- •2. Основні засади(принципи) сімейного права.
- •6. Поняття шлюбу та його правова природа.
- •9. Визнання шлюбу недійсним. Правові наслідки недійсності шлюбу.
- •10. Визнання шлюбу неукладеним.
- •12. Право на материнство та право на батьківство.
- •15. Правовий режим роздільного майна.
- •16. Правовий режим спільного майна.
- •22. Розірвання шлюбу в судовому порядку.
- •25. Визнання батьківства за рішенням суду.
- •26. Оспорювання батьківства, материнства.
- •27. Особисті немайнові правовідносини батьків і дітей.
- •28. Підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав. Порядок поновлення батьківських прав.
- •30. Аліментні правовідносини. Обовязок батьків утримувати дитину.
- •31. Порядок сплати та стягнення аліментів на дитину.
- •32. Обовязок повнолітніх дітей утримувати батьків та його виконання.
- •35. Визнання усиновлення недійсним та його правові наслідки.
- •36. Скасування усиновлення та його правові наслідки.
- •37. Встановлення опіки та піклування над дітьми.
- •38. Припинення опіки та піклування над дітьми.
- •39. Поняття патронату.
- •40. Підстави виникнення та припинення патронату над дітьми. Договір про патронат.
- •41Реєстрація шлюбу громадянина України з іноземцем та шлюбу між іноземцями в Україні
- •42. Реєстрація шлюбу громадянина Консульські шлюби.
- •44. Розірвання шлюбу з іноземним елементом в Україні та за кордоном.
- •45. Колізійні проблеми усиновлення.
- •54. Неустойка та її види.
- •65. Момент виникнення права власності у покупця. Ризик випадкової загибелі майна.
- •70. Договір ренти.
- •71. Поняття та загальна характеристика договору дарування.
- •72. Поняття та загальна характеристика договору міни ( бартеру ).
- •74. Відповідальність постачальника за порушення умов договору поставки.
- •76. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •78. Сторони договору майнового найму, їх права та обов’язки.
- •79. Розподіл обов’язків по ремонту орендованого майна. Наслідки проведеного поліпшення орендованого майна.
- •80. Піднайом та суборенда. Права, обов’язки та відповідальність сторін.
- •86. Поняття договору підряду. Відмінності договору підряду від суміжних договорів та від трудового договору.
- •88. Виконання договору підряду. Випадки та умови дострокового розірвання договору підряду.
- •89. Майнова відповідальність сторін за порушення умов договору підряду.
- •90. Договір побутового підряду та його особливості.
- •92. Підстави укладення договору будівельного підряду. Істотні умови договору будівельного підряду.
- •93. Права та обов’язки сторін за договором будівельного підряду.
- •94. Загальна характеристика договорів на виконання науково – дослідних та дослідницько – конструкторських робіт.
- •95. Договір підряду на проектні та пошукові роботи.
- •98. Поняття та зміст договору перевезення вантажів.
- •101. Договір транспортного експедирування.
- •102. Поняття страхування. Основні страхові поняття за зу «Про страхування».
- •104. Поняття, істотні умови, форма договору зберігання.
- •106. Поняття та загальна характеристика договору комісії.
- •108. Договір факторингу та його особливості.
- •111. Безготівкові розрахунки, їх різновиди та особливості.
- •119. Загальна характеристика договорів на використання об’єктів промислової власності.
- •120. Види ліценційних договорів та їх специфіка.
- •123. Договір простого товариства.
- •124. Загальні положення про зобов’язання щодо спільної діяльності.
- •125. Договір комерційної концесії та його особливості.
- •128. Система деліктів.
- •139. Особливості відповідальності за шкоду, заподіяну спільно кількома особами.
- •140. Особливості відшкодування шкоди, завданої здоровю фізичної особи і заподіянням смерті фізичній особі.
- •143. Зобовязання з безпідставного придбання та збереження майна.
- •150. Спадкування за заповітом.
- •153. Усунення від спадщини.
- •154. Прийняття спадщини.
- •160. Охорона спадкового майна.
- •162. Оформлення права на спадщину.
