Тема 4.Технологічний процес та його складові

4.1. Типи виробництв і їх характеристики

Виробничий процес – комплекс дій (окремих процесів), які виконуються для перетворення вихідних матеріалів та напівфабрикатів у готові вироби.

Крім основних процесів які зв`язані зі зміною стану предмету праці виробничий процес включає і інші процеси які не змінюють стан предмета праці, але без них неможливо випустити продукцію (інструмент, служба, енергетика, медчастина)

Технологічний процес – частина виробничого процесу яка безпосередньо з`язана зі зміною стану або контролем предмета праці (виготовлення заготовок, їх мех.. і терм. Обробка, складання машин, виробів, їх контроль)

У залежності від напряму продукції, річної програми випуску та форми організації праці розрізняють 3 типи виробництв:

ОВ – одиничне виробництво

СВ- серійне – найбільш поширене, розділяється на МСВ,ССВ,ВСВ

МВ – малосерійне

4.2. Одиничне виробництво та його особливості

ОВ за організаційно-технічним рівнем є нижчим типом виробництва. Підприємства одиничного виробництва не мають чітко вираженої спеціалізації, а номенклатура виробів велика і різна. Це підприємства найчастіше унікального хімічного машинобудування.

Тому ОВ повинне бути дуже гнучким і легко переналагоджуватись на випуск нової продукції. Це досягається наступним чином

1. ОВ оснащується тільки універсальними верстатами, пристроями та інструментами.

2. За організаційно. Ознакою дільничне ОВ організовується за технологічним принципом (дільниця токарних верстатів, дільниця машинобудівних...)

Така організація праці є дуже гнучка, але дуже збільшує транспортування виробів по підприємству.

В ОВ часто запускають не повністю конструктивно-дороблені машини і їх допрацьовують протягом періоду виготовлення деталі.

Рівень розробки технологічного процесу (ТП) в ОВ знаходиться на рівні маршрутної технології, тобто на весь ТП виробництва деталі розробляється одна маршрутна технологічна карта в якій указано цех, дільниця, робоче місце, виконання експлуатації, їх назва (токарно-револьверна, фрезерна...), модель верстата, пристрої, інструмент, норми часу, розцінник), але в маршрутній карті не указано як обробити заготовку в режимі переходу і т.д. (не указано зміст операції – як її виконати вирішує верстатник або технолог безпосередньо на робочому місці). Звідси необхідна висока кваліфікація верстатників.

В ОВ норма часу на виконання певних робіт максимальна, тому що не застосовується високопродуктивне обладнання, багато часу затрачується на підготовку робочого місця, вивчення креслення.

Для підвищення продуктивності в ОВ застосовують механічні унікальні пристрої (лещата, тиски, поворотні столи, ділильні головки.). Також іноді застосовують універсальні збірні пристрої (УЗП) – пристрої, коли з окремих елементів комплекту УЗП складають пристрої за типом «дитячого конструктора».

4.3. СВ

В СВ на відміну ввід ОВ уже чітко задана програма випуску і номенклатура виробів, але випускаються ці вироби не безперервно протягом року, як в МВ, а окремим серіями, які періодично повторюються.

Серія – певна кількість виробів, які виготовляються за однією конструкторською та технологічною документацією.

Щоб вироби випускались рівномірно, їх у виробництві випускають партіями об`єму n (партія завжди менше від серії)

Об`єм партії визначається :

, де N – кількість днів на які треба мати запас деталей

a = 2-12

- річний фонд робочого часу в днях (254)

В СВ випускають вироби, які конструктивно та технологічно добре допрацьовані і доведені до технологічних умов (але не до ГОСТів). Як праваило це вироби, які випускають партіями 5-10 штук (в хімічному машинобудуванні це компресори, вентиляції).

За організаційною ознакою дільничні СВ скомпоновані за предметно-замкнутим принципом, тобто дільниця цеху призначається для випуску деталей одного класу (дільниця корпусних деталей, валів,шестерень...). На цих дільницях універсальне спеціалізоване обладнання (токарні револьверні верстати, токарно-гвинторізні, токарно-гідрокопіювальні) установлені в порядку виконання операцій, тобто вони утворюють так званий технологічний ланцюг (ТГ).

Найчастіше в ССВ і МСВ деталі оброблюють партіями на одному робочому місці, тобто верстатник отримує партію заготовок і виконує свою операцію повністю для своєї партії. Після обробки партіх деталі він хз передає на робоче місце або на склад. Виключення становить потоково-серійна організація праці, коли на випуск однієї деталі налагоджується вся потокова лінія (для ВСВ) ,при чому час виконання різних операцій синхронізований і рівний або кратний такту випуску продукції. Всі верстати ороблють одночасно одну і ту ж деталь. Заготовки з верстата на верстат передаються поштучно . Транспортування деталей між верстатами досконале.

СВ займає проміжне положення між ОВ та МСВ. До ОВ впритул наближається МСВ, а до МВ – ВСВ.

В СВ розробка технологічного процесу знаходиться на рівні операційних технологічних карт, коли крім маршрутних карт,як в ОВ, на кожну операцію розроблюється своя технологічна карта, в якій операції розписано за переходами, позиціями, установами, указані режими різання тощо.

4.4. МВ

МВ – це виробництво, в якому вироби виготовляються безпосередньо протягом року у відносно великих кількостях. На заводах МВ виготовляють вироби одного типу, або навіть типорозміру ( автозаводи, трактори, велосипеди). Вироби, які випускають в МВ конструктивно і технологічно дуже детально допрацьовані і доведені до ГОСТів. В МВ застосовують тільки спеціальне і спеціалізоване обладнання, пристрої та інструменти.

За організаційною ознакою застосовуються предметно-замкнута компоновка дільниць у вигляді автоматичних, не переналагоджуваних потокових безперервних ліній.

В МВ ТП дуже детально допрацьовується технологами і нормувальниками. Розробляють детальні технологічні універсальні операційні карти та карти ескізів.

В потоковій лінії іноді вставляють термічне, зварювальне, фарбувальне та інше обладнання.

Для раціональної побудови ТП в МВ застосовують диференціацію та концентрацію операцій.

Диференціація – розділення ТП на прості елементарній операції , рівні або кратні такту .

Концентрація – об`єднання декількох операцій для виконання на одному спеціалізованому високопродуктивному багатошпиндельному та багатопозиційному верстаті.

За економічними показниками МВ найбільш ефективне незважаючи на великі початкові затрати на обладнання, оснащення та інструменти.