Тема 10 «моделі і методи сіткової оптимізації»

142. За якою ознакою виділяють зведені сіткові графіки?

1) за рівнем керівництва;

2) по числу кінцевих подій;

3) за критерієм оптимальності;

4) по ступеню визначеності.

143. За якою ознакою виділяють багатоцільові сіткові графіки?

1) за рівнем керівництва;

2) по числу кінцевих подій;

3) за критерієм оптимальності;

4) по ступеню визначеності.

144. За якою ознакою виділяють детерміновані сіткові графіки?

1) за рівнем керівництва;

2) по числу кінцевих подій;

3) по ступеню визначеності;

4) за критерієм оптимальності.

145. За якою ознакою виділяють первинні сіткові графіки?

1) по числу кінцевих подій;

2) за критерієм оптимальності;

3) по ступеню визначеності;

4) за рівнем керівництва.

146. За якою ознакою виділяють стохастичні сіткові графіки?

1) по ступеню визначеності;

2) за рівнем керівництва;

3) по числу кінцевих подій;

4) за критерієм оптимальності.

147. Якого виду робіт немає в сіткових графіках?

1) дійсна робота;

2) простій;

3) фіктивна робота;

4) очікування.

148. Що показує критичний шлях?

1) тривалість найбільш короткого шляху;

2) тривалість шляхи від початку до кінця мережі;

3) тривалість найбільш довгого шляху;

4) тривалість шляхи від початку мережі до обраної події.

149. Метод розрахунків параметрів мережі?

1) графічний;

2) матричний;

3) розподільний;

4) табличний.

150. Метод розрахунків параметрів мережі?

1) симплексний;

2) на графіку;

3) матричний;

4) розподільний.

151. Чому дорівнює ранній строк настання події?

1) тривалості самого довгого шляху від початку мережі до даної події;

2) тривалості самого короткого шляху від початку мережі до даної події;

3) різниці між тривалістю критичного шляху мережі й максимальною тривалістю робіт від події до кінця мережі;

4) різниці між тривалістю критичного шляху мережі й максимальною тривалістю робіт від початку мережі до події.

152. Чому дорівнює пізній строк настання події?

1) різниці між тривалістю критичного шляху мережі й максимальною тривалістю робіт від початку мережі до події;

2) різниці між тривалістю критичного шляху мережі й максимальною тривалістю робіт від події до кінця мережі;

3) тривалості самого довгого шляху від початку мережі до даного події;

4) тривалості самого короткого шляху від початку мережі до даного події.

153. Чому дорівнює ранній строк початку роботи?

1) дорівнює ранньому настанню кінцевої події;

2) різниці між пізнім строком настання кінцевої події й тривалістю роботи;

3) дорівнює ранньому настанню початкової події;

4) дорівнює пізньому настанню кінцевої події.

154. Чому дорівнює ранній строк початку роботи?

1) дорівнює ранньому настанню кінцевої події;

2) різниці між пізнім строком настання кінцевої події й тривалістю роботи;

3) тривалості самого довгого шляху від початку мережі до початкової події роботи;

4) дорівнює пізньому настанню кінцевої події.

155. Чому дорівнює пізній строк початку роботи?

1) різниці між пізнім строком настання початкової події й тривалістю роботи;

2) дорівнює пізньому настанню початкової події;

3) дорівнює пізньому настанню кінцевої події;

4) різниці між пізнім строком настання кінцевої події й тривалістю роботи.

156. Чому дорівнює ранній строк закінчення роботи?

1) сумі раннього строку настання початкової події й тривалості роботи;

2) сумі раннього строку настання кінцевої події й тривалості роботи;

3) різниці між пізнім строком настання кінцевої події й тривалістю роботи;

4) різниці між пізнім строком настання початкової події й тривалістю роботи.

157. Чому дорівнює пізній строк закінчення роботи?

1) пізньому настанню початкової події;

2) пізньому строку настання кінцевої події;

3) різниці між пізнім строком настання кінцевої події й тривалістю роботи;

4) різниці між пізнім строком настання початкової події й тривалістю роботи.

158. Пізній строк закінчення роботи дорівнює:

1) пізньому настанню початкової події;

2) різниці між тривалістю критичного шляху мережі й максимальною тривалістю робіт від кінцевої події роботи до кінця мережі;

3) різниці між пізнім строком настання кінцевої події й тривалістю роботи;

4) різниці між пізнім строком настання початкової події й тривалістю роботи.

159. Тривалість самого довгого шляху від початку мережі до початкової події роботи – це:

1) ранній строк початку роботи;

2) пізній строк початку роботи;

3) ранній строк закінчення роботи;

4) пізній строк закінчення роботи.

