4.5.Елементи тп

Згідно з ГОСТ 3.1109-82 основним елементом ТП є операція.

1.Технологічна операція – це закінчена частина ТП,Ю яка виконується на 1-му робочому місці без знімання заготовки з верстата.

2.Технологічний перехід – закінчена частина частини операції, яка виконується одними і тими ж засобами технологічного оснащення при незмінних режимах різання та незмінній оброблюваній поверхні. Тобто якщо змінюється процес або режим різання, то це вже новий перехід, рис.4.3.

3. Допоміжний хід - закінчена частина операції, яка складається за дій людини або обладнання, не приводить до зміни стану предмета праці, але без якої (роботи) не можливо виконати основну роботу.

4.Установ – закінчена частина операції, яка виконується при одному незмінному закріпленні оброблюваної заготовки, рис.4.1.

5.Позиція – фіксоване положення, яке займає незмінно закріплена заготовка разом х пристроєм відносно інструмента або нерухомої частини верстата при виконанні певної частини операції рис 4.2.

6.Робочий хід – закінчена частина переходу, яка заключається в одноразовому переміщенні інструмента відносно заготовки і яке приводить до зміни стану предмета праці (зрізання стружки на стругальних та довбальних верстатах відповідно).

7.Допоміжний хід – закінчена частина переходу, яка заключаєтсья в одноразовому переміщенні, яке не призводить до зміни стану предмета праці, але є підготовчим для виконання робочого ходу.

8.Прийом – закінчена сукупність дій людини, яка застосовується при виконанні переходу або його частини і об`єднана одним цільовим призначенням.

Найширше застосовують 2 форми організації ТП:

1.Групова – характеризується однорідністю конструкторських і технологічних ознак оброблюваних виробів (деталей); спеціалізацією робочих місць для виконання подібних операцій та єдністю переналагоджуваного технологічного оснащення (пристроїв). Вона характерна для ССВ і МСВ.

2.Потокова – характеризується вузькою спеціалізацією робочих місць для виконання однієї ,2-х,3-х операцій; чіткою синхронізацією часу виконання кожної з операцій: досконалим транспортуванням заготовок між верстатами і розміщенням верстатів в порядку виконання операцій. Вона характерна для ВСВ і МВ.

4.6.Складові робочого часу і технічні норми на їх виконання

Під нормуванням мех. обробки розуміють визначення норми (витрати) часу на виконання певної роботи. Як правило визначають витрати часу ) на виконання 1 операції, а після сумуючи трудомісткість різних операцій, визначають трудомісткість виготовлення деталі, агрегату машини.

Штучний час ( - на виконання 1 операції в МВ включає:

=

де = ,

=

1. - основний час, який витрачається безпосередньо на зміну стану предмета праці. При обробці різанням – це час зізання стружки. Напр. при точінні (рис.4.5):

= і, хв;

Де шлях переміщення інструмента відносно заготовки в напрямку подачу, який складається з l – довжини оброблюваної поверхні, та - довжини перебігу інструмента.

i – кількість переходів при обробці.

- хвилинна подача, (

Крім того в інструмента , обумовлені схемою обробки.

2. - допоміжний час, що витрачається на дію людини або верстата, що не приводить до зміни стану предмет праці, але без яких неможливо виконати основну роботу.

а) час на установку закріплення і знімання заготовки

б) час на управління верстатом (пуск, зупинка, перемикання

в)час, зв`язаний з переходом - підведення та відведення різця, зміна інструмента шляхом повороту револьверної головки

г)Час на вимірювання оброблюваної поверхні

На прийоми робіт розроблені табличні норми. стараються перекрити .

3. - час на обслуговування робочого місця, який складається з часу технічного обслуговування і часу організаційного обслуговування.

включає час на підналагодження та регулювання верстата, на заміну інструмента, який затупився та його доводку бруском, а також на видалення стружки в процесі роботи.

- час на початкову підготовку робочого місця (вмикання та прогрівання верстата, розкладання інструменту, а також вчасне видалення стружки та чищення в кінці роботи.

4. - час на власні потреби (відпочинок та природні потреби).

призначають приблизно 6-12% від .

= = , хв.

В СВ коли заготовки обробляють не безперервно, як в масовому, а партіями з кількості штук, є підготовчо-заключні роботи які виконуються 1 раз для всієї партії ) - це налагодження верстата, вивчення конструкторської та технологічної документацій, тому в СВ штучно калькуляційний час на виконання 1 операції дорівнює:

береться за довідниками.

Застосовуються 2 методи нормування верстатних робіт:

1. Розрахунково-аналітичний , тобто визначення норми часу за формулами і таблицями.

2. Дослідно-математичний (графік робочого дня, хронометражі) – коли нема даних робочого дня або часу для першого способу