33. Що є моделюванням?

1) множина взаємозв’язаних, взаємозалежних елементів будь-якої природи, які поєднані за деякими системотвірними ознаками, утворюють єдине ціле та підпорядковані певній спільній меті;

2) заміщення одного об’єкта іншим із метою здобуття інформації про найважливіші властивості об’єкта-оригіналу за допомогою об’єкта-моделі;

3) сукупність складових частин системи і зв’язків між ними, по яких можуть проходити сигнали і впливи;

4) спосіб, за допомогою якого елементи системи взаємодіють між собою;

34. Ізоморфні системи з погляду кібернетичного моделювання – це системи:

1) аналізу і прогнозів динаміки та співвідношення різних синтетичних показників;

2) дослідження конкретних господарських ситуацій;

3) однакові для спостерігача, якому доступні тільки входи і виходи цих систем;

4) для управління штучними системами, яке здійснюється без безпосередньої участі людини;

35. Макроекономічні моделі застосовують для:

1) регулювання вирівнюванням збурень;

2) дослідження конкретних господарських ситуацій;

3) аналізу і прогнозів динаміки та співвідношення різних синтетичних показників;

4) вивчення реальних процесів функціонування економічних систем у тих випадках, коли їх математичний аналіз є утрудненим або неможливим;

36. Мікроекономічні моделі застосовують для:

1) регулювання вирівнюванням збурень;

2) дослідження конкретних господарських ситуацій;

3) аналізу і прогнозів динаміки та співвідношення різних синтетичних показників;

4) вивчення реальних процесів функціонування економічних систем у тих випадках, коли їх математичний аналіз є утрудненим або неможливим;

37. Синглетоном називається множина, яка містить:

1) множину рівнопотужна множині дійсних чисел відрізка [0, 1];

2) її елементи можуть бути розміщенні у певній послідовності так, що

кожний елемент множини займав певне місце у цій послідовності;

3) множина рівнопотужна множині натуральних чисел;

4) містить один елемент;

38. Довільна підмножина декартового добутку n множин називається:

1) n-арним відношенням;

2) рефлексивним, симетричним і транзитивним;

3) порожньоюмножиною:

4) простіром Х;

39. Відношення R називається відношенням еквівалентності на Х, якщо R є:

1) n-арним відношенням;

2) рефлексивним, симетричним і транзитивним;

3) порожньою множиною;

4) простіром Х;

40. Простором називається:

1) множина зі встановленими співвідношеннями між її елементами або операціями над ними;

2) процес подання інформації у вигляді деякої послідовності символів;

3) вид з’єднання між елементами, при якому вихідний вплив одного елемента передається на вхід іншого елемента;

4) множина зі встановленими співвідношеннями між її елементами або операціями над ними;

41. Довільна підмножина метричного простору Х називається замкненою:

1) якщо вона містить всі свої граничні точки;

2) її елементи можуть бути розміщенні у певній послідовності так, що кожний елемент множини займав певне місце у цій послідовності;

3) множина є такою,що є множиною зі встановленими співвідношеннями між її елементами або операціями над ними;

4) рівнопотужна множині дійсних чисел відрізка [0, 1];

42. Як обчислюється відносне відхилення Вв фактичного значення даного показника (Пф) від його базисного значення (Пб)?

1) Вв = Пф – Пб;

2)Вв = Пф/Пб * 100 – 100;

3) Вв = Пб/Пф * 100;

4) Вв = Пб – Пф;

43. Як обчислюється абсолютне відхилення Ав фактичного значення даного показника (Пф) від його базисного значення (Пб)?