160. Різниця між пізнім строком настання кінцевої події й тривалістю роботи – це:

1) ранній строк початку роботи;

2) пізній строк початку роботи;

3) ранній строк закінчення роботи;

4) пізній строк закінчення роботи.

161. Сума раннього строку настання початкової події й тривалості роботи – це:

1) ранній строк початку роботи;

2) пізній строк початку роботи;

3) ранній строк закінчення роботи;

4) пізній строк закінчення роботи.

162. Різниця між тривалістю критичного шляху мережі й максимальною тривалістю робіт від кінцевої події роботи до кінця мережі – це:

1) ранній строк початку роботи;

2) пізній строк початку роботи;

3) ранній строк закінчення роботи;

4) пізній строк закінчення роботи.

163. Що таке повний резерв часу роботи?

1) запас часу для збільшення тривалості, якщо робота пізно почата;

2) запас часу для збільшення тривалості, якщо робота рано закінчена;

3) запас часу, на який можна перенести початок роботи або збільшити строк її виконання, не порушуючи загального строку виконання проекту;

4) запас часу роботи, який зберігається при будь-яких умовах.

164. Що таке частковий резерв часу роботи першого виду?

1) запас часу, на який можна перенести початок роботи або збільшити строк її виконання, не порушуючи загального строку виконання проекту;

2) запас часу для збільшення тривалості, якщо робота рано закінчена;

3) запас часу роботи, який зберігається при будь-яких умовах;

4) запас часу для збільшення тривалості, якщо робота пізно почата.

165. Що таке частковий резерв часу роботи другого виду?

1) запас часу для збільшення тривалості, якщо робота рано закінчена;

2) запас часу для збільшення тривалості, якщо робота пізно почата;

3) запас часу, на який можна перенести початок роботи або збільшити строк її виконання, не порушуючи загального строку виконання проекту;

4) запас часу роботи, який зберігається при будь-яких умовах.

166. Що таке вільний резерв часу роботи?

1) запас часу для збільшення тривалості, якщо робота рано закінчена;

2) запас часу роботи, який зберігається при будь-яких умовах;

3) запас часу для збільшення тривалості, якщо робота пізно почата;

4) запас часу, на який можна перенести початок роботи або збільшити строк її виконання, не порушуючи загального строку виконання.

167. Запас часу, на який можна перенести початок роботи або збільшити строк її виконання, не порушуючи загального строку виконання проекту – це:

1) повний резерв часу роботи;

2) частковий резерв часу роботи першого виду;

3) частковий резерв часу роботи другого виду;

4) вільний резерв часу роботи.

168. Запас часу для збільшення тривалості, якщо робота пізно почата – це:

1) повний резерв часу роботи;

2) частковий резерв часу роботи першого виду;

3) частковий резерв часу роботи другого виду;

4) вільний резерв часу роботи.

169. Запас часу для збільшення тривалості, якщо робота рано закінчена – це:

1) повний резерв часу роботи;

2) частковий резерв часу роботи першого виду;

3) частковий резерв часу роботи другого виду;

4) вільний резерв часу роботи.

170. Запас часу роботи, який зберігається при будь-яких умовах - це:

1) повний резерв часу роботи;

2) частковий резерв часу роботи першого виду;

3) частковий резерв часу роботи другого виду;

4) вільний резерв часу роботи.

171. Що таке звичайна робота?

1) робота нульової довжини для фіксації контрольних крапок проекту;

2) складова робота, що полягає з декількох робіт;

3) дії, спрямовані на виконання деякої частини проекту;

4) штучна робота для обчислення, відображення й аналізу даних про проект.

172. Віха в сітковому моделюванні – це:

1) дії, спрямовані на виконання деякої частини проекту;

2) складова робота, що полягає з декількох робіт;

3) штучна робота для обчислення, відображення й аналізу даних про проект;

4) робота нульової довжини для фіксації контрольних крапок проекту.

173. Фаза в сітковому моделюванні – це:

1) складова робота, що полягає з декількох робіт;

2) дії, спрямовані на виконання деякої частини проекту;

3) робота нульової довжини для фіксації контрольних крапок проекту;

4) штучна робота для обчислення, відображення й аналізу даних про проект.

174. Сумарна робота проекту в сітковому моделюванні – це:

1) дії, спрямовані на виконання деякої частини проекту;

2 )штучна робота для обчислення, відображення й аналізу даних про проект;

3) робота нульової довжини для фіксації контрольних крапок проекту;

4) складова робота, що полягає з декількох робіт.

175. Якого виду ресурсів немає в сітковому проекті?

1) трудового;

2) матеріального;

3) фінансового;

4) витратного.