- •Тема 4.Технологічний процес та його складові
- •4.1. Типи виробництв і їх характеристики
- •4.2. Одиничне виробництво та його особливості
- •4.5.Елементи тп
- •4.6.Складові робочого часу і технічні норми на їх виконання
- •Тема 5: Розробка технологічного процесу механічної обробки різанням
- •1.Вихідні данні та послідовність розробки техпроцесів виготовлення деталей, складання машин та апаратів.
- •Тема 6.Вибір заготовок
- •6.1.Загальні положення.
- •6.2.Заготовки з прокату
- •6.3.Литі заготовки
- •6.4.Виготовлення заготовок методом пластичної деформації.
- •Тема 7
- •7.1. Припуски на механічну обробку різанням
- •7.2.Розрахунково-аналітичний метод
- •Тема 8. Базування
- •8.1.Базування та закріплення заготовок на металорізальних верстатах(основні поняття та визначення). Способи установки заготовок при обробці на верстатах
- •8.2.Класифікація баз. Основні правила вибору технологічних баз
- •8 .3.Установка заготовок у пристроях (правило 6 точок). Схеми базування типових установок
- •Тема 9.
- •9.1.Точність обробки на металорізних верстатах
- •9.2.Розрахунково-аналітичний метод дослідження точності обробки. Економічна та досяжна точність обробки.
- •Тема 10.
- •10.1.Металорізальні верстати, які застосовуються в хімічному машинобудуванні.
- •10.2.Класифікація верстатів за призначенням, за точністю, за універс-стю. Позначення моделей вер-ів.
- •10.3.Класифікація систем числового програмного керування (чпк) та їх позначення.
- •Тема 11.Обробка на токарно-гвинторізних вер-х
- •Тема 12. Обробка на свердлильних верстатах
- •12.3 Установка і кріплення заготовок на свердлильних верстатах. Методи свердл-я.
- •Тема 12.4 Типи свердл-них кондукторних пристроїв. Свердління отворів на агрегатних верстатах.
- •Тема 12.5. Шляхи підвищення продуктивності при свердлінні. Розрахунок режимів різання.
- •Тема 13. Обробка на розточувальних верстатах
- •13.1. Обробка на розточувальних верстатах. Типи верстатів. Види виконуваних робіт.
- •13.2. Установка та кріплення заготовок на розточувальних верстатах
- •13.3. Застосований інструмент та його кріплення. Способи розточування отворів на розточувальних верстатах.
- •Тема 14. Обробка на фрезерних верстатах
- •14.1. Класифікація верстатів та їх конструктивні особливості.
- •14.2. Інструмент та його кріплення . Види виконуваних робіт.
- •14.3. Обробка пазів та складних фасонних поверхонь.
- •14.4. Установка та закріплення заготовок на фрезерних верстатах. Застосовувані пристрої.
- •14.5. Способи фрезерування.
- •14.6. Шляхи підвищення продуктивності при фрезеруванні.
- •Тема 15. Обробка на стругальних верстатах.
- •15.1. Типи верстатів, види та точність виконуваних робіт.
- •15.2. Інструменти, які застосовуються на стругальних верстатах. У становка заготовок та шляхи підвищення продуктивності при струганні
- •15.3. Обробка на протяжних верстатах. Види виконуваних робіт. Точність і продуктивність. Класифікація протяжних верстатів
- •15.4. Конструкція протяжки. Режими різання при протягуванні
- •Тема 16. Обробка на шліфувальних верстатах
- •16.2. Класифікація абразивних інструментів
- •16.3 Зовнішнє кругле шліфування з поперечною подачею.
- •16.4 Зовнішнє кругле шліфування з повздовжньою подачею. Безцентрове шліфування:
- •16.5 Внутрішнє шліфування з повздовжньою подачею. Внутрішнє планетарне шліфування.
- •16.6 Шліфування площин периферією та торцем круга. Установка заготовок на кругло та плоскошліфувальних верстатах.
- •Тема 22: Складання машин та апаратів у машинобудуванні.
- •22.1.Складання машин і апаратів. Загальні положення процесу складання. Технологічні методи складання.
- •22. 2. Способи з’єднання деталей та вузлів. Форма організації складальних робіт.
- •Тема 23. Типові технологічні процеси виготовлення деталей машин.
- •1.Загальні положення. Класифікація деталей.
Тема 12. Обробка на свердлильних верстатах
12.2 Види виконувальних робіт і точність обробки на свердлильних верстатах.
1.Свердління отворів у суцільному матеріалі (рис. 12.3 а)
2.Розсвердлювання отв.(рис. 12.3 б).
Звичайно свердлять отвори d до 30-35 мм, а більші отвори рекомендується свердлити і розсвердлювати, при цьому d=0.6D. При розсвердлюванні глибина різання tр=(D-d)/2; глибина при свердлінні tc=D-0/2=D/2
Свердління і розсверд-ня забезпечують приблизно 11-12 кв. точності і шорсткість Ra=20 мкм.
3. Зенкерування(рис. 12.4 в) застосовують тільки для обробки попередньо отриманих отворів. Зенкер подібний до свердла, але має більше різальних кромок (3-8), більш шорсткий і допускає набагато більшу подачу на оберт. Велика їх перевага- відсутність перемички.
