- •Тема 4.Технологічний процес та його складові
- •4.1. Типи виробництв і їх характеристики
- •4.2. Одиничне виробництво та його особливості
- •4.5.Елементи тп
- •4.6.Складові робочого часу і технічні норми на їх виконання
- •Тема 5: Розробка технологічного процесу механічної обробки різанням
- •1.Вихідні данні та послідовність розробки техпроцесів виготовлення деталей, складання машин та апаратів.
- •Тема 6.Вибір заготовок
- •6.1.Загальні положення.
- •6.2.Заготовки з прокату
- •6.3.Литі заготовки
- •6.4.Виготовлення заготовок методом пластичної деформації.
- •Тема 7
- •7.1. Припуски на механічну обробку різанням
- •7.2.Розрахунково-аналітичний метод
- •Тема 8. Базування
- •8.1.Базування та закріплення заготовок на металорізальних верстатах(основні поняття та визначення). Способи установки заготовок при обробці на верстатах
- •8.2.Класифікація баз. Основні правила вибору технологічних баз
- •8 .3.Установка заготовок у пристроях (правило 6 точок). Схеми базування типових установок
- •Тема 9.
- •9.1.Точність обробки на металорізних верстатах
- •9.2.Розрахунково-аналітичний метод дослідження точності обробки. Економічна та досяжна точність обробки.
- •Тема 10.
- •10.1.Металорізальні верстати, які застосовуються в хімічному машинобудуванні.
- •10.2.Класифікація верстатів за призначенням, за точністю, за універс-стю. Позначення моделей вер-ів.
- •10.3.Класифікація систем числового програмного керування (чпк) та їх позначення.
- •Тема 11.Обробка на токарно-гвинторізних вер-х
- •Тема 12. Обробка на свердлильних верстатах
- •12.3 Установка і кріплення заготовок на свердлильних верстатах. Методи свердл-я.
- •Тема 12.4 Типи свердл-них кондукторних пристроїв. Свердління отворів на агрегатних верстатах.
- •Тема 12.5. Шляхи підвищення продуктивності при свердлінні. Розрахунок режимів різання.
- •Тема 13. Обробка на розточувальних верстатах
- •13.1. Обробка на розточувальних верстатах. Типи верстатів. Види виконуваних робіт.
- •13.2. Установка та кріплення заготовок на розточувальних верстатах
- •13.3. Застосований інструмент та його кріплення. Способи розточування отворів на розточувальних верстатах.
- •Тема 14. Обробка на фрезерних верстатах
- •14.1. Класифікація верстатів та їх конструктивні особливості.
- •14.2. Інструмент та його кріплення . Види виконуваних робіт.
- •14.3. Обробка пазів та складних фасонних поверхонь.
- •14.4. Установка та закріплення заготовок на фрезерних верстатах. Застосовувані пристрої.
- •14.5. Способи фрезерування.
- •14.6. Шляхи підвищення продуктивності при фрезеруванні.
- •Тема 15. Обробка на стругальних верстатах.
- •15.1. Типи верстатів, види та точність виконуваних робіт.
- •15.2. Інструменти, які застосовуються на стругальних верстатах. У становка заготовок та шляхи підвищення продуктивності при струганні
- •15.3. Обробка на протяжних верстатах. Види виконуваних робіт. Точність і продуктивність. Класифікація протяжних верстатів
- •15.4. Конструкція протяжки. Режими різання при протягуванні
- •Тема 16. Обробка на шліфувальних верстатах
- •16.2. Класифікація абразивних інструментів
- •16.3 Зовнішнє кругле шліфування з поперечною подачею.
- •16.4 Зовнішнє кругле шліфування з повздовжньою подачею. Безцентрове шліфування:
- •16.5 Внутрішнє шліфування з повздовжньою подачею. Внутрішнє планетарне шліфування.
- •16.6 Шліфування площин периферією та торцем круга. Установка заготовок на кругло та плоскошліфувальних верстатах.
- •Тема 22: Складання машин та апаратів у машинобудуванні.
- •22.1.Складання машин і апаратів. Загальні положення процесу складання. Технологічні методи складання.
- •22. 2. Способи з’єднання деталей та вузлів. Форма організації складальних робіт.
- •Тема 23. Типові технологічні процеси виготовлення деталей машин.
- •1.Загальні положення. Класифікація деталей.
