3) Постановка задачі;
4) вибір методу і розв’язання задачі.
29. Результатом створення задачі є створення:
1) матеріальної моделі;
2) аналогової моделі;
3) концептуальної моделі;
4) фізичної моделі.
30. Формалізація задачі – це:
1) перетворення обмежень-нерівностей на обмеження-рівності;
2) збір статистичних даних;
3) побудова математичної моделі;
4) прийняття оптимального рішення.
31. Який етап при проведенні дослідження операцій є першим?
1) дослідження стратегій;
2) визначення мети та значимості цілі;
3) планування етапів;
4) розбудова математичної моделі.
Тема 3 «виробничі функції»
32. Мета побудови виробничої функції – проаналізувати і визначити аналітичну залежність між:
1) використовуваними ресурсами і обсягами продукції;
2) запасами та обсягами продукції;
3) попитом та обсягами продукції;
4) попитом та пропозицією продукції.
33. Прогнозування — це:
1) процес досягнення майбутньої мети підприємства;
2) комплексний план досягнення мети підприємства;
3) передбачення, імовірність появи яких-небудь результатів;
4) робоча гіпотеза діяльності фірми.
34. Вперше сформулював задачу оптимального використання виробничих ресурсів і запропонував математичний метод її розв’язання:
1) М.П. Бусленко;
2) В.С. Михалевич;
3) Л.В. Канторович;
4) В.В. Леонт’єв.
35. В економіко-математичних моделях об’єктом моделювання є:
1) економічні процеси;
2) математичні процеси;
3) фізичні процеси;
4) статистичні процеси.
Тема 4 «методи лінійного програмування. Загальна постановка задачі лінійного програмування»
36. Математична модель загальної задачі лінійного програмування складається із:
1) функції мети та обмежень;
2) функції мети та системи обмежень;
3) системи функцій та нерівностей обмежень;
4) функції мети та нерівностей обмежень.
37. Універсальний метод для розв’язання задач в лінійному програмуванні є:
1) симплекс-метод;
2) метод Гаусса;
3) метод Гоморрі;
4) метод гілок та меж.
38. Процес управління переміщенням функції мети в оптимум – ознака задач:
1) лінійного програмування;
2) нелінійного програмування;
3) динамічного програмування;
4) цілочислового програмування.
39. Множина всіх припустимих рішень системи обмежень задачі лінійного програмування може бути:
1) випуклою;
2) не випуклою;
3) вгнутою;
4) будь-якою.
40. Економічна інтерпретація коефіцієнтів при змінних у нерівностях-обмеженнях у задачі по випуску товарів для максимізації прибутку:
1) запаси відповідного ресурсу;
2) норми витрат на і-й товар;
3) норми запасів для виробництва і-го товару;
4) норми прибутку.
41. Який з даних методів не відноситься до методів лінійного програмування:
1) метод множників Лагранжа;
2) симплекс - метод;
3) метод потенціалів;
4) розподільний метод.
42. Якщо система рівнянь - обмежень в задачі лінійного програмування має кількість рішень більше одного, то така система є:
1) визначена;
2) невизначена;
3) сумісна;
4) несумісна.
43. Якщо у функції мети змінити знаки коефіцієнтів на протилежні:
1) функція мети стає рівною нулю;
2) функція мети змінює своє спрямування (максимізація - мінімізація);
3) функція мети стає рівною нескінченості;
4) функція мети не змінюється.
44. Сумісна система, яка мас одне рішення для кожної змінної, є системою:
1) невизначеною;
2) визначеною;
3) нескінченною;
4) оптимальною.
45. Який метод розв’язання прямої задачі автоматично надає розв’язок для двоїстої задачі?
1) метод намірів і реалізацій;
2) симплекс-метод;
3) метод множників Лагранжа;
4) метод гілок та меж.
46. В якому році з’явився вперше термін «лінійне програмування»?
1) 1951;
2) 1851;
3) 1604;
4) 1723.
47. Який з методів належить до метолів лінійного програмування?
1) метод множників Лагранжа:
2) метод Куна-Такера;
3) градієнтний метод;
4) метод потенціалів.
