Відповіді на екзаменаційні запитання з курсу «Основи філософських знань»

1. Предмет, структура та основні функції філософії.

Слово «філософія» грецького походження – від phileo – любов і sophia – мудрість – буквально – любов до мудрості (автор слова – Піфагор ( 6-5 ст. до н.е.). Філософія одна з найдавніших наук. Виникла в VI ст. до н.е. в Стародавній Греції. Філософія є одночасно: формою суспільної свідомості, світоглядом і наукою.

Філософія, як різновид суспільної свідомості, є формою відображення дійсності у свідомості людини.

Філософія – наука, яка вивчає світ в цілому та місце людини в ньому (визначення Платона).

Філософія – теоретична форма світогляду; особливий рівень мислення, на якому думка усвідомлює себе саму у своєму ставленні до дійсності та шукає остаточних, абсолютних засад для власних актів і людського самоствердження у світі.

Предметом філософії є відношення людини і світу та його різні модифікації. Предметом філософії є не тільки вивчення теперішнього і минулого, але й можливого і майбутнього.

Структура філософії:

1. Філософія природи, світу і космосу:

   • онтологія – наука про буття (чому взагалі можливе існування?);

   • натурфілософія, або філософія природи;

   • космологія – різновид астрономії, філософське міркування про сутність та природу космосу.

2. філософія суспільства та суспільної історії:

• соціологія – досліджує суспільство та людину;

• соціальна філософія – філософські осмислення пророди суспільного життя;

• філософія історії – питання на адресу історії людства (куди йде історія?);

• культурологія – дослідження культуротворення, яке надає специфічних якостей людині та суспільному життю.

• етнофілософія – новий напрям сучасної філософії, досліджує значення та роль етносів в історії людства.

3. Філософія самої людини з її особливостями, здібностями і властивостями:

• філософська антропологія – вивчає людину в усіх її можливих якостях та характеристиках;

• антропософія – досліджує сенс появи людини у світ;

• соціобіологія – наука про те, як змінюється людина під впливом соціальних факторів.

4.Філософія духовної сфери або інтелектуальних процесів:

• логіка – досліджує форми, закони та норми правильного мислення;

• гносеологія – теорія пізнання, вивчає питання про природу, чинники та результати людської пізнавальної діяльності;

• етика – вчення про норми та засади людських взаємин;

• естетика – наука про прекрасне;

• філософія релігії;

• філософія права;

• історія філософії;

• ноологія – філософське вчення про свідомість.

Функції філософії (вплив філософії на суспільство):

• Світоглядна – філософія допомагає людині знайти й обґрунтувати свої життєві орієнтири, з'ясувати зміст і значення життєвих пріоритетів та цінностей. Філософія дозволяє людині осмислити проблеми сенсу людського життя: чому і для чого живе людина? Яке її місце та призначення в світі?

• Аксіологічна – філософія дозволяє людині осмислити природу та значення власних життєвих цінностей.

• Пізнавальна – завдяки дослідженню загальних проблем пізнання філософія оздоблює людину орієнтирами в пізнавальній діяльності, критеріями та ознаками правильного руху на шляху до надійних, достовірних знань.

• Логічна – філософія сприяє формуванню культури людського мислення, виробленню критичної неупередженої позиції у міжіндивідуальних та соціально-культурних діалогах.

• Соціально-адаптивна – філософія допомагає зорієнтуватися у складних, строкатих, розмаїтих проявах суспільного життя і виробити власну соціальну позицію.

• Критична – проявляється в опозиції філософії до світу повсякденної реальності, руйнуванні звичних стереотипів та забобонів, пошуку шляхів до більш вдосконаленого, людяного світу.

• Виховна – філософія прищіплює інтерес і смак до самовиховання, сприяє посиленню потягу людини до самовдосконалення, творчого підходу до життя, пошуку життєвих сенсів.