14.2. Інструмент та його кріплення . Види виконуваних робіт.
На ФВ застосовують багатолезові інструменти – фрези, які в силу багатолезовості забезпечують набагато більшу продуктивність ніж обробка однолезовим (різець). Застосов. 3 види обробки а) чорнове фрезерування, яке забезпечує точність прибл. 12-11кв і Ra =10мкм. б) при чорновому і наступному чистовому фрез. отримують 9-10 кв. точності і Ra=5…1.25 мкм. в) тонке фрезерування, яке виконується на спец підготовлених верстатах з дуже великою шв. різання (200….300 м/хв.) торцевими фрезами з биттям зуба не більше 0.01мм отримують 8-7 кв. точності і Ra=0.63…0.32 мкм. Ним часто замінюють шліфування та шабрування.
Конструкцій фрез дуже багато, але умовно їх розділяють на дві групи: циліндричні і торцеві. Циліндричні з радіальними зубами кромками на периферії. Вони включають власне циліндричні, дискові 2 і 3 сторонні, фасонні, прорізні, пили та інше.
Торцеві мають кромки на торці. Проміжними є кінцеві фрези, які мають різальні кромки на периферії і на торці.
Кріплення фрез. Циліндричні фрези 1 установлюють (14.10) на кріплення 2 горизонтально ФВ. Через шпонку 6 та розміри кільця 10. Сама оправки 2 одним кінцем вставляють в конічний отвір шпинделя верстата 3 з несамогальмівним метричним фрезерним конусом 7/24 (прибл. 16град.). І затягується довгим гвинтом 4. Крутний момент на оправку та ін.. фрези завжди передається 2 торцевими шпонками 5, які входять у відповідні пази оправки. Вільний кінець оправки підтримується втулкою 7, і затягується гайкою 9. Аналогічно але консольно установлюють торцеві фрези б . Іноді на таких верстатах фрези можуть установлювати за допомогою самогальмівного конуса Морзе.
Інколи великі торцеві фрезерні головки установлюють безпосередньо на шпиндель верстата і базується за dзовн і торцем шпинделя та кріплення чотирма гвинтами за допомогою 4-х різьбових отворів в торці шпинделя.
Фрезерування за і проти подачі. 1. Найчастіше оброблюють плоскі поверхні, за допомогою шліфувальних або торцевих фрез.
А) циліндричними фрезами (14.6 а) оброблюють поверхні шириною до 100-120мм для плавної роботи циліндричні фрез мають гвинтові зуби. При цьому виникає осьова сила Рх, яка повинна притискати оправку до шпинделя. Циліндричні фрези виготовляють як із швидкорізальних сталей так із твердо плавких матеріалів.
При обробці циліндричними та дисковими фрезами розрізняють 2 методи фрезерування: проти і за подачею.
При фрезеруванні проти подачі(14.9) напрям руху зуба фрези направлений проти подачі заготовки. При цьому зубу важко врізатися в заготовку спостерігається деяке проковзування зуба відносно заготовки , що знижує стійкість фрез та викликає наклеп обробленої поверхні і підвищення її жорсткості.
При фрезерування за подачею (14.9) зуб фрези зразу врізається на макс. Товщину ануреки Амакс. Не має проковзування зуба підвищується стійкість фрез, величина подачі на зуб, зменшується наклеп та підвищується якість обробленої поверхні. Але при цьому треба мати обладнання підвищеної жорсткості з механізмом вибору зазору між ходовим гвинтом і гайкою подачі стола і як правило частіше застосовують зустрічне фрезерування. Фрезерування за подачею не застосовують при обробці по ливарній кірці через низьку стійкість фрез.
Б) проте плоскі поверхні найкраще оброблювати торцевими фрезами з мех.. кріпленням твердосплавних пластин. Ці фрези виготовляють d=100-630 і при реконвскадованому відношені d/B=1.25-1.4 де В- ширина фрезерування за один прохід. Можна за 2 перехід обробити поверхні шириною до 500мм. Торцеві фрези більш продуктивні що шпиндель працює на стискання і одночасно в роботі бере участь декілька зубів. Крім цього торцевими фрезами отримують поверхні прибл. На 1 класу точності ніж циліндричними. \
Якщо оброблювати поверхні парарел. до бази, то їх краще оброблювати на ВФВ, а перпенд. Бази на ГФВ
