- •4. Які наслідки може мати здійснення дозволених видів діяльності, не зазначених в свідоцтві платника єдиного податку?
- •5. В чому полягають відмінності для різних груп платників у випадку перевищення гранично-припустимих масштабів діяльності за показником “обсяг річного доходу”?
- •6. Яка дата вважається датою отримання доходу суб’єкта господарювання, що застосовує спрощену систему оподаткування?
- •7. Що є доходом для платника єдиного податку, у разі надання ним послуг, виконання робіт за посередницькими договорами?
- •8. Чи включається до складу доходу платників єдиного податку суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника?
- •9. Чи включається до складу доходу платника єдиного податку суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі?
- •10. На яких підставах орган державної податкової служби може відмовити суб’єкту господарювання у видачі свідоцтва платника єдиного податку?
- •12. Яким чином здійснюється нарахування авансових внесків платникам єдиного податку, що належать до першої та другої груп платників єдиного податку?
- •13. В яких випадках платники єдиного податку – фізичні особи – підприємці звільняються від сплати єдиного податку?
- •14. Чи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб доходи фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку?
- •15. Які строки сплати єдиного податку для платників третьої та четвертої груп платників єдиного податку?
- •16. В який строк сплачується єдиний податок фізичними особами – підприємцями, що належать до першої і другої груп платників єдиного податку?
- •17. Яким чином суб’єкт господарювання, що застосовує загальну систему оподаткування, відповідно до норм Податкового кодексу України, може перейти до застосування спрощеної системи оподаткування?
- •18. Яка дата вважається датою визнання суб’єкта господарювання, зареєстрованого в установленому порядку, платником єдиного податку?
- •19. В який термін фізичні особи – підприємці, що є платниками єдиного податку першої групи, подають до органу державної податкової служби податкову декларацію?
- •20. Який саме порядок ведення обліку встановлено для фізичних осіб — підприємців – платників єдиного податку?
7. Що є доходом для платника єдиного податку, у разі надання ним послуг, виконання робіт за посередницькими договорами?
Відповідно до п. 292.4 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, у разі надання суб’єктами господарювання (як фізичною особою-підприємцем, так і юридичною особою), що застосовують спрощену систему оподаткування, послуг (виконання робіт) за договорами доручення (які застосовуються згідно з главою 68 Цивільного кодексу України (ЦКУ)), транспортного експедирування (які застосовуються згідно з главою 65 ЦKУ, ст. 316 Господарського кодексу України (ГKУ)) або за агентськими договорами (які застосовуються згідно зі ст. 297 ГKУ), доходом є лише сума їх винагороди як повіреного (агента). А кошти або вартість майна, що можуть надходити платнику єдиного податку як повіреному або агенту в межах договорів доручення, транспортного експедирування або агентських договорів, у його доходах не враховуються.
Необхідно звернути увагу, що вищезазначений перелік посередницьких договорів, за якими доходом платників єдиного податку є лише сума їх винагороди як повіреного (агента) – є виключним.
Тому, виходячи з норм п. 292.4 ст. 292 ПКУ, у разі надання суб’єктами господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, послуг (виконання робіт) за іншими посередницькими договорами, (тобто окрім договорів доручення, транспортного експедирування або агентських договорів), наприклад, договорами комісії, платник єдиного податку повинен віднести до свого доходу не тільки суму винагороди, а й усю суму коштів або вартість майна, що надходять йому як посереднику (комісіонеру) за цими договорами.
8. Чи включається до складу доходу платників єдиного податку суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника?
Поставлене запитання стосується виключно юридичних осіб, що застосовують спрощену систему оподаткування, тобто платників єдиного податку четвертої групи (що визначені згідно з пп. 4 п. 291.4 ст. 291 розділу ХІV Кодексу).
Так згідно з абз. 8 п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, до складу доходу юридичних осіб - платників єдиного податку четвертої групи, не включаються суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника.
Зауважимо, що господарська операція, яка розглядається у вищезгаданому абзаці 8, п. 292.11, ст. 292 Податкового кодексу України, належить до поняття “прямі інвестиції”, під якими, згідно з підпунктом 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу, розуміються господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою. Саме тому можна зробити висновок, що норми коментованого підпункту за своєю сутністю збігаються з нормами підпункту 136.1.3 п. 136.1 ст. 136 розділу ІІІ Кодексу стосовно визначення переліку доходів, що не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
Необхідно мати на увазі, що при внесенні засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника суми коштів та вартості майна, може відбутися зміна структури статутного капіталу юридичної особи – платника єдиного податку. У разі виникнення вищезазначеної ситуації необхідно контролювати, щоб не було перевищено обмеження стосовно структури статутного капіталу юридичної особи, яке регламентовано підпунктом 291.5.5 пункту 291.5 статті 291 ПКУ, відповідно до якого не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.