Тема 8: Договір про виконання науково-дослідних або науково-конструкторських і технологічних робіт.
Поняття та юридична характеристика договору.
Істотні умови та особливості договору.
Форма та зміст договору.
Ризики та їх розподіл між сторонами.
Відповідальність сторін.
Поняття та юридична характеристика договору.
За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, згідно з ч. 1 ст. 892 ЦК України, підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.
Даний договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.
Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт законодавець відносить до самостійних цивільно-правових договорів. Однак цей договір за своєю юридичною природою подібний до підрядних договорів (за предметом), тому доцільно його віднести до групи договорів про виконання робіт. Незважаючи фіксацію правових норм, присвячених даним договорам в єдиній 62 главі ЦК України, цивільне законодавство регулює два самостійних, хоча тісно пов'язаних договори: договір на виконання науково-дослідних робіт (далі - НДР) та договір на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт (далі - ДКТР).
Правова характеристика договорів на виконання НДР і ДКТР, дозволяє їх віднести до двосторонніх, оплатних та консенсуальних правочинів. Легальне визначення договорів, що міститься у першій частині коментованої статті вказує на їх двосторонність, оскільки передбачає покладення на виконавця обов'язку провести наукові дослідження, розробити зразок нового виробу чи конструкторської документації, нову технологію та кореспондуючого його правам обов'язку замовника прийняти та оплатити виконані роботи. Консенсуальність договорів виражається у набранні ними чинності з моменту досягнення, у передбаченій законодавством формі, згоди сторін по всім істотним умовам. Оплатність договору підтверджується законодавчим положенням обов'язкової сплати ціни за виконані наукові дослідження, дослідно-конструкторські роботи, розробку нової технології чи пристрою.
Отже, юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний і відплатний.
Сторонами договору є виконавець та замовник, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Як правило, виконавцями є науково-дослідні, конструкторські та технологічні організації, наукові центри, навчальні заклади, академічні наукові установи. Відповідно до ст. 893 ЦК виконавець зобов'язаний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не встановлено договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Однак він має право залучати до виконання науково-дослідних робіт інших осіб лише за згодою замовника.
Істотні умови та особливості договору.
Істотною умовою договору є умова про предмет. Предметом договору є результат виконаних науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, що може полягати в науковому дослідженні, зразку нового виробу та конструкторській документації на нього, новій технології тощо. Специфіка предмета цього договору полягає не лише в творчому характері результату, що його мав досягти виконавець, а й у неможливості наперед визначити його конкретні параметри. Тому при укладенні договору сторони лише визначають загальні науково-технічні, економічні, екологічні та інші вимоги, яким повинен відповідати результат.
Спільність механізму правового регулювання, закладеного у главі 62 ЦК України, не означає тотожність договорів на виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. Між ними існує суттєва різниця, що виражається у специфіці предмета та пов'язаних з цією обставиною особливостях виконання та оплати праці виконавця у зв'язку з неможливістю досягнення результату наукових робіт.
Предметом договору на виконання НДР є результати, одержані у процесі проведення фундаментальних чи прикладних наукових досліджень. Ними можуть бути нові технічні рішення у відповідній сфері науки і техніки, винаходи та інші результати інтелектуальної діяльності, що характеризуються достатньо високим рівнем творчості.
Предмет договору на виконання ДКТР має більше практичне застосування. Ним є, як правило, науково-прикладні результати, одержані у процесі розробки чи удосконалення конструкторських чи технологічних рішень. Зокрема, зразок нового виробу, конструкторська документація, нова технологія, їх зміна чи поліпшення тощо. Тобто, рівень творчості, виражений у результаті дослідно-конструкторських робіт, може бути нижчим, ніж у договорі про здійснення наукових досліджень.
Законодавством передбачений обов'язок виконавця особисто здійснити наукові дослідження за договором на виконання НДР. При цьому виконавець має право залучати до виконання НДР інших осіб лише за згодою замовника. Проте, у договорі на виконання ДКТР виконавець має право залучати субвиконавців до виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Залучення третіх осіб для здійснення дослідно-конструкторської діяльності забороняється лише у випадку, якщо така заборона прямо встановлена договором.
Різниця існує також у правових наслідках неможливості досягнення результату за договором про виконання науково-дослідних робіт та договором на здійснення дослідно-конструкторської діяльності. Зокрема, відповідно до ст. 899 ЦК України, якщо у ході науково-дослідних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що не залежать від виконавця, замовник зобов'язаний оплатити роботи, проведені до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної частини ціни робіт, визначеної договором. Але, якщо у ході виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок незалежних від виконавця обставин, замовник зобов'язаний лише відшкодувати витрати виконавця, без надання йому встановленої договором винагороди.
Тому, незважаючи на єдине структурне розміщення норм про договори на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, у главі 62 ЦК України слід зазначити про різний, хоча і взаємопов'язаний правовий режим таких правочинів.
Ціна встановлюється за домовленістю між сторонами і містить компенсацію витрат виконавця та належну йому винагороду. Ціна може визначатися шляхом складання кошторису. Відповідно її може зменшити замовник залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі було передбачено домовленістю сторін.