Тема 5 «елементи теорії цілочислового та дискретного програмування»

106. Одним з випадків задач цілочислового програмування є:

1) наявність бінарних змінних;

2) відсутність рівнянь-обмежень;

3) задача нелінійного програмування;

4) відсутність змінних.

107. Особливість задач цілочислового програмування полягає в тому, що:

1) постановка задачі співпадає з постановкою задачі лінійного програмування;

2) значення перемінних обов’язково повинні бути цілими;

3) постановка задачі не співпадає з постановкою задачі лінійного програмування;

4) значення перемінних обов’язково повинні бути дрібними.

108. Методом рішення задач цілочисельного програмування є:

1) метод відсікаючих площин;

2) метод Куна-Таккера;

3) метод штрафних функцій;

4) метод множників Лагранжа.

109. Методом рішення задач цілочисельного програмування є:

1) метод Куна-Таккера;

2) метод Гоморі;

3) метод штрафних функцій;

4) метод множників Лагранжа.

110. Методом рішення задач цілочисельного програмування є:

1) метод Куна-Таккера;

2) метод штрафних функцій;

3) метод гілок та меж;

4) метод множників Лагранжа.

111. Методом рішення задач цілочисельного програмування є:

1) метод Куна-Таккера;

2) метод штрафних функцій;

3) метод множників Лагранжа;

4) адитивний метод з бінарними змінними.

Тема 6 «нелінійне програмування: загальні питання, огляд методів та моделей»

112. Метод Лагранжа застосовується для задач нелінійного програмування:

1) без обмежень;

2) із лінійними обмеженнями;

3) із обмеженнями будь-якого типу;

4) із нелінійними обмеженнями.

113. Який метод належить до методів нелінійного програмування:

1) метод множників Лагранжа;

2) симплекс-метод;

3) метод потенціалів;

4) метод апроксимації.

114. Який з методів не відноситься до нелінійного програмування?

1) метод Монте-Карло;

2) метод Куна-Таккера;

3) метод штрафних функцій;

4) метод множників Лагранжа.

115. Задача розрахунку траєкторії руху літака є задачею:

1) нелінійного програмування;

2) геометричного програмування

3) цілочислового програмування;

4) динамічного програмування.

116. Для вирішення яких задач дослідження операцій використовується метод множників Лагранжа?

1) тільки задач ЛП;

2) тільки задач НЛП;

3) тільки задач динамічного програмування;

4) задач всіх перелічених типів.

117. Графоаналітичний метод використовується для вирішення:

1) задач динамічного програмування;

2) задач лінійного та нелінійного програмування;

3) транспортних задач;

4) розподільних задач.

118. Яким методом вирішуються задачі нелінійного програмування:

1) метод потенціалів;

2) симплекс-метод;

3) метод множників Лагранжа;

4) метод апроксимації.

119. Функція мети в методі динамічного програмування є:

1) випадковою величиною;

2) мультиплікативною;

3) мінімізуючою;

4) максимізуючою.

120. Особливість задач стохастичного програмування полягає в тому, що є:

1) оптимальне рішення в умовах повної визначеності;

2) оптимальне рішення в умовах неповної визначеності, коли ряд параметрів цільової функції та обмеження являють собою випадкові числа;

3) оптимальне рішення в умовах неповної визначеності, коли ряд параметрів цільової функції та обмеження являють собою детерміновані числа.

4) оптимальне рішення в умовах повної визначеності, коли ряд параметрів цільової функції та обмеження являють собою детерміновані числа.