
- •6.050102 «Комп’ютерна інженерія»
- •1 Основні вимоги до змісту розділів пояснювальної записки 8
- •2 Оформлення курсової роботи 31
- •1 Основні вимоги до змісту розділів пояснювальної записки
- •1.1 Аналіз предметної галузі
- •1.2 Розробка структури бд
- •1.2.1 Створення таблиць
- •1.2.2 Встановлення зв’язків між таблицями
- •1.3 Розробка форм
- •1.3.1 Необхідність форм
- •1.3.2 Створення форм
- •1.3.3 Автоформи
- •1.3.4 Структура форм
- •1.3.5 Розділи форми
- •1.3.6 Створення написів
- •1.3.7 Створення і редагування пов'язаних полів
- •1.3.8 Інші елементи керування форми
- •1.3.9 Особливості роботи з формами в Access
- •1.4 Розробка запитів
- •1.4.1 Необхідність запитів
- •1.4.2 Запити на вибірку
- •1.4.3. Вибір базових таблиць для запиту
- •1.4.4 Бланк запиту за зразком
- •1.4.5 Запити з параметром
- •1.4.6 Підсумкові запити
- •1.4.7 Перехресні запити і їхнє використання
- •1.4.8 Створення перехресних запитів за допомогою майстра
- •1.4.9 Створення перехресного запиту без допомоги майстра
- •1.4.10 Запити на зміну
- •1.4.11 Обчислення в запитах
- •1.4.12 Особливості роботи із запитами в Access 9х/2000
- •1.4.12.1 Нововведення у використанні майстра запиту
- •1.4.12.2 Перегляд і редагування пов'язаних записів у вкладених таблицях
- •1.4.12.3 Новий тип даних
- •1.4.12.4 Імпорт даних через буфер обміну
- •1.5 Оформлення звітів
- •1.6 Організація Web-інтерфейсу
- •1.7 Захист бази даних
- •2 Оформлення курсової роботи
- •2.3 Реферат
- •2.5 Основна частина пояснювальної записки
- •2.5.1 Вимоги до основної частини пояснювальної записки
- •2.5.2 Аналітично-розрахункова частина
- •2.5.3 Технічна частина
- •2.6 Висновки
- •2.7 Список літератури (використаних джерел)
- •2.8 Додатки
- •3 Основні вимоги до оформлення тексту та рисунків
- •3.1 Загальні правила
- •3.1.1 Вимоги до оформлення розділів та підрозділів
- •3.1.2 Правила написання тексту
- •3.1.3 Оформлення формул
- •3.1.4 Оформлення ілюстрацій
- •3.1.5 Оформлення таблиць
- •Список літератури
- •Додаток а Зразок індивідуального завдання
- •Затверджую
- •Індивідуальне завдання
- •Додаток б Варіанти завдань
- •Додаток в Зразок оформлення титульного аркуша
- •Курсова робота
- •Додаток г Зразок оформлення штампа
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
1.4.5 Запити з параметром
Вище ми розглянули роботу запиту, що вибирає гравців футбольних клубів, чий зріст менше заданого, а вага більше заданого. І максимальний зріст, і мінімальна вага були жорстко введені в бланк запиту за зразком, і звичайний користувач бази, що не мав відношення до її створення, не може змінити ці параметри.
У багатьох випадках користувачу треба надати можливість вибору того, що він хоче знайти в таблицях бази даних. Для цього існує спеціальний вид запиту - запит із параметром.
Припустимо, що в базі даних є таблиця, в якій містяться всі результати чемпіонатів світу з футболу. Наша задача: створити запит, за допомогою якого користувач може визначити, у якому році та чи інша команда займала перше місце, причому вибір цієї команди - його особиста справа.
Для цієї мети служить спеціальна команда мови SQL, що виглядає так: LIКЕ [...]. У квадратних дужках можна записати будь-який текст, звернений до користувача, наприклад: LIКЕ [Введіть назву країни].
Команду LIКЕ треба помістити в рядку “Условие отбора” і в те поле, за яким робиться вибір. У нашому випадку це стовпець збірних, що займали перші місця в чемпіонатах світу з футболу.
Після запуску запиту відкривається діалогове вікно, у якому користувачу пропонується ввести параметр.
Якщо як параметр ввести слово “Бразилія”, то видається результуюча таблиця, яка містить запис щодо тих чемпіонатів, коли збірна Бразилії ставала чемпіоном.
Якщо як параметр ввести слово “Італія”, то результуюча таблиця буде іншою.
Зрозуміло, у нашій невеликій таблиці і без запиту неважко знайти збірні, що займали призові місця. Але без запиту не обійтися, якщо в базі містяться сотні тисяч записів, причому розташовані в різних таблицях.
1.4.6 Підсумкові запити
Запити дозволяють не тільки відбирати потрібну інформацію з таблиць і обробляти її шляхом створення нових полів, що обчислюються, але і робити так називані підсумкові обчислення.
Прикладом підсумкового обчислення може служити сума усіх значень в якійсь групі записів або їхнє середнє значення, хоча крім суми і середнього значення є й інші підсумовувальні функції. Оскільки підсумовувальні функції для одного запису не мають сенсу й існують тільки для групи записів, то попередньо записи треба згрупувати за певними ознаками.
Розглянемо роботу салону, що займається продажем автомобілів, що були у використанні. Результати роботи салону за останній тиждень містяться в таблиці. У ній можна виділити декілька груп за різними ознаками. Записи можна згрупувати за моделями автомобілів (ВАЗ - окремо і БМВ - окремо) або за роком випуску (1989, 1993 і т.д.). Для кожної із груп можна провести підсумкове обчислення за полем “Цена”.
Підсумовувальні запити створюють на основі відомого нам бланка запиту за зразком, тільки тепер у ньому з'являється додатковий рядок – “Группировка”.
Для введення цього рядка в бланк треба натиснути на кнопку “Групповые операции” на панелі інструментів програми Ассеss.
Далі усі відбувається дуже просто:
У тих полях, за якими робиться групування, треба установити (або залишити) функцію “Группировка”.
У тих полях, за якими варто провести підсумовувальне обчислення, треба в рядку “Группировка” розкрити список і вибрати одну з декількох підсумкових функцій.
Натиснення лівої клавіші миші на кнопці “Вид” запускає запит і видає результуючу таблицю з необхідними підсумковими даними.
У рядку “Группировка” можна зазначити лише одну підсумовувальну функцію. А як бути, якщо треба знайти і суму, і середнє, і максимальне значення, і ще щось? Розв'язок простий: те саме поле можна включити в бланк запиту за зразком декілька разів.