- •1.Громадянство України, підстави його набуття і припинення.
- •2. Центральні та місцеві органи виконавчої влади
- •3.Визначте поняття «адміністративне право, адміністративно правових відносин та їх суб'єктів»
- •4.Адміністративні правопорушення та адміністративна відповідальність.
- •5.Місцеве самоврядування в Україні, принципи його формування і функціонування та правові основи.
- •6.Система, органи та посадові особи місцевого самоврядування,порядок їх формування і організація роботи.
- •7.Суб'єкти та об'єкти цивільного права
- •1.Суб'єкти цивільних правовідносин
- •2. Об'єкти цивільних правовідносин
- •8.Цивільне правоздатність та дієздатність
- •9.Правочини: поняття,види,форма,порядок укладання. Поняття правочинів
- •Види правочинів
- •10.Представництво та його види
- •11.Строки в цивільному праві.Позовна давність.
- •1. Поняття та види строків у цивільному праві
- •2. Поняття та види строків позовної давності
- •12.Особисті немайнові права осіб, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •13.Особисті немайнові права осіб, що забезпечують її соціальне буття.
- •14.Поняття права власності,його форма та зміст.
- •15.Підстави набуття та виникнення права власності.
- •16.Речові права на чуже майно.
- •17.Загальне поняття права інтелектуальної власності, його види.
- •18.Авторскьке право,його суб'єкти та об'єкти.
- •19.Дайте поняття зобов’язання,його види,зміст і сторони.
- •20.Виконання зобов’язань, їх забезпечення.
- •21.Поняття «договір» , його види, умови укладання.
- •22. Договір купівлі-продажу.
- •23. Договір майнового найму та договір позики.
- •24.Спадкування за законом та заповітом.
- •25.Здійснення права на спадкування.
- •26.Поняття "фінансове право" та його предмет.
- •27.Бюджет та бюджетна система України.
- •28.Система оподаткування.Види податків з фізичних і юридичних осіб.
- •29.Відповідальність за порушення чинного податкового законодавства.
- •30.Закон України «Про банки і банківську діяльність».Види банків,порядок їх утворення.
- •31.Дайте поняття сім'я та шлюб,умови і порядок укладання шлюбу.
- •32.Підстави визнання шлюбу недійсним.
- •33.Підстави та порядок припинення шлюбу.
- •34.Особисті та майнові права та обов'язки подружжя.
- •35.Права та обов'язки подружжя про утриманню дітей.
- •36.Усиновлення та порядок його здійснення.
- •37.Опіка і піклування за законодавством України.
- •38.Правове становище профспілок України.
- •39.Колективний договір,порядок укладання,зміст.
- •40.Особливості трудової діяльності неповнолітніх.
- •41.Правове регулювання зайнятості населення.
- •42.Поняття «робочий час», його види.
- •43.Поняття та види часу відпочинку.Відпустки та їх види.
- •44.Дисциплінарна відповідальність працівників.
- •45.Матеріальна відповідальність працівників,її підстави,умови та види.
- •46.Поняття та предмет екологічного права, його джерела.
- •47. Права та обов'язки природокористувачів.
- •48. Екологічні права обов'язки та громадян.
- •49. Надзвичайні ситуації техногенного характеру і природного характер,їх види.
- •50.Сили і засоби – захисту населення на території від надзвичайних ситуацій техногенного, природного характеру.
- •51.Поняття «злочин»та його ознаки.
- •52.Склад злочину, його стадії.
- •53.Співучасть у злочині.
- •54.Кримінальні покарання,їх види.
- •55.Поняття «процесуальне право»,принципи і завдання процесуального права.
- •56.Цивільний та господарський процес, його завдання та суб’єкти.
- •57.Справи,що розглядаються в господарських судах.
- •58.Кримінальне судочинство.Участь прокурора і захисника в кримінальному процесі.
- •59.Обставини,що пом’якшують та обтяжують покарання.
