Розв'язування задач у межах року здійснюється на основі табеля-календаря.

Задача. Яра пшениця достигає за 90 днів. Пшеницю посіяли на полі 12 травня. Коли треба буде збирати врожай з цього поля?

Розв'язання

У травні: 31 — 12 = 19 (днів).

У червні і в липні: 30 + 31 = 61 (день).

Усього за травень - липень минуло: 61 + 19 = 80 (днів). Залишилося у серпні 10 днів.

Відповідь. Збирати врожай можна починати 11 серпня.

Задачі на залежність між початком подій і кінцем та тривалістю подій.

1. Урок розпочався о 8.30, а закінчився о 9.15. Скільки тривав урок?

2. Урок розпочався о 8.30, тривав 45 хв. Коли закінчився урок? 8 год 30 хв + 45 хв = 9 год 15 хв.

3. Урок тривав 45 хв і закінчився о 9 год 15 хв. Коли розпочався урок?

Підводячи підсумки можна сказати, що час – дійсно одна з найважчих для вивчення величин. Часові уявлення в дітей розвиваються повільно, в процесі тривалих спостережень, нагромадження життєвого досвіду, вивчення інших величин. Ознайомлюючи учнів початкових класів з часовими одиницями, часто на уроках використовується дуже багато різноманітної наочності – це і годинники-циферблати і картини, і таблиці схеми, різні види годинників, табель-календар, секундоміри, прилад телурій. Широко використовуються на уроках і бесіди, і читання, і переказування цікавих фактів, віршів, і перегляд картин, ілюстрацій; проводяться дидактичні ігри, розумові розминки.

Висновки

Початковий курс математики - курс інтегрований, в ньому об'єднані арифметичний, алгебра і геометричний матеріали.

Сучасний шкільний курс математики має великі розвиваючі можливості завдяки своїй цілісності й логічній строгості. ЩеК.Д.Ушинський писав: зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось завдання початкового навчання. Кожна здорова дитина потребує діяльності і до того ж серйозної діяльності. З перших же уроків привчайте дитину полюбити свої обов’язки й знаходити приємність в їх виконані».

Початковий період адаптації на уроках математики співпадає з проведенням підготовчої роботи до сприйняття понять числа, величини, дій з числами та ін. (дочисловий період). В цей період діти вчаться цілеспрямовано спостерігати над предметами і групами предметів у ході їх порівняння, розміщення у просторі, класифікації за ознаками (форма, розмір, колір), отримуючи при цьому кількісні і просторові уявлення. Відбувається розширення математичного кругозору і досвіду дітей, формуються їх комунікативні уміння. Особлива увага приділяється розвитку математичного мовлення дітей, вихованню їх особистісних якостей.

Поняття величини є складовою змісту багатьох наук: математики, фізики, хімії, біології та ін. Без поняття величини вивчення дійсного світу обмежувалося б лише спостереженнями і залишалось би на описовому рівні. Введення таких величин як довжина, об’єм і температура, встановлення залежності між ними дозволило не тільки значно збагатити знання про світ та інші явища природи, а враховувати їх при розв’язуванні конкретних задач, що пов’язані з практичною діяльністю людини. Умови для введення тієї чи іншої величини визрівають у процесі розвитку даної галузі науки.

Під вимірюванням величини розуміють відображення об’єктів, які володіють властивістю, або у множину дійсних чисел, або ж у множину за певним правилом побудованих числових сукупностей. Числа або числові сукупності, що ставляться у відповідність об’єктам, називають їх мірами, а самі об’єкти – об’єктами вимірювання.

Ознайомлення учнів з поняттям величини має бути інтуїтивним, але при цьому не слід нехтувати науковими засадами. Словом величина можна називати тільки геометричні, фізичні астрономічні та інші величини, не використовуючи застарілі словосполучення величина числа», величина дробу», абсолютна величина». Порівнюють, додають і віднімають не величини, а значення величин.

Вивчення величин – це один із засобів зв’язку навчання математики з життям. Ознайомлення учнів початкових класів треба організувати так, щоб діти набули деяких практичних навичок вимірювання величин, конкретно уявляли собі одиниці їх вимірювання та співвідношення між ними.

У початкових класах розглядають величини: довжина, площа, маса, місткість тощо.

Список використаних джерел

1. Бантова М.О. Методика викладання математики в початкових класах. Методика вивчення геометричного матеріалу. – К.: Вища школа, 2002. – 171 с.

2. БантоваМ.О. Завдання навчання математики в І-IV класах. – К.: Знання, 2003. – 98 с.

3. БашмаковМ.И.Теория и практика продуктивного обучения. – М.: Нар. образование, 2000. – 248с.

4. БевзГ.П.Методика викладання математики: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 1999. – 367с.

5. Блехер Ф.Н. Як працювати з посібником з математики. – К.: Знання, 2002. – 211 с.

6. Богданович М.В. Методика викладання математики в початкових класах: Навч. посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 368 с.

7. Богданович М.В. Методика розв’язування задач у початковій школі: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 2000. – 264 с.

8. БогдановичМ.В.Урок в початковій школі: Посібник для вчителя. – К.: Знання, 1999. – 192с.

9. ВеликохатськаЛ.Ф. Наочність на уроках математики в 1–4 класах. – К.: Знання, 1999. – 41с.

10. Водопьянова Н.В. Робота с геометрическим материалом// Начальная школа. – 1998. – №6. – С. 66-69.

11. Волчаста М. Вивчення геометричних фігур на уроках математики// Початкова школа. – 1998. – №6. – С. 19-22.

