Творче мислення: Дж. Гілфорд пов’язував творче мислення з чотирма характеристиками:

1) Оригінальність, незвичайність ідей, яскраве вираження прагнення до інтелектуальної новизни. Творча людина майже завжди і скрізь прагне знайти своє власне рішення, яке відрізняється від інших.

2) Здатність бачити об’єкт під новим кутом зору, виявляти нові способи його використання, розширювати його функціональне застосування на практиці.

3) Здатність змінити сприйняття об’єкта таким чином, щоб бачити його нові, приховані від спостереження сторони.

4) Здатність виробляти різноманітні ідеї у невідповідних ситуаціях, а саме в таких, які не мають орієнтирів для цих ідей.

У дослідженнях впливу формальних аспектів структури родини на інтелект виявляється декілька багаторазово підтверджених явищ:

• інтелект у дітей в середньому тим вищий, чим старші їхні батьки;

• інтелект вищий у родинах, де менше дітей;

• з порядковим номером народження дитини інтелект зменшується;

• у багатодітних родинах інтелект має тенденцію особливо знижуватися при скороченні інтервалів між народженням дітей;

• у родинах з високим освітнім та економічним статусом інтелект дітей вищий, і перераховані феномени менш виражені (дослідження проводилися в країнах Заходу).

Низка досліджень показує, що батьки видатних людей часто бувають літніми. У біографіях 100 знаменитих англійців, які зібрав Гальтон, середній вік батьків становив 36, а матерів - 29 років. Для 902 американських учених, біографії яких проаналізував Вішер цей показник склав 35 і 29 років.

Інше питання у сфері психології інтелекту, яке викликає ідеологічні дискусії, - це гендерні розбіжності. Більшість дослідників думає, що загалом середній розвиток інтелекту приблизно однаковий в чоловіків і жінок. Водночас у чоловіків більший розкид: серед них більше як дуже розумних, так і дуже дурних. Ці дані добре підходять під теорію Геодакяна, де висунуто тезу, що чоловіче начало пов´язане з виробленням нових можливостей, а жіноче - зі збереженням генетичного надбання. З цього погляду пояснено велику кількість «виплесків» у чоловіків.

Між чоловіками і жінками спостерігають також певну різницю у вираженні різних аспектів інтелекту. До п´ятирічного віку цих розбіжностей немає. З п´яти років хлопчики починають перевершувати дівчаток у сфері просторового інтелекту і маніпулювання, а дівчатка хлопчиків - у сфері вербальних здібностей. Чоловіки значно перевершують жінок у математичних здібностях. За даними американської дослідниці К. Бенбоу, серед особливо обдарованих у математиці людей на 13 чоловіків припадає лише одна жінка. Суперечки викликає природа цих розбіжностей. Одні дослідники вважають, що їх можна пояснити за рахунок генетики. Інші, більш феміністично орієнтовані, стверджують, що їхня основа - наше суспільство, яке ставить чоловіків і жінок у нерівні умови.

Розлади мислення

Ментизм – безперервний, мимовільний і некерований потік думок. Відбувається надзвичайне прискорення мислительного процесу, думки та судження стають поверховими і заповнюють всю свідомість. Може відбуватися при ейфорії, оп’янінні, підвищеному настрої.

Ригідність мислення – шаблонність мислення призводить до нездатності самостійно знаходити вихід з непередбачуваних ситуацій і приймати оригінальні рішення.

В’язкість мислення – малорухливе мислення, втрата здатності виділяти головне, суттєве. Розповідаючи про щось, люди з цим розладом мислення старанно і безкінечно описують різні дрібниці, які не мають ніякого значення.

Розірване мислення - логічні зв’язки порушені, змістовна єдність відсутня, але граматична побудова фраз залишається абсолютно вірною. Людина з серйозним виглядом вам щось пояснює, а ви не можете зрозуміти, чи то ви не доросли до розуміння таких речей, чи то оратор путається у своїх висловах.

Функціональна гнучкість мислення – через мірна робота фантазії, одностороння суб’єктивність мислительного процесу роблять його достатньо незалежним від реальності.

Інтелектуальна мономанія – марення, думки, ідеї, судження, які не відповідають дійсності і, навіть явно протирічать їй.

Аутичне мислення – глибоке занурення в світ власних переживань, зникає інтерес до реальності, втрачаються і ослаблюються контакти з реальністю, зникає прагнення спілкуватися з оточуючими.

Паралогічне мислення – прагнення поєднати несумісне: зовсім різні обставини і явища, які протирічать одне одному, заміна одних понять на інші, які зовсім несумісні.

Шперунг - миттєва зупинка мислення.