1) Ав = Пф – Пб;

2) Ав = Пф/Пб * 100;

3) Ав = Пб/Пф * 100;

4) Ав = Пб – Пф;

44. Метод ковзних середніх відноситься до:

1) економіко-математичних методів;

2) логічних методів;

3) кореляційних методів;

4) статистичних методів;

45. За цільовим призначенням моделі класифікують так:

1) теоретико-аналітичні, прикладні;

2) функціональні, структурні;

3) детерміновані, стохастичні;

4) статичні, динамічні;

46. За загальною класифікацією математичних моделей їх класифікують так:

1) теоретико-аналітичні, прикладні;

2) функціональні, структурні;

3) детерміновані, стохастичні;

4) статичні, динамічні;

47. Залежно від урахування часового чинника моделі класифікують так:

1) теоретико-аналітичні, прикладні;

2) функціональні, структурні;

3) детерміновані, стохастичні;

4) статичні, динамічні;

48. За тривалістю періоду часу, що розглядається моделі класифікують так:

1) теоретико-аналітичні, прикладні;

2) функціональні, структурні;

3) детерміновані, стохастичні;

4) короткострокового, середньострокового і довгострокового прогнозування та планування;

49. Залежно від зміни часу моделі класифікують наступним чином:

1) лінійні, нелінійні;

2) неперервні, дискретні;

3) функціональні, структурні;

4) детерміновані, стохастичні;

50. За формою математичних залежностей моделі класифікують так:

1) функціональні, структурні;

2) детерміновані, стохастичні;

3) лінійні, нелінійні;

4) короткострокового, середньострокового і довгострокового прогнозування та планування;

51. За співвідношенням екзогенних і ендогенних змінних, які включаються до моделей, моделі класифікують наступним чином:

1) функціональні, структурні;

2) просторові, точкові;

3) відкриті, замкнені;

4) статичні, динамічні;

52. Залежно від того, чи містять макроекономічні моделі просторові чинники та умови, чи ні, моделі класифікують наступним чином:

1) теоретико-аналітичні, прикладні;

2) функціональні, структурні;

3) просторові, точкові;

4) короткострокового, середньострокового і довгострокового прогнозування та планування;

53. Дерево цілей будується шляхом:

1) прийняття рішень у сфері планування та організації виробництва;

2) послідовного виділення менших компонентів на нижчих рівнях;

3) логічного аналізу і засобами математичного моделювання;

4) проведення багатотурових анкетних опитувань, їх статистичної обробки з формуванням діапазону думок з певної проблеми;

54. Перевірку правильності структури (логіки) моделі називають:

1) верифікацією;

2) валідацією;

3) спостереженням;

4) моделюванням;

55. Перевірку відповідності здобутих у результаті моделювання даних реальному процесу в економіці називають;

1) верифікацією;

2) валідацією;

3) спостереженням;

4) моделюванням;

56. Функцію, що виражає стійкі кількісні співвідношення між входами економічної системи (витрати ресурсів) та її виходами (обсяг продукції), називають:

1) логічною;

2) математичною;

3) виробничою;

4) статистичною;

57. Побудова моделі, яка максимально імітує умови функціонування об’єкта управління, становить сутність:

1) експерименту;

2) спостереження;

3) імітаційного моделювання;

4) економіко-математичного моделювання;

58. Коефіцієнт, що показує, на скільки відсотків зросте випуск продукції, якщо фактор зросте на 1 %, називають:

1) індекс доходності;

2) коефіцієнт еластичності (у виробничих функціях);

3) критерій;

4) облікова норма рентабельності;

59. Дослідження реальних систем, явищ і об’єктів за допомогою моделей, що охоплює побудову моделей, дослідження властивостей моделей та перенесення здобутих відомостей на реальні системи – це:

1) кодування;

2) передавання інформації;

3) моделювання;

4) повідомлення;

60. Комп’ютерне моделювання це:

1) метод розв’язування задачі аналізу або синтезу складної системи, що ґрунтується на використанні її комп’ютерної моделі;

2) дослідження реальних систем засобами комп’ютерних експериментів із їх математичними моделями;

3) відшукання кількісних і якісних результатів із залученням наявної моделі;

4) процес, спрямований на досягнення та підтримку параметрів функціонування системи в заданому діапазоні