При зенкеруванні литих і прошитих отворів отримують точність 11-12 кв. і Ra=20 мкм. Обробка чорновим і чистовим зенкерами забезпечують 9-0 кв. i Ra=5 мкм. Зенкерування просвердлених отворів 10-11кв., Ra=10 мкм.
4. Розсведлювання отв(рис. 12.4 г) застосовують для остаточної обробки отворів після свердління, зенкер-ння, розточування. Розвертка має велику кількість прямих зубів і довгу забірну направляючу частину. При одноразовому розсвердлюванні надійно отримують 9 кв. і Ra=12,5 мкм. При попередньому і наступному розсвердлюванні -7 кв. і Ra=1,25 мкм. Припуск під попереднє розсверд-ння 0,2-0,5 мм на d, на остаточні 0,08-0,2 на d.
5. Конічні отвори з великою конусністю послідовно оброблюють 3-ма розвертками (рис. 12.4 д):
1-чорнова, має ступінчасті зуби, розміщені на гвинтовій лінії і після неї утворюють конічний ступінчастий отвір . 2-напівчистова – така ж, тільки має дрібніші зуби. 3-чистова, має суцільні різальні кромки і одночасно зрізає стружку по всій довжині овтору забезпечую Ra=1,25 мкм. Отвори невеликої конусності можна зразу оброблювати чистовою розверткою після свердління. Свердління і розверстування невеликих отворів d=8-18 мм забезпечує 9 кв. точності, а d=2-12 мм – одразу 7 кв. Крім того застосовують підріз-ання торців боби шок.
6. Нарізування різьб мітч-м, обробку комбінованим виробн і т.д.
Свердла і зенкер можуть бути міняти положення осі отвору, тому їх в шпинделі верстата кріплять жорстко і в процесі обробки вони направляються кондуктор-ми втулками. Розвертка полож-ня осі в отворі не міняє, тому її кріплення плаває і направл. Вони не кондукторними втулками.
12.3 Установка і кріплення заготовок на свердлильних верстатах. Методи свердл-я.
На свердлильних верстатах заготовки установлюють:
А) безпосередньо на столі верстата з кріпленням при хватами при свердлінні за розміткою;
Б) на косиці, коли вісь отвору паралельно до базової поверхні;
В) на поворотному столі, якщо треба просвердлити отвір під кутом;
Г) в призмах для свердління отворів за розміткою в заготовках з циліндричною базовою поверхнею;
Д) обробка в спец. пристроях-кондукторах, з точним направленням інструмента за допомогою кондукторних втулок.
Крім того, заготовки іноді установлюються в трьохкулачкових патронах, а на радіально-свердлильних верстатах на поворотних кондукторах і столах.
Методи свердління
Застосовують три методи свердління:
Свердління за розм-ю;
Серійне свердління;
Свердління в спец. Пристроях – кондукторах
Застосовують в ОВ та МСВ і при обробці великих заготовок, при цьому, спочатку намічають положення отворів, накреняють їх, насвердлюють свердлом малого діаметру, а потім розсвердлюють до потрібного діаметру, що підвищує точнісьб міжцентрової відстані «+»- простота, не потрібні спец пристрої; «-» - великі затрати часу на розмітку, виставляння та обробку отворів, висока кваліфікація робочих, низька точність відцентрової відстані.
Іноді в ОВ застосовують координатні столи, які мають два точні розміщення за допомогою мікрометричних гвинтів в двух взаємно перпендикулярних напрямах. Тоді І отвір свердлять за розміткою, а інші- за координатами, що підвищує точність міжцентрової відстані.
В зв’язку з низькою точністю міжцентрової відстані при свердлінні за розміткою, часто отвори спряжу вальних деталей не співпадають. Для забезпечення складання двох деталей застосовують сумісне свердління. При цьому отвори в одній деталі (напр.. кришці) свердлять за розміткою; накладають і закріпляють її на другій деталі ( напр.., фланець) і через отвори в кришці свердлять отвори у фланці, що забезпечує складання пари деталей, просвердлених сумісно. «-» - тратится взаємозамінність.
Свердління в спец. Пристроях – кондукторах. Кондуктор- свердлильний пристрій, що забезпечує швидку та точну установку заготовки, надійне її закріплення, точне направлення на інструмент. Приклад- необхідно просвердлити ряд отворів, ми можемо в кондукторній плити на координатно- розточув-му верстаті з високою точністю +- 0, 01 мм просвердлити ці отвори, накласти і закріпити плиту на оброблюваній заготовці і через отвори в кондукторній плиті просвердлити отвори в заготовці. Крім плити кондуктор має установочні, затисні та ін.. елементи Щоб отвори в кондкт. Плиті менше зношувались, в них запресовують загартовані кондукторні втулки.
«+» - висока продуктивність праці, низька кваліфікація верстатника, висока точність міжцентрових отворів (+- 0,01 старі, 0.05 мм для нових)
«-» висока вартість кондукторів, точність яких вища в 5-10 разів ніж в оброблюваних заготовках. Тому їх застосування в ССВ та МВ. Рівень механізації кондуктора залежить від типу виробництва. В ОВ а МСВ застосов. кондуктори, зібрані з елементів (УЗП)
