Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
геоморфологія 1.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.38 Mб
Скачать

17.Кліматостратиграфічні методи дослідження четвертинних відкладів.

Група кліматично-стратиграфічних методів: Виділяють: 1. Палеопедологічний-метод вивчення горизонтів похованих грунтів,що свідчать про теплу кліматичну обстановку їх утворення.2. Палеокріологічний-виявлення слідів викопної вічної мерзлоти наприклад такі як морозостійкі тріщини,льодовикові жили,горби пучіння).3 .Ізотопно-кисневий (палеотемпературний) – полягає у вивченні співвідношень О18\О16. Як правило в черепашках фораменіферів та материкового льоду. Співвідношення залежить від температури і отже його зміна відображає кліматичні коливання в часі

18. Археологічні методи та їх значення для вичення четвертинних відкладів. Археологічний метод. Викопні рештки існування древньої людини широко поширені. Вони приурочені до різних за віком і генетичними типами четвертинних відкладів і формам рельєфу і тому можуть використовуватися для стратиграфії четвертинних відкладів. Особливо важливе значення мають кісні рештки самої людини, оскільки еволюція наклала відбиток на деякі їх особливості. Методи визначення абсолютного віку четвертинних відкладів дозволяють датувати відклади роками, сотнями і тисячами років. Вони засновані на підрахунку рокових ритмів осадконакопичення, природної радіоактивності і перетворення хімічних елементів у фізико-хімічних процесах, що проходять в деяких мінералах, що є у четвертинних відкладах.

19. Варвохронологічний метод дослідження четвертинних відкладів.

Перший метод, що дозволив визначити вік четвертинних відкладень в роках, був запропонований в кінці XIX століття шведським ученим Де-Геером. При дослідженні горизонтально-шаруватих піщано-глинистих осадів, які називали стрічковими глинами, що накопичилися в прильодовикових озерах Швеції була виявлена їх ритмічна будова. Кожен ритм складається з двох слоїв: літнього - піщаного, які облягають під час танення льоду, і зимового глинистого, що накопичується, коли танення не відбувається. Потужність річних шарів коливається від декількох міліметрів до декількох сантиметрів і залежить від сезонних змін клімату. По кількості таких шарів або стрічок і визначають час накопичення товщини озерних осадків в роках.

Даним методом вимірюють абсоютний вік. На основі дослідів було визначено єдину хорологічну шкалу та будують діаграми. На діаграмах по осі ОУ відкладають роки, по осі ОХ – потужністт відклдів у метрах.

20. Класифікація генетичних типів континентальних відкладів.

Розрізняють такі групи:

1.Елювіальні(кора вивітрювання)-1)Елювіальні-хемогенні, кріогенні2)Сама кора вивітрювання.

2.Схиловий(Колювій)-1)Гравітаційно-обвальний колювій. Відклади обвального накопичення(дерубція).Осипні(дерсперсія).2)Водно-гравітаційні(колювій сповзання)-зсуви(деляпсія), соліфлюкція(дефляція).3)Водно-схилові(колювій зсуву)-делювіальні,схилів пролювій.

3.Водний(аквальний).1)Відклади руслових водних потоків(флювіальні)-алювій,пролюві,дельта відклади.2)Озерні(Лімнічні).

4.Підземно-водні(субтеральні)1)Група відкладів печер-водно-механічні,хемогенні,органічні.2)Відклади джерел(Фонтональні)-туфи,травертини.

5.Льодовикові процеси(Гляціальні).1)Група самого льодовика(гляціальні)-всі морени.2)Водно-льодовикові-прильодовикові(перегляціальні) та за льодовикові.3)Озерно-льодовикові(лімнічно-гляціальні).

6.Вітрові процеси(Еолові).1)Еолові піски(перфляціонні)-еолові піски.2)Еолові леси(суперфляціонні)-тільки леси.

7.Біогенні-торфянники).

8.Вулканогенні.1)Відклади водяного зносу.2)Відклади джерел

9.Техногенні(Антропогенні).

21. Практичне і наукове значення четвертинної геології Спрямована на вивчення геологічної історії і стратиграфії відкладів четвертинного періоду. Об*єктом вивч. четв. геології є відклади, віком від 1 до 2 млн. р. 1825р. цей термін запропонував Жан Денуайе. Ще назив. – льодовиковий; плейстоцен (за Чарльзом Лайгелем) включаючи морську фауну)до 90% видів)антропоген(А.П.Павлов 1919р.). Завдання четвертинної геології:1) Дослідження відкладів їх розчленування та кореляцію розрізів;2)З’ясування геологічної будови;3) четвертинного покриву, генезису та умов формування відкладів;4) відновлення палеогеографічних умов антропогену.5) відтворення історії тектонічних рухів та вулканізму в продовж антропогену