
Трійки "об'єкт-атрибут-значення"
Одна з проблем, пов'язаних із застосуванням семантичних мереж, полягає в тому, що не передбачені стандартні визначення для імен зв'язок. Наприклад, у деяких книгах зв'язку is-a використають для подання і індивідуальних, і загальних відношень, тобто окрім свого значення їй надають також значення зв'язки АКО.
Щоб охарактеризувати всі знання, представлені в семантичній мережі, можна скористатись трійкою "об'єкт-атрибут-значення" (ОАЗ), або просто триплетом; такі триплети використались в експертній системі MYCIN, призначеній для діагностування інфекційних захворювань. Подання у вигляді трійки ОАЗ є зручним способом оформлення списку наявних знань у формі таблиць, а також дозволяє легко перетворити отриману таблицю в комп'ютерний код по методу індукції правил.
Приклад таблиці із трійками ОАЗ має вигляд.
Трійки "об'єкт-атрибут-значення" лежать в основі особливо корисного способу подання фактів і шаблонів, застосовуваних для узгодження з фактами в антецеденті правила.
Фреймова система - модель подання знань, заснована на теорії М. Мінського, як один з підходів до опису знань, придатний для розуміння сцен і мови. У фреймовій системі одиниця подання інформації - об'єкт, називаний фреймом. Він є формою подання деякої ситуації, описуваної сукупністю понять і даних.
Визначення Мінського «Фрейм — це структура даних, що представляє стереотипну ситуацію… До кожного фрейма приєднується декілька видів інформації: про те, як використовувати фрейм. Частина про те, чого можна чекати далі. Частина про те, що слід робити, якщо ці чекання не підтвердяться».
Ця структура є деяким шаблоном, витягуваним з пам'яті при виникненні нової або зміні вмісту існуючої ситуації.
Кожен фрейм має ім'я, єдине у фреймовій системі, та певну внутрішню структуру на множині іменованих слотів, які також мають певну структуру даних.
Раз встановлену структуру фрейму можна міняти лише в деталях.
Ця модель заснована на властивості концептів мати аналогії та будувати ієрархічні структури відношень типу "абстрактне-конкретне". Її застосування обмежене випадками чіткої ієрархії між фрагментами даних або знань.
Прикладами можуть бути класифікації рослин, тварин, несправностей апаратури, захворювань людей в медичній діагностиці тощо.
Представлення стереотипних ситуацій.
Однією з ключових властивостей мови представлення знань є її виразність при описі типових ситуацій.
Емпіричні дослідження показали, що люди:
при запам'ятовуванні організують знання в структури, відповідні типовим ситуаціям;
без зусиль знаходять вірну інтерпретацію твердження в рамках існуючого контексту;
при читанні модифікують структуру знань, підстроюючись під контекст сприйняття.
Сприйняття тексту:
Якщо читаний текст погано структурований, одні й ті ж речення містять не зв'язані за змістом фрагменти, сприйняття значно ускладнюється, оскільки стає неможливим швидко встановити, до якої структури знання слід віднести ту або іншу фразу.
В той же час більшість людей без зусиль сприймає добре структурований текст, навіть якщо цей текст містить велику кількість друкарських помилок.
По рзелульаттам ілссеовадній одонго анлігйсокго унвієртісета, не ієемт занчнєія, у кокам пряокде рсапожолени бкуви в солве.
Приклади фреймів
Характеристики фрейму:
ім’я – символ, унікальний у даній системі;
положення в ієрархічній структурі задається покажчиками на батьківський фрейм і список дочірніх фреймів;
інформація щодо фрейму міститься в слотах. Кожен слот є атом чи список, чий перший елемент завжди є ключ (ім’я слота);
приєднані процедури - службові програми, як значення слотів. Їх запуск за повідомленнями з інших фреймів (аналоги методів в ООП).
Мова фреймового типу відрізняється від ОО- мови об'єднанням процедурних і декларативних знань та відсутністю спеціального механізму керування виводом. Ознака: універсальність.
Виводи у фреймовій системі виконуються обмінами повідомлень між фреймами. Специфічною функцією у фреймах є демон, що задає процедуру, яка запускається автоматично, коли у слот підставляється якесь значення або коли значення співставляються.
Із створенням теорії фреймів з'явились і мови (FRL, KRL, RLL, FMS, KEE, KRІNE, LOOPS й ін.), що описують формальні процеси у вигляді програм дій, які виконуються для кожного об'єктного миру (фрейму). Програми викликаються з відповідного фрейму, а при спілкуванні між фреймами здійснюється міжфреймовий обмін інформацією чи передача керування.
Оскільки знання у фреймовій системі описуються в процедурній формі, це подання, по-суті, є розширенням звичайних систем процедурного типу. Тому тут складніші (чим в інших моделях) придбання й зміна знань. Використання фреймів припустимо для порівняно невеликих проблем, а з ростом складності проблеми зростають труднощі розуміння опису, опис і керування стають складнішими, чим у традиційних процедурних системах. У фреймовій системі не вирішена проблема виявлення семантичних протиріч.