Тема 11 «ігрові моделі»
176. Платіжна матриця – це:
1) таблиця з виграшами гравця в залежності від стратегії;
2) таблиця з мінімальними цінами гри;
3) таблиця з максимальними цінами гри;
4) таблиця з сідловими цінами гри.
177. Нижня ціна гри - це:
1) мінімальне значення серед мінімальних виграшів платіжної матриці;
2) максимальне значення серед мінімальних виграшів платіжної матриці;
3) мінімальне значення серед максимальних програшів платіжної матриці;
4) максимальне значення максимальних програшів платіжної матриці.
178. Верхня ціна гри - це:
1) мінімальне значення серед мінімальних виграшів платіжної матриці;
2) максимальне значення серед мінімальних виграшів платіжної матриці;
3) мінімальне значення серед максимальних програшів платіжної матриці;
4) максимальне значення максимальних програшів платіжної матриці.
179. Сідлова точка - це:
1) точка, у якій досягається верхня ціна гри;
2) точка, у якій досягається нижня ціна гри;
3) точка, у якій нижня і верхня ціна гри рівні;
4) точка, у якій нижня ціна гри більше верхньої.
180. Який критерій вибору стратегії припускає, що виграш повинен бути не менший, ніж найбільше його значення у найгірших умовах:
1) критерій Вальда;
2) критерій Лапласа;
3) критерій Севіджа;
4) критерій Гурвіца.
181. Який критерій вибору стратегії заснований на рівновеликості всіх ймовірностей P2j:
1) критерій Вальда;
2) критерій Лапласа;
3) критерій Севіджа;
4) критерій Гурвіца.
182. Який критерій вибору стратегії визначає оптимальну стратегію по максимальній величині середнього значення кожного рядка рядка платіжної матриці:
1) критерій Вальда;
2) критерій Лапласа;
3) критерій Севіджа;
4) критерій Гурвіца.
183. Який критерій вибору стратегії вимагає уникнення занадто великого ризику у будь-яких умовах:
1) критерій Вальда;
2) критерій Лапласа;
3) критерій Севіджа;
4) критерій Гурвіца.
184.
Який критерій вибору стратегії визначає
оптимальну стратегію по максимальній
величині значення
для кожного рядка платіжної матриці:
1) критерій Вальда;
2) критерій Лапласа;
3) критерій Севіджа;
4) критерій Гурвіца.
185. Ходом теорії ігор називають:
1) вибір однієї з можливих, визначених правилами гри дій і реалізацію цієї дії;
2) вибір двох можливих, визначених правилами гри дій і реалізацію цієї дії;
3) вибір декількох можливих, визначених правилами гри дій і реалізацію цієї дії;
4) реалізацію дії, визначеної правилами гри.
186. Гра двох осіб з нульовою сумою – це:
1) гра де виграш однієї сторони більше програшу іншої, а сума програшу обох сторін не дорівнює нулю;
2) гра де виграш однієї сторони менше програшу іншої, а сума виграшів обох сторін не дорівнює нулю.
3) гра де виграш однієї сторони дорівнює програшу іншої, а сума виграшів обох сторін дорівнює нулю;
4) гра де виграш однієї сторони дорівнює виграшу іншої, а сума програшів обох сторін не дорівнює нулю.
187. Цілком визначені ігри, називаються іграми з:
1) іграми з кінцевою точкою;
2) іграми з сідловою точкою;
3) іграми з середньою точкою;
4) іграми з початковою точкою.
188. Теорія ігор – це математична теорія:
1) конфліктних ситуацій;
2) складних ситуацій;
3) невизначених ситуацій;
4) визначених ситуацій.
189. Параметри, сукупність яких утворює рішення, називають:
1) зовнішні фактори;
2) внутрішні фактори;
3) фактори ризиків;
4) елементи рішення.
190. Оптимізаційна стратегія гравця – це стратегія, яка при багатократному повторенню гри, забезпечує гравцю:
1) максимально можливий середній виграш;
2) максимальний виграш;
3) мінімальний виграш;
4) допускає раціональні втрати при максимальному виграші.
191. Оптимізаційна стратегія гравця – це стратегія, яка при багатократному повторенню гри, забезпечує гравцю:
1) мінімально можливий середній виграш;
2) максимальний виграш;
3) мінімальний виграш;
4) допускає раціональні втрати при максимальному виграші.
192. В класифікації за кількістю гравців ігри поділяються на:
1) парні та множинні;
2) матричні та біматричні;
3) матричні та неперервні;
4) опуклі та неперервні.
193. В класифікації за результатом гри ігри поділяються на:
1) парні та множинні;
2) матричні та біматричні;
3) опуклі та неперервні;
4) з нульовою сумою та з не нульовою сумою.
194. В класифікації за кількістю стратегій ігри поділяються на:
1) з скінченною кількістю стратегій та з не скінченною кількістю стратегій;
2) багатокоаляційні та корпоративні;
3) парні та множинні;
4) ефективна стратегія та не ефективна стратегія.
195. В класифікації за видом функції ігри поділяються на:
1) матричні та біматричні;
2) багатокоаляційні та корпоративні;
3) парні та множинні;
4) ефективна стратегія та не ефективна стратегія.
196. В класифікації за видом функції ігри поділяються на:
1) багатокоаляційні та корпоративні;
2) парні та множинні;
3) опуклі та неперервні;
4) ефективна стратегія та не ефективна стратегія.
197. В класифікації за характером взаємовідносин ігри поділяються на:
1) багатокоаляційні та корпоративні;
2) безкоаляційні та корпоративні;
3) матричні та біматричні;
4) парні та множинні.
198. Виграш в теорії гри, це:
1) результат зіткнення інтересів гравців;
2) результат виграшу;
3) результат програшу;
4) результат ризику.
199. Ходи в теорії гри бувають:
1) особисті та випадкові;
2) початкові та наступні;
3) початкові та кінцеві;
4) завершені та незавершені.
200. Вирішення конфліктних ситуацій в дослідженні операцій відноситься до:
1) теорії ігор;
2) теорії систем масового обслуговування;
3) теорії управління запасами;
4) розподілу ресурсів.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ В ЕКОНОМІЦІ
ТЕСТИ ( С ОТВЕТАМИ )
з навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР «бакалавр»
напряму підготовки 6.030502 – «Економічна кібернетика»
у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації
Міністерства агарної політики та продовольства України
(160 питань)
ТЕМА 1
«Інформаційні технології (ІТ) та системи (ІС) та їх роль в управлінні економічними об’єктами»
1. Що таке функціональність інформаційної системи?
1) це програмно-технологічне забезпечення робочого місця;
2) це властивість інформаційних технологій по програмному та ергономічному забезпеченню робочого міста;
3) це властивість інформаційних технологій з певною надійністю реалізувати функції ергономічного забезпечення робочого міста;