48. Задачу максимізації лінійного програмування з економічної точки зору можна розглядати як:
1) частку кожного з ресурсів;
2) задачу розподілу ресурсів;
3) задачу розподілу обмежених ресурсів;
4) задачу розподілу надлишкових ресурсів.
49. Який перший кроки слід здійснити для вирішення задачі лінійного програмування в MS Excel за допомогою функції Solver:
1) ввести обмеження в Solver;
2) оформити дані у вигляді таблиці;
3) ввести параметри цільової функції в Solver;
4) записати формули розрахунків у комірки.
50. При складанні звіту за результатами в MS Excel статус комірки «Связанное» означає, що:
1) ресурс використано повністю;
2) ресурс використано не повністю;
3) ресурсу недостатньо для задоволення вимог задачі оптимізації;
4) є надлишки ресурсу.
51. Задача лінійного програмування передбачає отримання максимальною виторгу від виробництва двох товарів. Яку функцію MS Excel потрібно застосувати для реалізації завдання?
1) Solver;
2) Analysis Tool pack - VBA;
3) SUM;
4) ASINH.
52. Де розташовані оптимальні рішення завдань ЛП?
1) в крайній точці області допустимих розв’язків;
2) на межі області допустимих розв’язків;
3) у внутрішній точні області допустимих розв’язків;
4) у будь-якій точці.
53. Чи відрізняється розв’язок задачі лінійного програмування, отриманий за допомогою MathCAD та MS Excel:
1) MathCad завищує значення;
2) MS Excel завищує значення;
3) MathCad занижує значення;
4) не відрізняються.
54. Які типи звітів можна створити за допомогою надбудови Solver:
1) звіт за стійкістю;
2) звіт за цільовою функцією;
3) звіт за оптимальною функцією;
4) звіт по змінних.
55. Які типи звітів можна створити за допомогою надбудови Solver:
1) звіт за цільовою функцією;
2) звіт за результатами;
3) звіт за оптимальною функцією;
4) звіт по змінних.
56. Які типи звітів можна створити за допомогою надбудови Solver:
1) звіт за цільовою функцією;
2) звіт за оптимальною функцією;
3) звіт по межах;
4) звіт по змінних.
57. Система лінійних рівнянь називається сумісною, якщо:
1) існує безліч рішень лише для всіх змінних;
2) існує хоча б одне рішення для кожної змінної;
3) існує безліч рішень лише для однієї змінної;
4) не існує жодного рішення для кожної змінної.
58. Надбудова «Пошук рішення» у Microsoft Excel призначена для розв’язання задач:
1) динамічного програмування;
2) лінійного програмування;
3) квадратичного програмування;
4) стохастичного програмування.
59. Основоположником симплексного методу рішення задач лінійного програмування вважають:
1) Дж. Данцига;
2) В.В. Леонт’єва;
3) Л.В. Канторовича;
4) Р. Уілсона.
60. Всі точки простору допустимих рішень задачі лінійного програмування задовольняють:
1) хоча б одному обмеженню;
2) двом обмеженням;
3) одночасно всім обмеженням;
4) двом обмеженням і цільовій функції.
61. Зміна цільової функції чи коефіцієнтів цільової функції в задачі лінійного програмування в деяких межах:
1) обов’язково приведе до зміни оптимального рішення;
2) не приведе до зміни оптимального рішення, але приведе до зміни значення самої цільової функції;
3) приведе до зміни обмежень задачі;
4) не приведе до зміни обмежень задачі.
62. Планування – це:
1) процес визначення майбутнього організації;
2) методи досягнення цілей організації;
3) вибір дій фірми з досягнення поставленої мети;
4) набір прийомів і методів з досягнення завдань фірми.
63. Якого типу обмеження можуть бути в канонічній формі задачі лінійного програмування?
1) тільки типу =;
2) будь-якого;
3) тільки типу ≤;
4) тільки типу ≥.
64. Якого типу обмеження можуть бути в стандартній формі задачі лінійного програмування?
1) тільки типу =;
2) тільки типу = і ≤;
3) тільки типу ≤;
4) тільки типу ≥.
65. Якого типу обмеження можуть бути в загальній формі задачі лінійного програмування?
