Структура і правила оформлення роботи

Структурні елементи курсової роботи, такі як ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ розміщуються по центру рядка, друкуються великими літерами та жирним шрифтом, крапка в кінці не ставиться, після них пропускається один рядок, а далі наводиться текст.

Заголовки питань розміщуються з абзацного відступу, жирним шрифтом, малими літерами (крім першої великої літери), крапка в кінці не ставиться. Кожне питання слід розпочинати з нової сторінки, після назви питання пропускати один рядок, а далі наводити текст.

При нумерації сторінок роботи слід мати на увазі, що титульний аркуш входить в загальну нумерацію, але на ньому номер сторінки не проставляється. Нумерація сторінок починається зі вступу та проставляється в правому верхньому куті. План роботи у загальну нумерацію не включається, тому вступ нумерується, починаючи з третьої сторінки.

Питання повинні мати порядкову нумерацію в межах всієї роботи.

Таблиці та рисунки, розміщені по тексту роботи, включають у загальну нумерацію сторінок. Цифровий матеріал подається у вигляді таблиць, нумерація яких здійснюється в межах питань (наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого питання). При цьому у правому верхньому куті роботи розміщують напис курсивом «Таблиця» та вказують номер таблиці, після чого крапка не ставиться (табл. 1.1). Назва таблиці вказується рядком нижче, по центру, жирним шрифтом, крапка не ставиться:

Таблиця 1.1

Назва таблиці

Назва графи	Назва графи	Назва графи
1	2	3
Текст таблиці

Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, то її виносять у заголовок, а якщо різні – то вказують після кожного показника.

Таблиця розміщується в тексті після першого посилання на неї. Таблиця може бути розміщена уздовж або поперек сторінки за годинниковою стрілкою. По тексту роботи розміщують лише таблиці, необхідні для викладення змісту питань. Таблиця, що наведена по тексту, має бути невеликою за розміром. Громіздкі таблиці, що не підлягають скороченню, а також містять вихідні дані або проміжні розрахунки, слід розмістити в додатках.

Назва таблиці, заголовки рядків та граф мають бути короткими, точними. У назві таблиці потрібно вказати її зміст, територію (або найменування підприємства, організації, установи), період часу. Заго­ловки граф наводять у називному відмінку однини.

У разі перенесення таблиці та наступну сторінку над нею розміщують запис у правому верхньому куті, курсивом «Продовж. табл.», після чого крапка не ставиться (табл. 1.2). В першому рядку таблиці зазначаються номери граф, що відповідають номерам граф на початку таблиці:

Продовж. табл. 1.2

1	2	3
Текст таблиці

Розташування цифрового матеріалу у таблицях повинно бути у правому нижньому куті таблиці. При цьому необхідно дотримуватися відповідності розрядів цифр:

• натуральні, вартісні показники відображають з точністю до 0,1;

• відсотки – до 0,1;

• коефіцієнти - до 0,001.

У таблиці не має бути пустих клітинок. Тому при заповненні таблиць, крім цифр, користуються умовними позначеннями:

- якщо інформація відсутня – ставлять три крапки або пишуть «немає даних»;

- якщо явище не мало місця – ставлять тире;

• якщо показник не має сенсу – ставлять знак «X»;

• якщо дані є, але їх числові значення менші прийнятої в таблиці точності – ставлять 0,0.

Для наочності таблиці громіздкі цифри слід округлювати до одиниць більшої розмірності. Якщо дані таблиці запозичені, то обов'язково робиться посилання на використане джерело. У випадку, коли цифрові дані у таблицях мають різні одиниці виміру, то їх треба показати в заголовку кожної графи або по кожному показнику окремо.

Після таблиці необхідно пропустити один рядок, а далі наводити текст.

Ілюстрації позначаються словом «Рис.» і нумеруються в межах питання. Після номеру рисунку ставиться крапка, наприклад, Рис. 2.3 – третій рисунок у другому питанні. Назва рисунка розміщується по центру рядка жирним шрифтом:

Після рисунку необхідно пропустити один рядок, а далі наводити текст.

Формули, які наводяться в роботі, слід нумерувати арабськими цифрами в дужках. При цьому формула розміщується по центру рядка, номер формули – по правому краю. Номер формули складається з номера питання і порядкового номера формули через крапку, наприклад, 2.1 – перша формула другого питання:

Активи = Власний капітал + Зобов’язання (2.1)

Пояснення значень символів і скорочень у формулі необхідно наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу чи скорочення необхідно розкривати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Рис. 2.3. Схема бухгалтерського обліку договірних зобов'язань

Додатки (бланки документів, облікових реєстрів, звітності, таблиці та рисунки) оформляються як продовження роботи (після списку використаних джерел), на наступних сторінках. Кожний додаток повинен бути пронумерований (наприклад, Додаток А), крапка не ставиться. Далі наводиться назва додатка малими літерами, крім першої великої літери, жирним шрифтом, по центру рядка, крапка не ставиться. Не використовуються літери Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Кожен додаток повинен мати номер сторінки, який проставляється в правому верхньому кутку аркуша, всі додатки нумеруються до кінця роботи.

