9. Сутність та види адаптації персоналу.

Адаптація — процес пристосування працівників до умов зовнішнього і внутрішнього середовища

Адаптація персоналу – важлива складова системи управління персоналом. Для того, щоб підвищити ефективність адаптації співробітника до нових для нього умов роботи, доцільно використовувати такі могутні інструменти як наставництво і коучінг.

Коучінг щоб максимально повно розкрити потенціал нового співробітника і домогтися від нього повної віддачі в роботі. Коучінг базується на визнанні того, що кожна людина володіє набагато більшими здібностями, ніж вона зазвичай проявляє.

В соціології і психології виділяють соціальну й виробничу адаптацію.

Соціальна адаптація в широкому розумінні слова виходить далеко за межі виробництва, сфери послуг, зачіпає велике коло питань пристосування людини до суспільних відносин. Водночас виробнича адаптація містить біологічні, медичні, технічні та соціальні аспекти пристосування працівників до вимог обраної професії, виробничої діяльності.

Види адаптації

1. За відносин суб'єкт-об'єкт:

. активна - коли індивід прагне впливати на середовище з тим, щоб змінити її

. пасивна - коли він не прагне до такого впливу і зміни.

2. По дії на працівника:

. прогресивна - сприятливо впливає на працівника;

. регресивна - пасивна адаптації до середовища з негативним змістом (наприклад, з низькою трудовою дисципліною).

3. За рівнем:

. первинна - коли людина вперше включається в постійну трудову діяльність на конкретному підприємстві;

. вторинна - при подальшій зміні роботи.

. адаптація працівника на новій посаді;

. адаптація працівника до пониження на посаді;

4. За напрямками: . виробнича; . невиробнич

Останній критерій класифікації є визначальним .

Професійна адаптація полягає в активному освоєнні професії,її тонкощів, специфіки, необхідних навичок, прийомів, способів прийняттярішень для початку у стандартних ситуаціях.

Психофізіологічна адаптація - адаптація до трудової діяльності нарівні організму працівника як цілого, результатом чого стають меншізміни його функціонального стану (менше стомлення, пристосуваннядо високих фізичних навантажень і т.п).

Соціально-психологічна адаптація людини до виробничоїдіяльності - адаптація до найближчого соціального оточення в колективі, дотрадиціям і неписаним нормам колективу, до стилю роботи керівників, доособливостей міжособистісних відносин, що склалися в колективі.

10. Суть та призначення професійного розвитку персоналу.

Розвиток персоналу є важливою умовою успішної діяльності будь-якої організації. Це особливо справедливо на сучасному етапі, коли прискорення науково-технічного прогресу веде до швидких змін і вимог до професійних знань, умінь і навиків.

Організація професійного розвитку стала однією з основних функцій управління персоналом.

Професійний розвиток — це набуття працівником нових компетенцій, знань, умінь і навиків, які він використовує чи буде використовувати у своїй професійній діяльності. Це процес підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації працівників з метою виконання нових виробничих функцій, завдань і обов'язків нових посад. Про важливість професійного розвитку свідчить той факт, що більшість зарубіжних підприємств виділяють для цієї цілі 10 % фонду заробітної плати.

Навчання персоналу дозволяє вирішувати основні завдання як в інтересах організації — підвищення ефективності і якості праці, так і в інтересах людини підвищується рівень життя, створюється можливість для реалізації своїх здібностей. Працівник стає конкурентоспроможним на ринку праці, а рівень освіти є одним із трьох показників, що формують індекс розвитку людини, куди входять показники тривалості життя та доход на душу населення.

Ключовим моментом в управлінні професійним розвитком є організація взаємопов'язаних процесів формування особистості працівника з конкурентоспроможними здібностями, яка включає професійне навчання, виховання, консультацію, підготовку і адаптацію. Професійний розвиток сприяє загальному, чн інтелектуальному та професійному зростанню людини, розширює її ерудицію і зміцнює впевненість у собі.

Слід пам'ятати про принципову відмінність між професійним навчанням і навчанням. Професійне навчання спрямоване на розвиток конкретних навиків і умінь, які потрібні туї даної організації. Навчання спрямоване на загальний та інтелектуальний рівень. Наприклад, метою курсів професійного навчання комерційних агентів є розвиток навиків продажу певних видів товарів у конкретній зоні. Метою вищої школи є підготовка, надання знань і умінь у більш широкому полі діяльності даної сфери.