- •Тема 4.Технологічний процес та його складові
- •4.1. Типи виробництв і їх характеристики
- •4.2. Одиничне виробництво та його особливості
- •4.5.Елементи тп
- •4.6.Складові робочого часу і технічні норми на їх виконання
- •6.2.Заготовки з прокату
- •Тема 5: Розробка технологічного процесу механічної обробки різанням
- •1.Вихідні данні та послідовність розробки техпроцесів виготовлення деталей, складання машин та апаратів.
- •Тема 6.Вибір заготовок
- •6.1.Загальні положення.
- •6.3.Литі заготовки
- •6.4.Виготовлення заготовок методом пластичної деформації.
- •Тема 7
- •7.1. Припуски на механічну обробку різанням
- •7.2.Розрахунково-аналітичний метод
- •Тема 8. Базування
- •8.1.Базування та закріплення заготовок на металорізальних верстатах(основні поняття та визначення). Способи установки заготовок при обробці на верстатах
- •8.2.Класифікація баз. Основні правила вибору технологічних баз
- •8 .3.Установка заготовок у пристроях (правило 6 точок). Схеми базування типових установок
- •Тема 9.
- •9.1.Точність обробки на металорізних верстатах
- •9.2.Розрахунково-аналітичний метод дослідження точності обробки. Економічна та досяжна точність обробки.
- •Тема 10.
- •10.1.Металорізальні верстати, які застосовуються в хімічному машинобудуванні.
- •10.2.Класифікація верстатів за призначенням, за точністю, за універс-стю. Позначення моделей вер-ів.
- •10.3.Класифікація систем числового програмного керування (чпк) та їх позначення.
- •Тема 11.Обробка на токарно-гвинторізних вер-х
- •Тема 12. Обробка на свердлильних верстатах
- •12.3 Установка і кріплення заготовок на свердлильних верстатах. Методи свердл-я.
- •Тема 12.4 Типи свердл-них кондукторних пристроїв. Свердління отворів на агрегатних верстатах.
- •Тема 12.5. Шляхи підвищення продуктивності при свердлінні. Розрахунок режимів різання.
- •Тема 13. Обробка на розточувальних верстатах
- •13.1. Обробка на розточувальних верстатах. Типи верстатів. Види виконуваних робіт.
- •13.2. Установка та кріплення заготовок на розточувальних верстатах
- •13.3. Застосований інструмент та його кріплення. Способи розточування отворів на розточувальних верстатах.
- •Тема 14. Обробка на фрезерних верстатах
- •14.1. Класифікація верстатів та їх конструктивні особливості.
- •14.2. Інструмент та його кріплення . Види виконуваних робіт.
- •14.3. Обробка пазів та складних фасонних поверхонь.
- •14.4. Установка та закріплення заготовок на фрезерних верстатах. Застосовувані пристрої.
- •14.5. Способи фрезерування.
- •14.6. Шляхи підвищення продуктивності при фрезеруванні.
- •Тема 15. Обробка на стругальних верстатах.
- •15.1. Типи верстатів, види та точність виконуваних робіт.
- •15.2. Інструменти, які застосовуються на стругальних верстатах. У становка заготовок та шляхи підвищення продуктивності при струганні
- •15.3. Обробка на протяжних верстатах. Види виконуваних робіт. Точність і продуктивність. Класифікація протяжних верстатів
- •15.4. Конструкція протяжки. Режими різання при протягуванні
- •Тема 16. Обробка на шліфувальних верстатах
- •16.2. Класифікація абразивних інструментів
- •16.3 Зовнішнє кругле шліфування з поперечною подачею.
- •16.4 Зовнішнє кругле шліфування з повздовжньою подачею. Безцентрове шліфування:
- •16.5 Внутрішнє шліфування з повздовжньою подачею. Внутрішнє планетарне шліфування.
- •16.6 Шліфування площин периферією та торцем круга. Установка заготовок на кругло та плоскошліфувальних верстатах.
- •Тема 22: Складання машин та апаратів у машинобудуванні.
- •22.1.Складання машин і апаратів. Загальні положення процесу складання. Технологічні методи складання.
- •22. 2. Способи з’єднання деталей та вузлів. Форма організації складальних робіт.
- •Тема 23. Типові технологічні процеси виготовлення деталей машин.
- •1.Загальні положення. Класифікація деталей.
4.5.Елементи тп
Згідно з ГОСТ 3.1109-82 основним елементом ТП є операція.
1.Технологічна операція – це закінчена частина ТП,Ю яка виконується на 1-му робочому місці без знімання заготовки з верстата.