На всі таблиці, рисунки та додатки повинні бути зроблені посилання в тексті курсової роботи.

Всі наведені в тексті роботи виписки із нормативно-правових актів чи інших джерел повинні бути забезпечені відповідними посиланнями на джерела, з яких вони взяті. Посилання в тексті роботи на першоджерела необхідно виконувати, вказуючи в квадратних дужках після відповідної фрази порядковий номер джерела у списку літератури та номер сторінки, з якої взято цифровий чи текстовий матеріал (див. розділ Підбір і опрацювання літературних джерел за темою курсової роботи).

При відповіді на теоретичне питання з організації синтетичного обліку необхідно оформити таблицю наступної форми (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Типова кореспонденція рахунків з обліку виробничих запасів

№ з/п	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	Оприбутковано виробничі запаси, що надійшли від постачальника	20	631

В цьому ж питанні при опрацюванні практичних даних діяльності підприємства на підставі інформації облікових реєстрів необхідно навести таблицю господарських операцій суб’єкта дослідження (табл. 1.4).

Таблиця 1.4

Господарські операції ТОВ «Нива-Експо» за вересень 20ХХ р.

№ з/п	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки		Сума, грн.
		Дебет	Дебет
1	Оприбутковано сировину, що надійшла від постачальника	20	631	8000,00

Суми, наведені в таблиці, повинні бути підтверджені даними від­повідних документів, що знаходяться в додатках.

У кінці роботи ставиться підпис студента і дата завершення ви­конання роботи.

Список використаних джерел наводиться після висновків та пропозицій або в алфавітному порядку, або в такій послідовності:

• закони і законодавчі акти України;

• постанови, інструкції, інші нормативно-правові акти міністерств і відомств;

• спеціальна література в алфавітному порядку авторів.

Особливістю опису офіційних документів є те, що у відомостях, які відносяться до назви, наводяться дані про статус, прийняття, організацію, від імені якої вони вийшли у світ. Наприклад:

– Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999р. №996-XIV зі змінами і доповненнями [Електроний ресурс] / Україна. Верховна Рада. – Джерело доступу: http://www.liga.net

– Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»: затвердж. наказом Мін-ва фінансів України від 31.12.1999р. № 318 // Все про бухгалтерський облік. – 2009. – № 10. – С. 75-79.

Опис книг повинен містити: прізвище та ініціали автора, назву книги, відомості про повторність видання, місце видання, видавництво і рік видання, кількість сторінок. Прізвище автора вказується у називному відмінку. Наприклад:

Один автор:

– Цал-Цалко Ю.С. Фінансовий аналіз: підруч. / Ю.С. Цал-Цалко. – [2-ге вид.] – Житомир: ЖОО ГО «Спілка економістів України», 2009. – 504с.

Два автори:

– Лень В.С. Бухгалтерський облік у галузях економіки: навч. посіб. / В.С. Лень, В.В. Гливенко. – К.: Знання-Прес, 2005. – 491с.

Три автори:

– Зоріна В.Н. Фінансова звітність підприємств: навч. посіб./ В.Н. Зоріна, Т.С. Осадча, В.Г. Зоріна. – К.: ЦНЛ,2005. – 200с.

Чотири автори:

– Захожай В.Б. Бухгалтерський облік у галузях економіки / В.Б. Захожай, М.Ф. Базась, М.М. Матюха, В.М. Базась. – К.: МАУП, 2005. – 968с.

Якщо авторів більше чотирьох, то до списку заносять прізвища перших трьох зі словами «та ін.».

– Огійчук М.Ф. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: підруч. / М.Ф. Огійчук, В.Я. Плаксієнко, Л.Г. Панченко та ін. /за ред. проф. М.Ф. Огійчука. – К.: Алерта, 2007. – 979с.

Складаючи опис статей із газет та журналів, наводять такі основні елементи: заголовок, основна назва, відомості про видання. У відомостях про видання, якщо мова йде:

• про журнал, вказують його назву, рік видання, номер, сторінки, на яких вміщена стаття;

• про газету – назву, рік видання, дату, а якщо обсяг газети більше восьми сторінок, то вказують і сторінки, на яких розміщена стаття.

Наприклад:

– Синяєва Л.В. Проблеми регулювання оплати праці та шляхи їх вирішення в Україні / Л.В.Синяєва // Регіональна економіка. – 2009. – №1. – С.  171-178

– Сліпачук О. Графік документообігу з обліку праці та заробітної плати / О. Сліпачук // Заробітна плата. – 2007. – №7. – С. 28