3. Специфіка філософського знання.

• Філософське знання має широкий рівень узагальнень (категорії, рпинципи).

• Філософське знання є формою людського усвідомлення.

• Окреслює дійсність і визначає, якою вона має бути.

• Є внутрішньопов’язаним, логічно послідовним та обгруньованим.

• Прагне поставити і розв’язати абсолютні проблеми людського буття.

Форми буття філософських знань:

• філоосфська ідея (наприклад, ніщо не виникає з нічого);

• філософське вчення (послідовне розгортання філософської ідеї, атомістичне вчення Демокріта);

• філософська школа (споріднені філософські вчення – мілетська, піфагорійська);

• філософська течія (спільність деяких філософських ідей у філ знанні – екзистенціалізм);

• філософський напрямок (певна смислова єдність у філософії, спільність окремих принципів світорозуміння – матеріалізм та ідеалізм).

4. Основне коло філософських проблем.

Філософія займається вирішенням так званих вічних проблем: Що таке людина? Що таке природа, або ширше – Всесвіт? Який між ними зв'язок, залженість? Чи може людина пізнати себе, суспільство? Які форми, методи, засоби пізнання? В чому відмінність матеріального, духовного, ідеального світів? Що таке свобода? Що таке людські цінності – Істина, Добро, Мудрість, Гармонія? Що таке життя та смерть, яке їхнє значення?

Вся тематика філософії фактично зосереджена навколо центральної багатопланової проблеми «людина – світ», яка має багато проявів, модифікацій: «суб’єктивне-об’єктивне», «матеріальне-духовне», «природа-суспільство» тощо. Проблема «людина-світ» виступає як універсальна і може розглядатися як загальна формула, смислова направленість. Тому вона і виступає основним питанням філософії.

5. Світогляд як духовно-практичний феномен. Історичні типи світогляду (міфологія, релігія, філософія).

Світогляд – сукупність узагальнених уявлень людини про світ, місце людини у світі, життєве призначення людини, підвалини людських взаємин із світом, що виконують функції людського самоуявлення та світоорієнтування.

Історично першою формою світогляду прийнято вважати міфологію (від грецьк. – перекази, оповіді) – розповіді або переповідання про богів, першопредків, початкові події світу та ін. Міфологічний світогляд (первісно-родове і ранньокласове суспільство) – будується на відчутті цілісності світу, необхідної пов’язаності всього з усім. Внаслідок історичного розвитку людської діяльності , внаслідок розростання сфери соціально-культурних процесів міфологічна свідомість починає руйнуватися. Міф розкладається під впливом дискурсивного (усвідомленого) мислення і із нього виникають: раціональні знання, мистецтво, релігія, фольклор, етичні норми та правила, правові уявлення, філософія. Релігія – здатність відчувати спорідненість людського духу з фундаментальними початками буття. Віра виступає головнип способом осягнення буття. Релігійний світогляд – грунтується на ідеї посередництва між людиною і Богом. Філософський світогляд – спрямований на обєктивно істинні знання (Логос).

6. Історія філософії. Світовий історико-філософський процес.

Філософія виникає приблизно в один і той же час в VІ ст. до. н. е. в трьох світових центрах – Середземномор’є, Індія, Китай.

Передмови виникнення філософії були такі:

1. стрибок у розвитку виробничих сил внаслідок переходу від бронзи до заліза;

2. поява товарно-грошових відносин;

3. виникнення держави,

4. ріст опозиції традиційній релігії, критика нормативно-моральних установок і уявлень;

5. розвиток науки, накопичення емпіричного матеріалу. Необхідність його логічного і абстрактного осмислення.

Періодизація світового історико-філос процесу:

1.Філософія Старод Сходу (єдність речей, цілісність світу) – 8 – 6 ст. до н.е.

2.Антична філософія (мудрість – джерело щастя) – 6 ст. до н.е. – 4 ст. н.е.

3.Філософія Середньовіччя (схоластика, патристика, теоцентричний світогляд) – 5(8) – 15 ст.

4.Філософія епохи Відродження (філософський антропоцентризм) – 15 – 16 ст.

5.Філософія Нового часу (раціоналізм та емпіризм) – 17 ст..

6.Філософія доби Просвітництва – 18 ст.

7.Класична філософія (кін. 18- 19 ст.) – матеріалізм та діалектичний підхід.

8.Сучасна світова філософія (позитивізм, антропологічна філософія, прагматизм, релігійна філософія, фрейдизм) – 20 – 21 ст.