Форма та зміст договору.
Чинне законодавство не містить особливих вимог до форми договорів на виконання НДР та ДКТР. Тому до форми таких договорів застосовуються загальні положення ЦК України про форму правочинів (ст. ст. 205 - 210). Виконання зазначених договорів носить тривалий характер, досить часто його сторонами чи однією з них є юридичні особи, тому договори на здійснення НДР та ДКТР за змістом ст. 208 слід укладати у письмовій формі. За домовленістю сторін чи за вимогою однієї з них письмовий договір може бути також нотаріально посвідчений.
Законодавством не вимагається державна реєстрація договорів на виконання науково-дослідних чи дослідно-конструкторських робіт. Проте, необхідно враховувати, що факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до ЦК України чи іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації (ч. 2 ст. 1114 ЦК України). Тому у випадку, якщо договором про виконання НДР чи ДКТР передбачається не лише обов'язок виконавця розробити нове технічне рішення, а також його запатентувати та передати замовнику, то факт передачі майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності, що охороняється патентом, підлягає державній реєстрації відповідним підрозділом Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України. Водночас, враховуючи неможливість чіткого прогнозування результату роботи на стадії укладання договору про НДР чи ДКТР, відносини сторін щодо подальшого використання запатентованого результату доцільно регламентувати окремо, у ліцензійному договорі чи договорі про передачу прав на об'єкт інтелектуальної власності, що у майбутньому може бути підписаний сторонами. У змісті самого договору про здійснення науково-технічної діяльності слід обмежитись умовою про можливість його укладання у майбутньому.
Особливості прав та обов'язків сторін за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Виконавець зобов'язаний:
1) провести особисто, якщо інше не встановлено договором, за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо (ст. 892, 893 ЦК України);
2) виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором;
3) додержувати вимог, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності;
4) утримуватися від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, одержаних при виконанні робіт;
5) вживати заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника;
6) своїми силами та за свій рахунок усувати допущені з його вини недоліки в технічній документації, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника або в договорі;
7) негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу (ст. 897 ЦК України).
Виконавець має право:
1) залучати інших осіб до виконання науково-дослідних робіт лише за згодою замовника та виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт, якщо інше не встановлено договором (ст. 893 ЦК України);
2) використати одержаний ним результат робіт також для себе, якщо інше не встановлено договором. Договором може бути передбачено право виконавця передавати результати робіт іншим особам (ч. 2 ст. 896 ЦК України).
Замовник зобов'язаний:
1) видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт;
2) передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію;
3) прийняти виконані роботи та оплатити їх (ст. 898 ЦК України);
4) оплатити роботи, проведені до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної частини ціни робіт, визначеної договором, якщо у ході науково-дослідних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що не залежать від виконавця (ч. 1 ст. 899 ЦК України);
відшкодувати витрати виконавця, якщо у ході виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що виникли не з вини виконавця (ч. 2 ст. 899 ЦК України).
Замовник має право:
1) зменшити плату за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт та технологічних робіт, встановлену договором, залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від нього, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін (ч. 2 ст. 894 ЦК України);
2) використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, встановлених договором (ч. 1 ст. 896 ЦК України).
Крім того, виконавець і замовник зобов'язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, ходу його виконання та одержаних результатів, якщо інше не встановлено договором. Обсяг відомостей, що належать до конфіденційних, встановлюється договором (ст. 895 ЦК України).
