
- •Тема 1. Сутність та форми прояву міжнародних економічних відносин.
- •1.1. Предмет, та завдання курсу міжнародних економічних відносин.
- •1.2. Сутність категорії міжнародні економічні відносин.
- •1.3.Рівні, форми, об’єкти і суб’єкти міжнародних економічних відносин.
- •1.4. Особливості розвитку міжнародних економічних відносин на сучасному етапі.
- •Тема 2. Еволюція міжнародних економічних відносин.
- •2.2. Природно-географічне середовище мев
- •2.3. Політико-правове середовище мев
- •2.4. Соціально-культурне середовище мев
- •Тема 3. Міжнародний поділ праці і кооперація виробництва
- •3.1. Сутність міжнародного поділу праці та фактори, що впливають на його розвиток.
- •3.2. Теорії розвитку міжнародного поділу праці, його показники.
- •3.3. Міжнародна спеціалізація та кооперування виробництва.
- •Тема 4. Світове господарство як цілісна система
- •4.1.Світове господарство: основні поняття.
- •4.2.Характерні риси структури світового господарства.
- •4.3.Сучасне світове господарство і його особливості.
- •4.4.Глобальні проблеми світового господарства.
- •Тема 5. Міжнародна торгівля як провідна форма міжнародних економічних відносин .
- •5.1.Основні концепції міжнародної торгівлі.
- •5.2. Міжнародна торгівля в системі мев, її динаміка та структура.
- •5.3. Зовнішньоторговельна політика країни, її різновиди.
- •5.4.Особливості та тенденції розвитку міжнародної торгівлі послугами.
- •5.5. Методи регулювання торговельних відносин країн світу, їх характеристика.
- •Митні тарифи
- •Тема 6.Сутність, етапи формування та структура світового ринку товарів та послуг .
- •6.1.Світовий ринок у системі міжнародних економічних відносин.
- •6.2.Основні етапи розвитку світового ринку товарів та послуг.
- •6.3.Особливості світового ринку, їх характеристика.
- •6.4.Міжнародний рух товарів як ознака світового ринку.
- •Тема 7. Міжнародна виробнича інфраструктура та її підсистеми .
- •7.1.Поняття інфраструктури як складового елементу світового господарства.
- •7.2.Закон інтернаціоналізації виробництва. Закон інтернаціоналізації обігу.
- •7.3. Закономірність формування інтернаціональної вартості.
- •7.4.Інтернаціональні форми дії закона нерівноваги економічного розвитку.
- •Тема 8. Інтернаціоналізація господарського життя в умовах глобальної трансформації .
- •8.1. Нова глобальна економіка..
- •8.2. Сутність, види, передумови виникнення тнк та особливості їх діяльності.
- •8.3. Планування капіталовкладень транснаціональних корпорацій
- •8.4. Менеджмент світової глобальної економіки.
- •Тема 9. Міжнародна міграція робочої сили .
- •9.1.Причини та хвилі міжнародної міграції робочої сили.
- •9.2.Сучасні центри тяжіння робочої сили.
- •9.3. Вплив міграції на країни, що експортують та імпортують робочу силу.
- •9.4. Міждержавне правове регулювання міграції робочої сили.
- •Тема 10. Міжнародні валютно-фінансові відносини .
- •10.1.Еволюція світової валютної системи.
- •10.2.Форми міжнародних розрахунків.
- •10.3.Світовий валютний ринок, основні види валютних операцій.
- •10.4.Платіжний баланс.
- •10.5.Міжнародний кредитний ринок.
- •Тема 11. Суть та функції міжнародних кредитних відносин
- •11.1.Міжнародний кредит в системі світогосподарських зв'язків.
- •11.2.Міжнародні кредитні відносини і кредитні гроші.
- •11.3.Структура і інструменти сучасного валютного ринку.
- •11.4.Світовий ринок позикових капіталів.
- •11.5.Міжнародні фінансово-кредитні центри.
- •Тема 12. Міжнародна інвестиційна діяльність.
- •12.1. Вивіз капіталу як форма мев, причини його вивезення.
- •12.2. Форми міграції капіталу, їх характеристика.
- •12.3. Особливості вивезення капіталу.
- •12.4. Інвестиційний клімат та його складові.
- •Тема 13. Інтеграційні процеси та їх вплив на систему міжнародних економічних відносин .
- •1.13.Об’єктивні основи й сутність міжнародної економічної інтеграції.
- •13.2.Види торговельно-економічних союзів.
- •13.3.Світові центри інтеграційних процесів.
- •13.4.Особливості розвитку європейської економічної інтеграції.
- •Тема 14. Міжнародний науково-технічний обмін .
- •14.1.Зміст і місце міжнародного передавання технологій у сучасних мев.