2.Технологічний перехід – закінчена частина частини операції, яка виконується одними і тими ж засобами технологічного оснащення при незмінних режимах різання та незмінній оброблюваній поверхні. Тобто якщо змінюється процес або режим різання, то це вже новий перехід, рис.4.3.
3. Допоміжний хід - закінчена частина операції, яка складається за дій людини або обладнання, не приводить до зміни стану предмета праці, але без якої (роботи) не можливо виконати основну роботу.
4.Установ – закінчена частина операції, яка виконується при одному незмінному закріпленні оброблюваної заготовки, рис.4.1.
5.Позиція – фіксоване положення, яке займає незмінно закріплена заготовка разом х пристроєм відносно інструмента або нерухомої частини верстата при виконанні певної частини операції рис 4.2.
6.Робочий хід – закінчена частина переходу, яка заключається в одноразовому переміщенні інструмента відносно заготовки і яке приводить до зміни стану предмета праці (зрізання стружки на стругальних та довбальних верстатах відповідно).
7.Допоміжний хід – закінчена частина переходу, яка заключаєтсья в одноразовому переміщенні, яке не призводить до зміни стану предмета праці, але є підготовчим для виконання робочого ходу.
8.Прийом – закінчена сукупність дій людини, яка застосовується при виконанні переходу або його частини і об`єднана одним цільовим призначенням.
Найширше застосовують 2 форми організації ТП:
1.Групова – характеризується однорідністю конструкторських і технологічних ознак оброблюваних виробів (деталей); спеціалізацією робочих місць для виконання подібних операцій та єдністю переналагоджуваного технологічного оснащення (пристроїв). Вона характерна для ССВ і МСВ.
2.Потокова – характеризується вузькою спеціалізацією робочих місць для виконання однієї ,2-х,3-х операцій; чіткою синхронізацією часу виконання кожної з операцій: досконалим транспортуванням заготовок між верстатами і розміщенням верстатів в порядку виконання операцій. Вона характерна для ВСВ і МВ.
4.6.Складові робочого часу і технічні норми на їх виконання
Під нормуванням
мех. обробки розуміють визначення норми
(витрати) часу на виконання певної
роботи. Як правило визначають витрати
часу
)
на виконання 1 операції, а після сумуючи
трудомісткість різних операцій,
визначають трудомісткість виготовлення
деталі, агрегату машини.
Штучний час (
- на виконання 1 операції в МВ включає:
=
де
=
,
=
-
основний час, який витрачається
безпосередньо на зміну стану предмета
праці. При обробці різанням – це час
зізання стружки. Напр. при точінні
(рис.4.5):
=
і,
хв;
Де
шлях
переміщення інструмента відносно
заготовки в напрямку подачу, який
складається з l
– довжини оброблюваної поверхні,
та
-
довжини перебігу інструмента.
i – кількість переходів при обробці.
-
хвилинна подача,
(
Крім того в
інструмента , обумовлені схемою обробки.
-
допоміжний час, що витрачається на дію
людини або верстата, що не приводить
до зміни стану предмет праці, але без
яких неможливо виконати основну роботу.
а) час на установку закріплення і знімання заготовки
б) час на управління
верстатом (пуск, зупинка, перемикання
в)час, зв`язаний з переходом - підведення та відведення різця, зміна інструмента шляхом повороту револьверної головки
г)Час на вимірювання оброблюваної поверхні
На прийоми робіт
розроблені табличні норми.
стараються перекрити
.
- час
на обслуговування робочого місця, який
складається з часу технічного
обслуговування і часу організаційного
обслуговування.
включає час на
підналагодження та регулювання верстата,
на заміну інструмента, який затупився
та його доводку бруском, а також на
видалення стружки в процесі роботи.
-
час на початкову підготовку робочого
місця (вмикання та прогрівання верстата,
розкладання інструменту, а також вчасне
видалення стружки та чищення в кінці
роботи.
-
час на власні потреби (відпочинок та
природні потреби).
призначають приблизно 6-12% від .
=
=
,
хв.
В СВ коли заготовки
обробляють не безперервно, як в масовому,
а партіями з кількості штук, є
підготовчо-заключні роботи які
виконуються 1 раз для всієї партії
)
- це
налагодження верстата, вивчення
конструкторської та технологічної
документацій, тому в СВ штучно
калькуляційний час
на виконання 1 операції дорівнює:
береться за
довідниками.
Застосовуються 2 методи нормування верстатних робіт:
Розрахунково-аналітичний , тобто визначення норми часу за формулами і таблицями.
Дослідно-математичний (графік робочого дня, хронометражі) – коли нема даних робочого дня або часу для першого способу
