, і найманими працівниками.

7. Ставка страхового внеску на загальнообов'язкове страхуван­ня від нещасних випадків на виробництві та професійних за­хворювань встановлюється у відсотках і залежить від:

а) класу професійного ризику виробництва;

б) рівня травматизму та професійної захворюваності, а також стану охорони праці на підприємстві;

в) рівня середньої заробітної плати на підприємстві.

8. Ставка страхового внеску на загальнообов'язкове страхуван­ня від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань:

а) є однаковою для всіх підприємств;

б) може бути нижче або вище ставки страхового внеску, встанов­леної для певної галузі, лише на 10% ;

в) може бути нижче або вище ставки страхового внеску, встанов­леної для певної галузі, лише на 50% .

9. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від не­щасних випадків на виробництві та професійних захворювань будується на таких принципах:

а) паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням;

б) економічна зацікавленість суб'єктів страхування в поліп­шенні умов праці;

в) обов'язковість сплати роботодавцями і найманими працівниками страхових внесків.

10. До можливих причин відмови у виплатах у рамках загальнообов'язкового страхування від нещасних випадків на вироб­ництві та професійних захворювань можна віднести:

а) навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку;

б) подання свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок;

в) відсутність на підприємстві належного стану охорони праці.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]