- •14.2.Форми міжнародної передачі технологій, їх характеристика.
- •14.3.Правова охорона винаходів та її облік в міжнародному співробітництві.
- •Тема 15. Національна та міжнародна система регулювання мев .
- •15.1. Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі
- •15.2.Нетарифне регулювання зовнішньої торгівлі.
- •15.3.Основні міжнародні економічні організації, їх роль в регулюванні мев.
- •15.4.Необхідність регулювання міжнародних економічних відносин на міжнародному рівні.
9.2.Сучасні центри тяжіння робочої сили.
Міжнародна міграція робочої сили набуває глобального характеру. У світі утворилися постійні ринки робочої сили.
Перший ринок традиційно належить США та Канаді, трудові ресурси яких склалися історично за рахунок іммігрантів. США і надалі залишаються країною, яка притягує емігрантів. Але в міграційних потоках, які скеровані в США і Канаду, знизилась частка мігрантів з Європи і зросла їх кількість із Латинської Америки та Азії (китайці, японці, індонезійці, філіппінці). Серед емігрантів, які виїжджають в США, значна частка вчених та висококваліфікованих спеціалістів. Так, серед членів Національної академії наук 23 %, а серед лауреатів Нобелівської премії в США 33 % — емігранти.
Другий ринок — країни Західної та Північної Європи. Велику роль у використанні іноземної робочої сили зіграло створення ЄС, одним з елементів якого є спільний ринок робочої сили. Основу міграційного потоку у високорозвинуті країни — Німеччину, Англію, Францію, Австрію, Нідерланди складають емігранти з Туреччини, Португалії, Польщі, Іспанії, Греції, Угорщини, Чехії, Словаччини, колишньої Югославії. Збільшується в країнах Західної Європи частка емігрантів з України, Росії, Білорусі, а також з Індії, Пакистану, Афганістану, В´єтнаму та інших країн, що розвиваються. Характерним для Західної Європи є також переїзд робітників з однієї високорозвинутої країни в іншу.
Третій ринок — район нафтовидобувних країн Близького Сходу. Основними країнами регіону, що приймають, є Об´єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт, Оман, Бахрейн, Саудівська Аравія. Питома вага іноземних робітників в цих країнах становить понад 50 %, в Катарі — 85 %, ОАЕ — 90 %. Переважну частину мігрантів забезпечують Єгипет, Ірак, Сірія, Йорданія, Палестина.
Четвертий ринок — Латинська Америка. Інтенсивними є міграційні потоки між латиноамериканськими країнами. Значна частина робочої сили переміщається з Колумбії, Парагваю, Чилі, Сальвадору в Аргентину, Бразилію, Венесуелу.
Своєрідними центрами притоку іммігрантів за останні роки стали Ізраїль, Південно-Африканська Республіка, Південно-Східна Азія (Сінгапур, Гонконг, Японія), Австралія та Нова Зеландія.
9.3. Вплив міграції на країни, що експортують та імпортують робочу силу.
Наслідки для країн імміграції
1.Країни імміграції мають суттєві вигоди від підготовки спеціалістів іншими країнами. Так, за сучасними оцінками, чиста вигода для країни, що приймає, від залучення одного "середнього" вченого-гуманітарія становить 230 тис. дол. США, вченого у галузі суспільних наук — 235 тис. дол., інженера — 253 тис. дол., лікаря — 646 тис. дол.2.Фірми країн імміграції мають економію як за рахунок нижчої оплати праці іммігрантів, так і за рахунок того, що праця іноземних робітників дає змогу знизити загальний рівень заробітної плати.3.Робітники-емігранти сприяють омолодженню структури трудових ресурсів країн імміграції.4.Грошові перекази емігрантів на батьківщину сприяють розширенню реалізації товарів країн імміграції за кордоном.Разом з тим наплив робітників з-за кордону ускладнює проблему зайнятості в країні, негативно впливає на економічне становище місцевих працівників. Поряд з економічними, виникають соціальні, культурні, правові та інші проблеми.
Наслідки для країн еміграції.Для країн еміграції повернення досвідчених кваліфікованих робітників після роботи за кордоном сприяє розвитку національної економіки. Для деяких з цих країн грошові перекази емігрантів є основним джерелом валютних надходжень, яке перевищує надходження валюти від експорту товарів.
Водночас еміграція завдає шкоди країнам, оскільки національна економіка втрачає наймобільнішу і, як правило, найкращу частину трудових ресурсів. Це веде до старіння структури трудових ресурсів. Серйозною є проблема реадаптації робітників, які повертаються після роботи за кордоном і відвикли від місцевих умов праці та життя.Особливо негативні наслідки для країн еміграції має відплив висококваліфікованих спеціалістів та вчених. Тому уряди цих країн намагаються проводити політику гальмування такого процесу.