
- •Відповіді на екзаменаційні запитання з курсу «Основи філософських знань»
- •Предмет, структура та основні функції філософії.
- •Структура філософії:
- •Функції філософії (вплив філософії на суспільство):
- •Специфіка філософського знання.
- •Основне коло філософських проблем.
- •Світогляд як духовно-практичний феномен. Історичні типи світогляду (міфологія, релігія, філософія).
- •Основи формування індійської філософії. Ортодоксальні філософські школи Індії.
- •Неортодоксальні філософські школи Індії (буддизм, джайнізм, чарвака-локаята).
- •Філософія Стародавнього Китаю.
- •Філософські школи Стародавнього Китаю (до 100):
- •10. Філософські системи Сократа, Платона, Аристотеля.
- •3 Части души:
- •11. Етична проблематика у філософії Епікура.
- •13. Патристика, схоластика, реалізм, номіналізм як основні філософські напрямки філософії Середніх віків.
- •15. Німецька класична філософія (80-і рр. 18 ст. – сер. 19 ст.).
- •Філософська концепція і. Канта.
Відповіді на екзаменаційні запитання з курсу «Основи філософських знань»
Предмет, структура та основні функції філософії.
Слово «філософія» грецького походження – від phileo – любов і sophia – мудрість – буквально – любов до мудрості (автор слова – Піфагор ( 6-5 ст. до н.е.). Філософія одна з найдавніших наук. Виникла в VI ст. до н.е. в Стародавній Греції. Філософія є одночасно: формою суспільної свідомості, світоглядом і наукою.
Філософія, як різновид суспільної свідомості, є формою відображення дійсності у свідомості людини.
Філософія – наука, яка вивчає світ в цілому та місце людини в ньому (визначення Платона).
Філософія – теоретична форма світогляду; особливий рівень мислення, на якому думка усвідомлює себе саму у своєму ставленні до дійсності та шукає остаточних, абсолютних засад для власних актів і людського самоствердження у світі.
Предметом філософії є відношення людини і світу та його різні модифікації. Предметом філософії є не тільки вивчення теперішнього і минулого, але й можливого і майбутнього.
Структура філософії:
Філософія природи, світу і космосу:
онтологія – наука про буття (чому взагалі можливе існування?);
натурфілософія, або філософія природи;
космологія – різновид астрономії, філософське міркування про сутність та природу космосу.
філософія суспільства та суспільної історії:
соціологія – досліджує суспільство та людину;
соціальна філософія – філософські осмислення пророди суспільного життя;
філософія історії – питання на адресу історії людства (куди йде історія?);
культурологія – дослідження культуротворення, яке надає специфічних якостей людині та суспільному життю.
етнофілософія – новий напрям сучасної філософії, досліджує значення та роль етносів в історії людства.
3. Філософія самої людини з її особливостями, здібностями і властивостями:
філософська антропологія – вивчає людину в усіх її можливих якостях та характеристиках;
антропософія – досліджує сенс появи людини у світ;
соціобіологія – наука про те, як змінюється людина під впливом соціальних факторів.
4.Філософія духовної сфери або інтелектуальних процесів:
логіка – досліджує форми, закони та норми правильного мислення;
гносеологія – теорія пізнання, вивчає питання про природу, чинники та результати людської пізнавальної діяльності;
етика – вчення про норми та засади людських взаємин;
естетика – наука про прекрасне;
філософія релігії;
філософія права;
історія філософії;
ноологія – філософське вчення про свідомість.
Функції філософії (вплив філософії на суспільство):
Світоглядна – філософія допомагає людині знайти й обґрунтувати свої життєві орієнтири, з'ясувати зміст і значення життєвих пріоритетів та цінностей. Філософія дозволяє людині осмислити проблеми сенсу людського життя: чому і для чого живе людина? Яке її місце та призначення в світі?
Аксіологічна – філософія дозволяє людині осмислити природу та значення власних життєвих цінностей.
Пізнавальна – завдяки дослідженню загальних проблем пізнання філософія оздоблює людину орієнтирами в пізнавальній діяльності, критеріями та ознаками правильного руху на шляху до надійних, достовірних знань.
Логічна – філософія сприяє формуванню культури людського мислення, виробленню критичної неупередженої позиції у міжіндивідуальних та соціально-культурних діалогах.
Соціально-адаптивна – філософія допомагає зорієнтуватися у складних, строкатих, розмаїтих проявах суспільного життя і виробити власну соціальну позицію.
Критична – проявляється в опозиції філософії до світу повсякденної реальності, руйнуванні звичних стереотипів та забобонів, пошуку шляхів до більш вдосконаленого, людяного світу.
Виховна – філософія прищіплює інтерес і смак до самовиховання, сприяє посиленню потягу людини до самовдосконалення, творчого підходу до життя, пошуку життєвих сенсів.