12. Глейзер Г.Д. Развитие пространственных представлений школьников при обучении геометрии. – М.: Педагогика, 1998. – 104с.

13. Груденов Я.И. Психолого-педагогичеокие основы методики обучения математике. – М.: Педагогика, 1997. – 158с.

14. Друзь Б.Г. Геометрія допомагає арифметиці// Початкова школа. – 2001. – №4. – С. 4-6.

15. Друзь Б.Г. Творчі вправи з математики для початкових класів. – К.: Знання, 1999. – 37с.

16. Дудко О.М. Викладання пропедевтичного курсу геометрії в початкових класах// Початкова школа. – 2001. – № 11. – С. 6-8.

17. ДятловаС.І. Наочні посібники для уроків математики// Початкова школа. – 1999. – №5. – С. 14-17.

18. ЕпишевО.Б. Учат школьников учиться математике: Формирование приемов учебной деятельности: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1999. – 126с.

19. Заїка М. Учням про задачу і процес її розв’язування// Початкова школа. – 1998. – № 3. – С. 14-16.

20. ЗильбербергН.И.Урок математики: подготовка и проведение: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 2001.– 178с.

21. Истомина Н.Б. Методика обучения математике в начальных классах. – М.: Академия, 2000. – 236 с.

22. Кордюкова С. Одиниці, потрібні всім. – К.: Знання, 2003. – 137с.

23. Король Я.А. Математична скарбничка: Навч. посібник. – Тернопіль: Мандрівець, 1999. – 64 с.

24. Король Я.А. Практикум з методики викладання математики в початкових класах. – Тернопіль: Мандрівець, 1998. – 134 с.

25. Кочина Л.П. Орієнтовне календарне планування уроків з математики для 2 класу// Початкова школа. – 2003. – № 1. – С. 58-61.

26. Програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи. – К.: Освіта, 2006. – 254 с.

27. Пышкало А.М. Изучение елементов геометрии в 1 классе// Начальная школа. – 1999. – №5. – С. 37-38.

28. Скворцова С. Формування у молодших школярів умінь розв’язувати арифметичні задачі// Початкова школа. – 2003. – № 4. – С. 11-16.

29. Стойлова Л.П. Основи початкового курсу математики. – К.: Освіта, 2003. – 204 с.

30. Сухіна Л. Методичні рекомендації до організації практичних занять з математики та методики її викладання. – Херсон: Айлант, 2000. – 88 с.

31. Уманець А.В. Викладання пропедевтичного курсу геометрії у початкових класах// Початкова школа. – 1999. – № 11. – С. 43-45.

32. Шаповал І.М. Ще одна модель розв’язування складених арифметичних задач// Початкова школа. – 1999. – № 4. – С. 17-19.

33. Юрчишин О.І. Величини в початкових класах. – К.: Освіта, 2002. – 134 с.

Додаток

- Прямувала лісочком Оленка

Поспішала, пісеньку співала,

Нарешті хатинки Лісовичка дісталася.

Сидить Лісовичок за зачиненими дверима, а відчинити їх ніяк не може. Благає Оленку допомогти. Бачить Оленка, що лежать ключі. Треба обрати той, довжина якого становить 10 см. (Учні вимірюють довжини ключів (малюнку) і знаходять необхідний ключ – 10 см. Учні креслять у зошиті відрізок довжиною 10 см).

- Якою іншою одиницею вимірювання можна замінити 10 см? (1 дм).

- Відчинила. Оленка двері, зайшла до хатинки. – В які хащі ти потрапила? – сказав Лісовичок. – Що ж заходь. Стала Оленка підходити до Лісовичка, а кімната все більшою стає і дідусь, все більше віддаляється від дівчинки. З’ясувалося, що треба виміряти довжину кімнати, і тільки після цього Оленка зможе підійти до Лісовичка.

- Якою одиницею вимірювання необхідно скористатися? Які ще одиниці вимірювання ви знаєте? (Повторення за таблицею співвідношення одиниць вимірювання довжини).

Покажу тобі доріжку,

Щоб не дуже втомились ніжки,

Щоб у лісі не блукала,

Щось цікавого шукала.

- Але для цього треба згадати, якою одиницею вимірюють великі відстані, наприклад, між містами. Допоможіть Оленці згадати. І разом з Оленкою запам’ятайте, що: 1 км = 1000 м.

Стежинка лісова,

Чарівна і нова,

Ховається в травиці,

Підходить до водиці.

Блукає між купин,

Тут не ходи один.

- А там лісові мешканці готуються до математичної олімпіади.

а) співвіднесіть малюнок (олівець, дорога, кімната) з одиницями вимірювання довжини (5 м, 14 см, 23 км).

б) порівняйте одиниці вимірювання довжини: 9 см 8 см; 1 дм 9 дм; 3 км 2 км.

- Втомилися Лісовичок з Оленкою, сіли відпочити на пеньок і ми відпочинемо. (Фізкультхвилина).

- За цей час Лісовичок довідався, що найвище дерево в місті 180 м, висота телевізійної вежі – 360 м, що через місто протікає річка довжиною 1000 м (числа записані на дошці. Записати їх у зошиті у порядку зростання).

- Якою іншою одиницею вимірювання можна замінити 1000 м?

Тема: Одиниці вимірювання площі.

Мета: Ознайомити учнів з одиницями вимірювання площі. Розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення. Спостережливість. Виховувати акуратність, старанність.

Обладнання: таблиця одиниць вимірювання площі.