
- •6.050102 «Комп’ютерна інженерія»
- •1 Основні вимоги до змісту розділів пояснювальної записки 8
- •2 Оформлення курсової роботи 31
- •1 Основні вимоги до змісту розділів пояснювальної записки
- •1.1 Аналіз предметної галузі
- •1.2 Розробка структури бд
- •1.2.1 Створення таблиць
- •1.2.2 Встановлення зв’язків між таблицями
- •1.3 Розробка форм
- •1.3.1 Необхідність форм
- •1.3.2 Створення форм
- •1.3.3 Автоформи
- •1.3.4 Структура форм
- •1.3.5 Розділи форми
- •1.3.6 Створення написів
- •1.3.7 Створення і редагування пов'язаних полів
- •1.3.8 Інші елементи керування форми
- •1.3.9 Особливості роботи з формами в Access
- •1.4 Розробка запитів
- •1.4.1 Необхідність запитів
- •1.4.2 Запити на вибірку
- •1.4.3. Вибір базових таблиць для запиту
- •1.4.4 Бланк запиту за зразком
- •1.4.5 Запити з параметром
- •1.4.6 Підсумкові запити
- •1.4.7 Перехресні запити і їхнє використання
- •1.4.8 Створення перехресних запитів за допомогою майстра
- •1.4.9 Створення перехресного запиту без допомоги майстра
- •1.4.10 Запити на зміну
- •1.4.11 Обчислення в запитах
- •1.4.12 Особливості роботи із запитами в Access 9х/2000
- •1.4.12.1 Нововведення у використанні майстра запиту
- •1.4.12.2 Перегляд і редагування пов'язаних записів у вкладених таблицях
- •1.4.12.3 Новий тип даних
- •1.4.12.4 Імпорт даних через буфер обміну
- •1.5 Оформлення звітів
- •1.6 Організація Web-інтерфейсу
- •1.7 Захист бази даних
- •2 Оформлення курсової роботи
- •2.3 Реферат
- •2.5 Основна частина пояснювальної записки
- •2.5.1 Вимоги до основної частини пояснювальної записки
- •2.5.2 Аналітично-розрахункова частина
- •2.5.3 Технічна частина
- •2.6 Висновки
- •2.7 Список літератури (використаних джерел)
- •2.8 Додатки
- •3 Основні вимоги до оформлення тексту та рисунків
- •3.1 Загальні правила
- •3.1.1 Вимоги до оформлення розділів та підрозділів
- •3.1.2 Правила написання тексту
- •3.1.3 Оформлення формул
- •3.1.4 Оформлення ілюстрацій
- •3.1.5 Оформлення таблиць
- •Список літератури
- •Додаток а Зразок індивідуального завдання
- •Затверджую
- •Індивідуальне завдання
- •Додаток б Варіанти завдань
- •Додаток в Зразок оформлення титульного аркуша
- •Курсова робота
- •Додаток г Зразок оформлення штампа
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
1.4.10 Запити на зміну
Вище ми говорили про те, що усі види запитів на вибірку створюють тимчасові результуючі таблиці. Базові таблиці при цьому не змінюються. Проте, спеціально для розробників баз даних є особлива група запитів, що називаються запитами на зміну. Вони дозволяють автоматично створювати нові таблиці або змінювати вже наявні. Логіка використання запитів на зміну така:
створюється запит на вибірку, що відбирає дані з різних таблиць або сам створює нові дані шляхом обчислень;
після запуску запиту утвориться тимчасова результуюча таблиця;
дані з цієї тимчасової таблиці використовують для створення нових таблиць або зміни існуючих.
Є декілька видів запитів на зміну. Найпростіший і найзрозуміліший - це запит на створення таблиці. Розглянемо приклад з розрахунком середньої кількості забитих м'ячів.
Припустимо, що розробник таблиці “Підсумки по командах” захотів включити в неї поле “Результативнiсть”. Звичайно, він може розрахувати середню кількість м'ячів, забитих за гру кожною командою, але якщо ввести в таблицю таке поле, то доведеться заповнювати його вручну. Для таблиць, що містять багато записів, це рішення неприйнятне.
Простіше створити запит на вибірку, у який увійдуть всі поля базової таблиці плюс нове, яке обчислюється, поле.
Натиснення лівої клавіші миші на кнопці “Вид” дозволяє переконатися, що запит працює як треба і створює результуючу таблицю, більш повну, ніж базова. Тепер можна дати команду на створення нової базової таблиці, рівної результуючій.
Ця команда знаходиться в меню “Зaпрос”, що доступно тільки в режимі “Конструктора”.
У тому ж меню є команди для створення запитів на відновлення даних, на додання записів і на вилучення записів. Всі вони відносяться до запитів на зміну і працюють аналогічно, змінюючи базові таблиці відповідно до даних результуючих таблиць.
1.4.11 Обчислення в запитах
Якщо подивитися на таблицю результативності команд у фінальних іграх чемпіонатів світу з футболу, то у ній є дані про те, скільки ігор зіграла та чи інша команда, є і дані про те, скільки вона забила м'ячів, але немає таких відомостей, як, наприклад, середнє число голів, що забиваються в одній зустрічі. Однак таке поле можна створити за допомогою запиту. Поле, вміст якого є результатом розрахунку за вмістом інших полів, називається полем, що обчислюється.
Перед тим, як ми навчимося створювати і використовувати поля, що обчислюються, варто звернути увагу на те, що поле, що обчислюється, є тільки в результуючій таблиці. У вихідних таблицях таке поле не створюється і при роботі звичайного запиту таблиці не змінюються. Чи не правда, це дуже розумно? Кожний, хто звертається до бази, може за допомогою запитів як завгодно маніпулювати даними й одержувати будь-які результати, але при цьому вихідні таблиці залишаються незмінно однаковими для всіх користувачів.
Для створення запиту, що виконує обчислення, служить той самий бланк запиту за зразком. Різниця тільки в тому, що в одному із стовпців замість імені поля записують формулу. У формулу входять поміщені в квадратні дужки назви полів, що беруть участь у розрахунку, а також знаки математичних операцій, наприклад такі:
Результативність : [Забито] / [Ігри]
тобто, назва нового поля : Поле_1 / Поле_2
У вузький стовпець непросто записати довгу формулу, але якщо натиснути комбінацію клавіш SHIFT+F2, то відкривається допоміжне діалогове вікно, що називається “Область ввода”. У ньому можна ввести яку завгодно довгу формулу, а потім натисненням лівої клавіші миші на кнопці ОК перенести її в бланк запиту за зразком.
Якщо включити відображення поля, що обчислюється, результати розрахунків будуть видаватися в результуючій таблиці.
Ніщо не перешкоджає зробити поле, що обчислюється, полем сортування, щоб не тільки одержувати нові результати, але й аналізувати їх. Подивіться, як змінюється положення російської збірної після сортування за полем, що обчислюється.