1) тільки типу =;
2) тільки типу ≤;
3) будь-якого;
4) тільки типу ≥.
66. Яким методом вирішуються задачі лінійного програмування?
1) розподільним;
2) діагональним;
3) апроксимації;
4) симплексним.
67. Об'єктивно обумовлені оцінки показують:
1) як змінюються відповідні змінні;
2) як змінюється обсяг обмежень;
3) як змінюються базисні змінні;
4) як змінюється обсяг цільової функції.
68. Розв'язуючий елемент симплексної таблиці розраховується по формулі:
1)
;
2)
;
3)
;
4)
.
69. Елементи розв'язуючої строки симплексної таблиці розраховується по формулі:
1) ;
2) ;
3) ;
4) .
70. Елементи розв'язуючого стовпця симплексної таблиці розраховується по формулі:
1) ;
2) ;
3) ;
4) .
71. Довільний елемент симплексної таблиці розраховується по формулі:
1)
;
2) ;
3) ;
4) .
72. Симплексне відношення розраховується по формулі:
1) ;
2) ;
3) ;
4)
.
73. Елементи цільової строки при вирішені задач симплексним методом зі штучним базисом розраховуються по формулі:
1) ;
2) ;
3) ;
4) .
74. Розв'язуючий стовпець при розв'язку задач на min визначається по:
1) найбільшому позитивному коефіцієнту цільової строки при вільних змінних;
2) найменшому позитивному коефіцієнту цільової строки при вільних змінних;
3) найбільшому негативному коефіцієнту цільової строки при вільних змінних;
4) найменшому негативному коефіцієнту цільової строки при вільних змінних.
75. Розв'язуючий стовпець при розв'язку задач на mах визначається по:
1) найбільшому негативному коефіцієнту цільової строки при вільних змінних;
2) найбільшому по абсолютній величині негативному коефіцієнті цільової строки при вільних змінних;
3) найменшому позитивному коефіцієнту цільовий строки при вільних змінних;
4) найменшому негативному коефіцієнту цільовий строки при вільних змінних.
76. Основними називаються змінні, які:
1) введені при приведенні задачі до канонічної форми;
2) введені для визначення додаткових показників;
3) введені при постановці задачі;
4) дорівнюють нулю.
77. Додатковими називаються змінні, які:
1) введені при приведенні задачі до канонічної форми;
2) введені при постановці задачі;
3) введені для визначення додаткових показників;
4) дорівнюють нулю.
78. Допоміжними називаються змінні, які:
1) введені при приведенні задачі до канонічної форми;
2) введені при постановці задачі;
3) введені для визначення додаткових показників;
4) дорівнюють нулю.
79. Вільними називаються змінні, які:
1) введені при приведенні задачі до канонічної форми;
2) введені при постановці задачі;
3) введені для визначення додаткових показників;
4) дорівнюють нулю.
80. Основними називаються обмеження, які:
1) охоплюють усі змінні;
2) охоплюють допоміжні змінні;
3) охоплюють додаткові змінні;
4) охоплюють групи змінних.
81. Додатковими називаються обмеження, які:
1) охоплюють усі змінні;
2) охоплюють окремі або групи змінних;
3) охоплюють додаткові змінні;
4) охоплюють групи змінних.
82. Система обмежень до канонічної форми приводиться шляхом:
1) зміни знаків коефіцієнтів на протилежні;
2) введення додаткових змінних величин;
3) переносу правої частини обмежень у ліву;
4) введення фіктивних змінних величин.
83. Рішення задачі лінійного програмування називається оптимальним, якщо:
1) базисні змінні рівняються вільним змінним;
2) базисні змінні не рівняються вільним змінним;
3) цільова функція досягає екстремуму;
4) не задовольняє вимогам системи обмежень.
84. Рішення задачі лінійного програмування називається допустимим, якщо:
1) базисні змінні рівняються вільним змінним;
2) базисні змінні не рівняються вільним змінним;
3) цільова функція досягає екстремуму;
4) задовольняє вимогам системи обмежень.
85. Який економічний зміст додаткових змінних в обмеженнях по ресурсах?
1) невикористані ресурси;
2) покупні ресурси;
3) надлишок ресурсів;
4) нестача ресурсів.