22. Розірвання шлюбу в судовому порядку.
Розірвання шлюбу в судовому порядку здійснюється у випадках, передбачених ст. 109 СК України і ст. 110 СК України:а) розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має неповнолітніх дітей (крім випадків, коли один з подружжя визнаний судом безвісно відсутнім, недієздатним або засуджений за здійснення злочину до позбавлення волі на строк понад три роки);б) відсутня згода одного з подружжя на розірвання шлюбу;в) один з подружжя, незважаючи на відсутність у нього заперечень, ухиляється від розірвання шлюбу в органі РАЦСу (наприклад, відмовляється подати спільну заяву);г) якщо місце проживання одного з подружжя невідоме.У першому випадку йдеться про добровільне розірвання шлюбу, коли жоден з подружжя не заперечує проти припинення подружнього життя, але вони мають спільних неповнолітніх дітей, тому розірвання шлюбу не може бути здійснене органами РАЦС.. Головна мета суду - це встановлення того, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їх неповнолітніх дітей. Разом із заявою про розірвання шлюбу подружжя повинно передати на розгляд суду письмовий договір, в якому повинно вказати: з ким із них будуть проживати неповнолітні діти; яку участь у забезпечені умов життя дітей буде брати той з батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення тим із батьків, хто буде проживати окремо, права на особисте виховання дітей. Підсудність справ про розірвання шлюбу й порядок подачі позову визначаються за загальними правилами Цивільно-процесуального кодексу України. У позовній заяві про розірвання шлюбу вказується, рік народження кожного з подружжя, коли й де був зареєстрований шлюб, мотиви розірвання шлюбу, чи є від шлюбу неповнолітні діти, їх прізвища, імена та по батькові, вік, з ким із батьків вони проживають, чи досягнуло подружжя згоди про їх утримання і виховання, чи пред'являються інші вимоги, які можуть бути розглянуті одночасно з позовом про розірвання шлюбу.
23. Загальні підстави виникнення прав та обов’язків батьків та дітей.Батьки і діти мають взаємні особисті немайнові та майнові права та обов’язки. Згідно зі ст. 121 СК України права та обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану. Отже, юридичною підставою відносин між батьками та дітьми є кровне походження дітей від певних осіб (матері та батька), яке засвідчене державним органом реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому нормами СК України. Сама наявність фактичного складу, який утворюється сукупністю двох юридичних фактів: події — народження дитини та дії — реєстрації народження органом реєстрації актів цивільного стану, є підставою виникнення правовідносин між дітьми та їх батьками. Народження фізичної особи та встановлення її походження належать до актів цивільного стану, що підлягають державній реєстрації (ст. 49 ЦК України). Державна реєстрація в даних випадках є зовнішнім вираженням існування певної обставини. Вона свідчить про виникнення права й одночасно породжує це право, тобто має правовстановлюючий характер. Отже, в сфері сімейного права походження дитини від певних батьків стає юридичним фактом лише за умови його посвідчення компетентним державним органом — органом реєстрації актів цивільного стану (РАЦС).
При визначенні походження дитини від певного батька важливе значення має обставина, перебуває мати дитини в шлюбі чи ні.
24. Визначння походження дитини.
У Сімейному кодексі презумпція шлюбного походження викладена чітко й достатньо повно389. Відповідно до частини 1 ст. 122 СК, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається за свідоцтвом про шлюб та свідоцтвом про народження дитини, виданим органом охорони здоров'я, і засвідчується свідоцтвом про народження, виданим органом РАЦСу. Відповідно до презумпції батьківства чоловіка, саме він є батьком дитини, народженої його дружиною. У зв'язку з цим дружина не має обов'язку доводити, хто є батьком її дитини. Презумпція батьківства чоловіка (шлюбного батьківства) поширюється на чотири групи дітей:1) тих, які були зачаті й народжені у шлюбі;2) тих, які були зачаті до шлюбу, але народжені у шлюбі;3) тих, які були зачаті у шлюбі, але народжені після його припинення або визнання недійсним;4) тих, які були зачаті до шлюбу й народжені до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним.