
- •Є. П. Босов, р. В. Жесан, в. М. Каліч
- •Охорона праці
- •При проектуванні систем автоматизації виробництва
- •Кіровоград 2007
- •Розділ і Охорона праці: законодавче забезпечення, Основні положення і зміст курсу
- •1.1 Правові та організаційні питання
- •Охорони праці
- •1.1.1 Законодавча та нормативна база України про охорону праці
- •1.1.2 Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.1.3 Навчання з питань охорони праці
- •1.1.4 Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.1.5 Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1.2 Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •1.2.1 Загальні положення
- •1.2.2 Повітря робочої зони. Вентиляція виробничих приміщень
- •1.2.3 Освітлення виробничих приміщень
- •1.2.4 Шум, ультразвук та інфразвук
- •1.2.5 Іонізуючі випромінювання
- •1.2.6 Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
- •1.2.7 Випромінювання оптичного діапазону
- •1.3 Безпека процесів праці
- •1.3.1 Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •1.3.2 Електробезпека
- •1.3.3 Безпека систем, що працюють під тиском
- •1.3.4 Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
- •1.4 Пожежна безпека
- •1.4.1 Основні поняття та визначення пожежної безпеки
- •1.4.2 Система пожежного захисту
- •1.4.3 Система організаційно-технічних заходів
- •2.2 Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •2.2.1 Повітря робочої зони. Вентиляція виробничих приміщень
- •2.2.2 Освітлення виробничих приміщень
- •2.2.3 Шум, ультразвук та інфразвук
- •2.2.4 Іонізуючі випромінювання
- •2.2.5 Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
- •2.3 Безпека процесів праці
- •2.3.1 Електробезпека
- •2.3.2 Безпека при експлуатації систем , що працюють під тиском
- •2.3.3 Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
- •2.4 Пожежна безпека
- •3.2 Розрахунок виробничого освітлення
- •3.2.1 Природне освітлення
- •3.2.2 Штучне освітлення
- •Значення коефіцієнта сонячності клімату для IV та V поясів
- •Значення світлової характеристики вікон (в)
- •Значення коефіцієнтів τ1, τ2, τ4
- •Значення коефіцієнта r1
- •3.3 Розрахунок захисного заземлення
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Послідовність розрахунку
- •Приблизні значення питомих електричних опорів
- •Коефіцієнт сезонності к с.В. Для однорідної землі при вимірюванні її опору
- •Значення коефіцієнта використання вертикальних заземлювачів в, розташованих по контуру
- •Значення коефіцієнта використання горизонтального стрічкового електрода г, що з’єднує вертикальні заземлювачі, розташовані у ряду
- •Значення коефіцієнта використання горизонтального стрічкового електрода г, що з’єднує вертикальні заземлювачі, розташовані по контуру
- •3.4 Розрахунок занулення
- •3.4.1 Загальні відомості
- •3.4.2 Порядок розрахунку
- •3.5 Розрахунок блискавкозахисту об’єктів
- •3.5.1 Загальні відомості
- •3.5.2 Порядок обґрунтування і розрахунку блискавкозахисту
- •3.5.3 Вибір і розрахунок заземлювачів блискавковідводів
- •Розділ іv Питання охорони праці в дипломному проектуванні
- •4.1 Загальні відомості
- •4.2 Зміст розділу "охорона праці"
- •4.3 Порядок отримання завдання
- •4.4 Виконання завдання
- •4.5 Вимоги до оформлення розділу
- •4.6 Приблизний перелік питань для видачі студентам-дипломникам
- •Розділ V Вказівки до виконання контрольних робіт
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Питання для контрольної роботи
- •5.3 Задачі для контрольної роботи Задача №1
- •Варіанти умов до задачі №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №5
- •Задача №6
- •Варіанти умов до задачі №7
- •Задача №7
- •Задача №8
- •Варіанти умов до задачі №8
- •Список рекомендованої літератури
Значення коефіцієнта використання вертикальних заземлювачів в, розташованих по контуру
Відношення відстані між електродами до їх довжини а/l |
Кількість заземлювачів n |
|||||||
4 |
8 |
12 |
16 |
20 |
40 |
60 |
100 |
|
1 |
0,66 |
0,56 |
0,50 |
0,47 |
0,44 |
0,41 |
0,39 |
0,36 |
2 |
0,76 |
0,68 |
0,65 |
0,63 |
0,61 |
0,58 |
0,55 |
0,52 |
3 |
0,84 |
0,77 |
0,73 |
0,70 |
0,68 |
0,66 |
0,64 |
0,62 |
Таблиця 3.16
Значення коефіцієнта використання горизонтального стрічкового електрода г, що з’єднує вертикальні заземлювачі, розташовані у ряду
а/l |
Кількість заземлювачів n |
|||||||||
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
1 |
0,84 |
0,76 |
0,71 |
0,67 |
0,64 |
0,62 |
0,60 |
0,58 |
0,56 |
0,55 |
2 |
0,90 |
0,85 |
0,81 |
0,79 |
0,77 |
0,75 |
0,74 |
0,73 |
0,72 |
0,71 |
3 |
0,93 |
0,90 |
0,87 |
0,85 |
0,83 |
0,82 |
0,81 |
0,80 |
0,79 |
0,78 |
Таблиця 3.17
Значення коефіцієнта використання горизонтального стрічкового електрода г, що з’єднує вертикальні заземлювачі, розташовані по контуру
а/l |
Кількість заземлювачів n |
|||||||||
4 |
6 |
8 |
10 |
12 |
16 |
20 |
40 |
60 |
100 |
|
1 |
0,45 |
0,40 |
0,36 |
0,34 |
0,32 |
0,30 |
0,27 |
0,22 |
0,20 |
0,19 |
2 |
0,55 |
0,48 |
0,43 |
0,40 |
0,38 |
0,35 |
0,32 |
0,29 |
0,27 |
0,23 |
3 |
0,70 |
0,64 |
0,60 |
0,56 |
0,54 |
0,50 |
0,45 |
0,39 |
0,36 |
0,33 |
3.4 Розрахунок занулення
3.4.1 Загальні відомості
Мета розрахунку – перевірити правильність вибору елементів занулення заданої електроустановки.
Рис. 3.8. Принципова схема занулення:
1 – Корпус електроустановки; zT – опір обмотки трансформатора; R0 – опір заземлення нейтралі (нульової точки трансформатора); RП – опір повторного заземлення нейтралі; ІК – струм короткого замикання; RФ – опір фазового дроту; RН – опір нульового дроту; UФ – фазова напруга.
При пробиванні на корпус у колі короткого замикання виникає великий струм короткого замикання ІК, котрий забезпечує швидке перегорання плавких вставок F, або відключення пошкоджених фаз автоматичними пристроями, які реагують на струм короткого замикання за 1-2 с.
Для надійного спрацювання захисту при однофазному короткому замиканні повинна виконуватись умова:
ІК≥ К ІНОМ , (3.12)
де ІНОМ - номінальний струм плавкої вставки або струм спрацювання автомата;
К – коефіцієнт кратності струму (для плавкої вставки К≥3, для автомата К≥1,25).
Струм короткого замикання ІК визначається фазовою напругою UФ та опіром ланки короткого замикання:
ІК=
, (3.13)
де ZT- опір обмотки трансформатора;
ZП - опір петлі фаза –нуль, котрий визначається залежністю:
ZП=
,
(3.14)
де RФ, RН - активні опори нульового та фазового провідників;
ХФ, ХН - внутрішні індуктивні опори нульового та фазового провідників;
ХЗ - зовнішній індуктивний опір петлі фаза - нуль.
Для розрахунку активних опорів RФ та RН вибираємо перетин, довжину, матеріал фазового та нульового провідників. Опір провідників, виготовлених з кольорових металів, можна визначити за формулою:
R=
,
(3.16)
де
- питомий опір провідника: для міді
= 0,018, для алюмінію
= 0,028
,
l -
довжина провідника, м; S – площа
поперечного перетину провідника, мм2.
Значення ХФ і ХН для мідних і алюмінієвих провідників мали (близько 0,0156 Ом/км).
Зовнішній індуктивний опір петлі фаза-нуль визначається:
ХЗ=
L=
0,1256 Ln
,
де Д і d – відстань між проводами і діаметр проводу відповідно.
При малих значеннях Д, сумірних с діаметром проводу d, опір ХЗ незначний (не більше 0,1 Ом/км) і їм можна нехтувати.
Для розрахунку занулення задаються слідуючи вихідні дані: потужність трансформатора, РТ; фазова напруга, UФ; тип проводки і запобіжників; матеріал і перерізи фазних і нульових провідників; номінальний струм плавкої вставки або спрацювання автомата, ІН; допустиму напругу дотику на корпусі електроустановки, UПР,ДОП та ін.