- •60. Сторони та учасники процесу.
33.Підстави та порядок припинення шлюбу.
У більшості випадків шлюб припиняється внаслідок смерті чи оголошення в судовому порядку померлим одного з подружжя. Проте за життя подружжя шлюб може бути розірваним через розлучення за заявою одного з подружжя або спільною їхньою заявою. Розірвання шлюбу провадиться в судовому порядку. У ряді випадків, передбачених чинним шлюбно-сімейним законодавством, допускається розірвання шлюбу в органах загсу. Це стає можливим за взаємної згоди на розірвання шлюбу подружжя, яке не має неповнолітніх дітей. Крім того, в органах загсу провадиться також розірвання шлюбу з особами, визнаними у встановленому законом порядку безвісно відсутніми, недієздатними внаслідок душевної хвороби чи недоумства, а також засудженими за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менше 3 років. Якщо між подружжям, що розлучаються, в органах загсу виникає спір про майно, про дітей або про стягнення аліментів на користь того з подружжя, який є недієздатним, розірвання шлюбу провадиться через суд. Якщо ж розірвання шлюбу здійснюється в судовому порядку, то суд зобов'язаний встановити справжні мотиви розлучення, з'ясувати фактичні (реальні) взаємини у сім'ї та вжити всіх можливих заходів до примирення подружжя. У всякому разі шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими. При цьому, виносячи рішення про розірвання шлюбу, суд уживає передбачених законодавством заходів для захисту інтересів неповнолітніх дітей і того з подружжя, який є непрацездатним. Шлюб уважається припиненим із моменту реєстрації розлучення в органах запису актів громадянського стану; це означає, що навіть після розгляду справи в суді та винесення ним рішення про розірвання шлюбу законодавством передбачено можливість для примирення подружжя зі збереженням юридичної сили для шлюбу, що укладався раніше. Той із подружжя, хто змінив своє прізвище за одруження на інше, має право і після розірвання шлюбу іменуватися ним або ж повернути дошлюбне прізвище.
34.Особисті та майнові права та обов'язки подружжя.
Подружжя, що знаходиться в зареєстрованому шлюбі, набуває особистих і майнових прав та обов'язків. До особистих прав та обов'язків, тобто таких, що не мають майнового змісту, слід віднести, наприклад, право кожного з подружжя за власним бажанням, вільно обирати як їхнє спільне, так і зберігати своє дошлюбне прізвище, або приєднати до свого прізвища прізвище другого з подружжя. Крім того, до цієї групи прав слід віднести також право кожного з подружжя вільно обирати заняття, професію й місце проживання, спільно вирішувати питання виховання дітей, користуватись у сім'ї рівними правами і нести рівні обов'язки. Окрім особистих, подружжя має майнові права та обов'язки. Згідно з сімейним законодавством, розрізняються спільна й сумісна власність та роздільне майно подружжя. Майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю, тобто кожен із подружжя однаковою мірою має право володіти, користуватись і розпоряджатися цим майном; при цьому не береться до уваги кількість виконаної праці та її форми відносно кожного з подружжя. Майном, що нажите за час шлюбу, подружжя може розпоряджатися за спільною згодою. Це означає, що за укладання угод одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. На відміну від спільного майна, роздільне майно подружжя - це таке, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування. До цієї категорії майна належать і речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо), навіть якщо їх придбано під час шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя, за винятком коштовностей і предметів розкоші. Володіє, розпоряджається і користується цим майном кожен із подружжя самостійно. У разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їхні частки визнаються рівними. При цьому судовий поділ майна подружжя може бути проведений як під час перебування в шлюбі, так і після розірвання шлюбу. Згідно зі шлюбно-сімейним законодавством, подружжя повинно матеріально підтримувати один одного. У разі відмови від такої підтримки той з подружжя, який потребує матеріальної допомоги (непрацездатний, вагітна дружина), має право звернутися до суду з позовом про присудження на його користь аліментів.