- •1.Громадянство України, підстави його набуття і припинення.
- •2. Центральні та місцеві органи виконавчої влади
- •3.Визначте поняття «адміністративне право, адміністративно правових відносин та їх суб'єктів»
- •4.Адміністративні правопорушення та адміністративна відповідальність.
- •5.Місцеве самоврядування в Україні, принципи його формування і функціонування та правові основи.
- •6.Система, органи та посадові особи місцевого самоврядування,порядок їх формування і організація роботи.
- •7.Суб'єкти та об'єкти цивільного права
- •1.Суб'єкти цивільних правовідносин
- •2. Об'єкти цивільних правовідносин
- •8.Цивільне правоздатність та дієздатність
- •9.Правочини: поняття,види,форма,порядок укладання. Поняття правочинів
- •Види правочинів
- •10.Представництво та його види
- •11.Строки в цивільному праві.Позовна давність.
- •1. Поняття та види строків у цивільному праві
- •2. Поняття та види строків позовної давності
- •12.Особисті немайнові права осіб, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •13.Особисті немайнові права осіб, що забезпечують її соціальне буття.
- •14.Поняття права власності,його форма та зміст.
- •15.Підстави набуття та виникнення права власності.
- •16.Речові права на чуже майно.
- •17.Загальне поняття права інтелектуальної власності, його види.
- •18.Авторскьке право,його суб'єкти та об'єкти.
- •19.Дайте поняття зобов’язання,його види,зміст і сторони.
- •20.Виконання зобов’язань, їх забезпечення.
- •21.Поняття «договір» , його види, умови укладання.
- •22. Договір купівлі-продажу.
- •23. Договір майнового найму та договір позики.
- •24.Спадкування за законом та заповітом.
- •25.Здійснення права на спадкування.
- •26.Поняття "фінансове право" та його предмет.
- •27.Бюджет та бюджетна система України.
- •28.Система оподаткування.Види податків з фізичних і юридичних осіб.
- •29.Відповідальність за порушення чинного податкового законодавства.
- •30.Закон України «Про банки і банківську діяльність».Види банків,порядок їх утворення.
- •31.Дайте поняття сім'я та шлюб,умови і порядок укладання шлюбу.
- •32.Підстави визнання шлюбу недійсним.
- •33.Підстави та порядок припинення шлюбу.
- •34.Особисті та майнові права та обов'язки подружжя.
- •35.Права та обов'язки подружжя про утриманню дітей.
- •36.Усиновлення та порядок його здійснення.
- •37.Опіка і піклування за законодавством України.
- •38.Правове становище профспілок України.
- •39.Колективний договір,порядок укладання,зміст.
- •40.Особливості трудової діяльності неповнолітніх.
- •41.Правове регулювання зайнятості населення.
- •42.Поняття «робочий час», його види.
- •43.Поняття та види часу відпочинку.Відпустки та їх види.
- •44.Дисциплінарна відповідальність працівників.
- •45.Матеріальна відповідальність працівників,її підстави,умови та види.
- •46.Поняття та предмет екологічного права, його джерела.
- •47. Права та обов'язки природокористувачів.
- •48. Екологічні права обов'язки та громадян.
- •49. Надзвичайні ситуації техногенного характеру і природного характер,їх види.
- •50.Сили і засоби – захисту населення на території від надзвичайних ситуацій техногенного, природного характеру.
- •51.Поняття «злочин»та його ознаки.
- •52.Склад злочину, його стадії.
- •53.Співучасть у злочині.
- •54.Кримінальні покарання,їх види.
- •55.Поняття «процесуальне право»,принципи і завдання процесуального права.
- •56.Цивільний та господарський процес, його завдання та суб’єкти.
- •57.Справи,що розглядаються в господарських судах.
- •58.Кримінальне судочинство.Участь прокурора і захисника в кримінальному процесі.
- •59.Обставини,що пом’якшують та обтяжують покарання.
- •60. Сторони та учасники процесу.
14.Поняття права власності,його форма та зміст.
Право власності, як І будь-яке право, має свій зміст, що полягає в єдності трьох правомірностей — володіння, користування і розпорядження. Цими правомірностями володіє власник, проте кожна з них, а в деяких випадках і всі вони разом, може належати не власнику, а іншій особі, правомірностями якій дозволив користуватися власник (наприклад, при договорі оренди).Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі (ст. 319 ЦК України).
Розрізняють право власності в об'єктивному і суб'єктивному розумінні. Право власності в об'єктивному розумінні — це сукупність норм, які регулюють право власності. Право власності в суб'єктивному розумінні складають його правомірності — право володіння, користування і розпорядження. Власник має не тільки право власності, а й несе певні обов'язки. Зокрема, він зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України). Він також несе ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна (ст. 323 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом. Характерною ознакою права власності є його непорушність. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Це дуже важливе положення закону (ст. 321 ЦК України), яке дозволяє особам захищати свої права. Право власності — це закріплена за власником можливість у межах, що допускають законом, володіти, користуватися й розпоряджатися майном (засобами виробництва й предметами споживання) за своїм розсудом й у своєму інтересі. Власність — це економічна категорія, що є одним із проявів суспільних відносин з приводу привласнення матеріальних благ.
Право власності — це сукупність правових норм, які регулюють і закріплюють суспільні відносини, що виникають з присвоєнням матеріальних благ громадянами, юридичними особами та державою, які надають названим суб'єктам рівні права та обов'язки з володіння, користування і розпорядження майном. В об'єктивному аспекті право власності — це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини з володіння, користування і розпорядження майном.У суб'єктивному аспекті право власності являє собою сукупність повноважень власника з володіння, користування і розпорядження майном.Володіння — це фактична наявність речі в господарстві власника та його можливість впливати на неї безпосередньо. Користування — це право вилучати з речей їхні корисні властивості (наприклад, обробляти землю та отримувати врожай, вживати продукти харчування, носити одяг і взуття).Розпорядження — це право визначати юридичну або фактичну долю майна (наприклад, продавати, дарувати, обмінювати, переробляти, заповідати тощо).Сукупність зазначених повноважень в особи дає підстави вважати її власником відповідного майна.
Розрізняють такі форми власності:
1) власність українського народу — земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу;
2) приватна власність — майнові та особисті немайнові блага конкретної фізичної чи юридичної особи (жилі будинки, транспортні засоби, гроші, цінні папери, результати інтелектуальної творчості та інше майно споживчого й виробничого призначення);
3) колективна власність — майно, що належить певному колективу і необхідне для його функціонування (майно колективного підприємства, кооперативу, орендного чи акціонерного підприємства, господарського товариства, господарського об'єднання, професійної спілки, політичної партії чи іншої громадської організації, релігійної організації тощо); 4) державна власність — майно, у тому числі кошти, необхідні для виконання державою своїх функцій (наприклад, єдина енергетична система, інформаційна система, системи зв'язку, транспорту загального користування, кошти державного бюджету тощо). Державна власність поділяється на загальнодержавну та власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальну).