- •Тема 4.Технологічний процес та його складові
- •4.1. Типи виробництв і їх характеристики
- •4.2. Одиничне виробництво та його особливості
- •4.5.Елементи тп
- •4.6.Складові робочого часу і технічні норми на їх виконання
- •Тема 5: Розробка технологічного процесу механічної обробки різанням
- •1.Вихідні данні та послідовність розробки техпроцесів виготовлення деталей, складання машин та апаратів.
- •Тема 6.Вибір заготовок
- •6.1.Загальні положення.
- •6.2.Заготовки з прокату
- •6.3.Литі заготовки
- •6.4.Виготовлення заготовок методом пластичної деформації.
- •Тема 7
- •7.1. Припуски на механічну обробку різанням
- •7.2.Розрахунково-аналітичний метод
- •Тема 8. Базування
- •8.1.Базування та закріплення заготовок на металорізальних верстатах(основні поняття та визначення). Способи установки заготовок при обробці на верстатах
- •8.2.Класифікація баз. Основні правила вибору технологічних баз
- •8 .3.Установка заготовок у пристроях (правило 6 точок). Схеми базування типових установок
- •Тема 9.
- •9.1.Точність обробки на металорізних верстатах
- •9.2.Розрахунково-аналітичний метод дослідження точності обробки. Економічна та досяжна точність обробки.
- •Тема 10.
- •10.1.Металорізальні верстати, які застосовуються в хімічному машинобудуванні.
- •10.2.Класифікація верстатів за призначенням, за точністю, за універс-стю. Позначення моделей вер-ів.
- •10.3.Класифікація систем числового програмного керування (чпк) та їх позначення.
- •Тема 11.Обробка на токарно-гвинторізних вер-х
- •Тема 12. Обробка на свердлильних верстатах
- •12.3 Установка і кріплення заготовок на свердлильних верстатах. Методи свердл-я.
- •Тема 12.4 Типи свердл-них кондукторних пристроїв. Свердління отворів на агрегатних верстатах.
- •Тема 12.5. Шляхи підвищення продуктивності при свердлінні. Розрахунок режимів різання.
- •Тема 13. Обробка на розточувальних верстатах
- •13.1. Обробка на розточувальних верстатах. Типи верстатів. Види виконуваних робіт.
- •13.2. Установка та кріплення заготовок на розточувальних верстатах
- •13.3. Застосований інструмент та його кріплення. Способи розточування отворів на розточувальних верстатах.
- •Тема 14. Обробка на фрезерних верстатах
- •14.1. Класифікація верстатів та їх конструктивні особливості.
- •14.2. Інструмент та його кріплення . Види виконуваних робіт.
- •14.3. Обробка пазів та складних фасонних поверхонь.
- •14.4. Установка та закріплення заготовок на фрезерних верстатах. Застосовувані пристрої.
- •14.5. Способи фрезерування.
- •14.6. Шляхи підвищення продуктивності при фрезеруванні.
- •Тема 15. Обробка на стругальних верстатах.
- •15.1. Типи верстатів, види та точність виконуваних робіт.
- •15.2. Інструменти, які застосовуються на стругальних верстатах. У становка заготовок та шляхи підвищення продуктивності при струганні
- •15.3. Обробка на протяжних верстатах. Види виконуваних робіт. Точність і продуктивність. Класифікація протяжних верстатів
- •15.4. Конструкція протяжки. Режими різання при протягуванні
- •Тема 16. Обробка на шліфувальних верстатах
- •16.2. Класифікація абразивних інструментів
- •16.3 Зовнішнє кругле шліфування з поперечною подачею.
- •16.4 Зовнішнє кругле шліфування з повздовжньою подачею. Безцентрове шліфування:
- •16.5 Внутрішнє шліфування з повздовжньою подачею. Внутрішнє планетарне шліфування.
- •16.6 Шліфування площин периферією та торцем круга. Установка заготовок на кругло та плоскошліфувальних верстатах.
- •Тема 22: Складання машин та апаратів у машинобудуванні.
- •22.1.Складання машин і апаратів. Загальні положення процесу складання. Технологічні методи складання.
- •22. 2. Способи з’єднання деталей та вузлів. Форма організації складальних робіт.
- •Тема 23. Типові технологічні процеси виготовлення деталей машин.
- •1.Загальні положення. Класифікація деталей.
16.2. Класифікація абразивних інструментів
Зернистість абразивного матеріалу (АМ) визначаеться розмірами отворів в матеріалу в якому затримуеться данний абразив .За зернистітстю розрізняють шліф зерно ,шліф порошок ,мікропорошок , Для шліф зеран та порошку озачае що ерно проходить через сито d=200мкм і затримуеться в ситі з d отворів 160 мкм М40 означае мах розмір зерна по мкм .Звязки розділять на тверді еластична та неелеастичні та рідкі.З твердих звязок найчастіше застосують К-керамічна на основі різних глин Це універсальна звязка яка за водо та вогде стійкістю перевишуе інші звязки.Добре зберігае профіль круга ,але кришка і не забеспечуе дзеркальної обробки прбилизно 70% кругів на керамічній звязці .велика перевага цих кругів -здатність до самозаточування тобто легко підібрати підходяший склад звязки .При інших звязках забеспечити самозаточування важно .С - силікатна на основі рідкого скла міцна забеспечуе малу нагрівання щаготовки проте погано скоплюеься з абразивом .Б- бакилітова на основі фенолформальдегідних смол .Такі круги мають високу міцність і пружність .Застосовуються при відрізних ,фасонних і ін кругів. В-вулканітова на основі каучуку .Застосовують для зачисних порілюнювальинх кругів а також для ведучіх кругів при безктривалому Ш. М- металева звязка на основі кільцевих сплавів для виконнаня кругів на основі КНБ та синтетичних алмазів .Твердість круга характеризуе його хдатність утримувати зерно від випадання і залежить від кількості та якості звязки .При дуже твержих кругах зерана запуштаються та вириваючись круг заламлються на заготовках з"явлюються припали м"які круги швидко ввтрачають форму .За твердістю розрізняють М(М1,М2,М3)-мякі .СМ (СМ1,СМ2,СМ3) середньо мякі, С- середні СТ -середньо тверді Т-тверді ,ВТ -дуже тверді ЧТ -надзвичайно тверді.
16.3 Зовнішнє кругле шліфування з поперечною подачею.
Це шліфування за методом врізання (до упору) коли зразу оброблюються поверхня по всій довжині, яка може досягати до 300 мм. Відрізняються високою продуктивністю. Застосовуються в МВ і ВСВ для обробки коротких жорстких заготовок: ГРР - Vк, (м\с). Заготовка виконує Sкр. Круг має безперервну поперечну подачу Sп ≈ 0,001...0,01 мм\об заг.
Крім того, щоб зменшити вплив місцевого зносу круга на точність обробки передбачено S ≈ 0,4..0,8мм.
При врізному шліфуванні можуть застосовуватись верстати з двома шліфувальними бабками, а також робота з подачею круга під кутом, або обробка декількох уступів вала набором кругів.
16.4 Зовнішнє кругле шліфування з повздовжньою подачею. Безцентрове шліфування:
Безцентрово-шліфувальні верстати мають 2 образивні круги. Великий різальний круг 1 на керамічній зв'язці має Vк, (м\с), малий ведучий круг 4 на вулканітовій зв'язці Vв.к (м\хв). Обидва круга обертаються в одну сторону але в різних зонах контакту з заготовкою. Сили діють в різних напрямах і створюють Мкр. Призначення ведучого круга 4 пригальмовувати заготовку 3 від швидкого обертання, подавати її між кругами установленими на заданий розмір обробки в напрямі на Sпр. Для цього вісь ведучого круга нахилена під кутом θ і відповідно Sпозд = Vв.к * sin θ * ηs.
ηs - коефіцієнт проковзування ведучого круга 0,85-0,98.
Заготовки базуються на ножі 2 зі скосом 25-30о в сторону ведучого круга, і щоб не було огранки при обробці заготовку базують вище від осі кругів на (0,3-0,4)dзаг.
Заготовки переміщуються між кругами безперервним ланцюгом з Sпр = 1000-4000 мм\хв.
При попередньому шліфуванні з t ≈ 0,05-0,1 мм отримують 7 квалітет і Ra - 1,25...0,64 мкм.
При остаточному шліфуванні з з t ≈ 0,01-0,03 мм отримують 5 квалітет точності і Ra - 0,32...0,16 мкм.
Безцентрове шліфування має ряд переваг: більш жорстка система ВПІД дозволяє застосувати високі режими різання і збільшити продуктивність; не тратиться робота на центрування заготовок та установку в центрах; можна оброблювати не жорсткі заготовки, бо вони працюють на стискання, а не на вигин; ці верстати не потребують високої кваліфікації і їх легко автоматизувати.
Недоліки: не можливо отримати високу концентричність внутрішніх і зовнішніх поверхонь в втулках; не можливо отримати високу концентричність уступів вала; не можливо з назкрізною подачею оброблювати заготовки з уступами або конічні заготовки.
Заготовку з уступами можна обробити на цих верстатах з поперечною подачею ведучого круга за методом врізання або з осьовою подачею до упору. Безцентрове шліфування застосовують в МВ і ВСВ. Найчастіше при наскрізній обробці пальців, втулок, коротких валів і ін.