47. Які є способи описання системи?

1) рівноважний; періодичний; перехідний;

2) вербальний, графічний, табличний, математичний;

3) графічний, аналітичний, динамічний;

4) з управлінням, без управління;

48. Періодичним режимом функціонування системи є:

1) режим, коли протягом рівних проміжків часу система приходить до одного й того самого стану (потрапляє в точку фазового простору);

2) режим здатності системи зберігати свій стан як завгодно довго (як за відсутності, так і за наявності зовнішніх збурювальних впливів);

3) рух динамічної системи з одного стійкого режиму (періодичного або рівноважного) до іншого;

4) здатність системи повертатися до стану рівноваги після виведення її з цього стану під впливом зовнішніх збурень;

49. Що таке емерджентність?

1) наявність таких специфічних властивостей системи, які не випливають з властивостей, притаманних її елементам, а виникають у процесі їхньої взаємодії як наслідок відповідних кооперативних ефектів;

2) Зміна параметрів та структури економічних систем під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів;

3) застосування статистичних методи дослідження;

4) фізичний процес, що являє собою матеріальне втілення повідомлення;

50. У чому полягає діагноз системи?

1) в безпосередньому обстеженні об’єкта та містить, з одного боку, вивчення документації, а з другого — масове виявлення та аналіз думок співробітників;

2) складанні вичерпного плану заходів, що мають на меті досягнення цілей галузі;

3) побудові й аналізі «дерева цілей»;

4) в діяльності, яка має на меті забезпечити цілеспрямоване поводження системи під час зміни умов зовнішнього середовища або умов її функціонування;

51. Системне дослідження довільної проблеми починається з:

1) аналізу структури системи;

2) визначення наявних ресурсів;

3) виявлення цілей;

4) формулювання проблеми;

52. Штучні системи – це:

1) системи, які створила людина;

2) такі, що їх можна описати з достатньою точністю;

3) складаються з численних взаємозалежних і таких, що взаємодіють між собою, різнорідних елементів та підсистем.;

4) системи, які складаються з елементів, що не мають фізичних аналогів у реальному світі;

53. Великі складні системи – це:

1) системи, які створила людина;

2) такі, що їх можна описати з достатньою точністю;

3) складаються з численних взаємозалежних і таких, що взаємодіють між собою, різнорідних елементів та підсистем;

4) системи, які складаються з елементів, що не мають фізичних аналогів у реальному світі;

54. Кібернетичні системи – це:

1) такі, що їх можна описати з достатньою точністю;

2) складаються з численних взаємозалежних і таких, що взаємодіють між собою, різнорідних елементів та підсистем;

3) системи, які складаються з елементів, що не мають фізичних аналогів у реальному світі;

4) складні динамічні системи з управлінням;

55. Стратифікацією складної системи називається:

1) декомпозиція системи за аспектами діяльності;

2) множина зі встановленими співвідношеннями між її елементами або операціями над ними;

3) процес подання інформації у вигляді деякої послідовності символів;

4) вид з’єднання між елементами, при якому вихідний вплив одного елемента передається на вхід іншого елемента;

56. За природою елементів системи поділяють на:

1) реальні, фізичні, абстрактні;

2) технічні, людино-машинні (ергатичні), організаційні;

3) природні, штучні;

4) прості, складні, великі;

57. Системи за ступенем участі в реалізації управлінських впливів людей поділяють на:

1) реальні, фізичні, абстрактні;

2) технічні, людино-машинні (ергатичні), організаційні;

3) природні, штучні;

4) прості, складні, великі;

58. За ступенем зв’язку із зовнішнім середовищем системи поділяють на:

1) відкриті, закриті й ізольовані;

2) технічні, людино-машинні (ергатичні), організаційні;

3) природні, штучні;

4) стійкі (рівноважні), не рівноважні;

59. За ступенем складності системи поділяють на:

1) реальні, фізичні, абстрактні;

2) технічні, людино-машинні (ергатичні), організаційні;

3) природні, штучні;

4) прості, складні, великі;

60. За ступенем стійкості ступенем системи поділяють на:

1) реальні, фізичні, абстрактні;

2) технічні, людино-машинні (ергатичні), організаційні;

3) природні, штучні;

4) стійкі (рівноважні), не рівноважні;

61. За тривалістю існування системи поділяють на:

1) постійні, тимчасові;

2) технічні, людино-машинні (ергатичні), організаційні;

3) природні, штучні;

4) стійкі (рівноважні), не рівноважні;

62. За характером поводження системи поділяють на:

1) реальні, фізичні, абстрактні;

2) технічні, людино-машинні (ергатичні), організаційні;

3) природні, штучні;

4) з управлінням, без управління;

63. Рівноважний режим функціонування, або рівновага системи – це:

1) здатність її зберігати свій стан як завгодно довго (як за відсутності, так і за наявності зовнішніх збурювальних впливів);

2) режим, коли протягом рівних проміжків часу система приходить до одного й того самого стану (потрапляє в точку фазового простору);

3) рух динамічної системи з одного стійкого режиму (періодичного або рівноважного) до іншого;

4) інтерпретація результатів, яка полягає у здійсненні перекладу з абстрактної мови системи в більш конкретну, змістов­ну мову опису реального об’єкта;