79. Розподіл обов’язків по ремонту орендованого майна. Наслідки проведеного поліпшення орендованого майна.

Наймодавець зобов'язаний провести капітальний ремонт речі, переданої у найм, за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом; якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, то наймач має право: а) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартостіремонту; б) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Наймач зобов’язаний: проводить за свій рахунок поточний ремонтречі, яка є предметом договору найму; усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця. Наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Якщо в результаті поліпшення,зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення,які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

80. Піднайом та суборенда. Права, обов’язки та відповідальність сторін.

За договором піднайму наймач зобов’язується передати піднаймачеві майно у тимчасове користування за плату. Сторонами договору виступають наймач і піднаймач, при чому наймач виконує функції наймодавця. Відносини піднайму мають похідний, залежний характер від відносин найму. Умови д оговору піднайму залежать від умов договору найму. Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм)можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднаймузастосовуються положення про договір найму. Права і обов’язкиза договором піднайму повинні відповідати змісту договору найму. Перевищення наймачем при здачі майна в піднайм прав, наданих йому за договором найму, викликає недійсність договорупіднайму повністю або у відповідній його частині.

81. Припинення договору майнового найму ( оренди ).

Договір найму (оренди) припиняється у разі: закінчення строку його дії; смерті фіз. особи-наймача, якщо інше не встановлено договором або законом; ліквідації юр. особи, яка була наймачем або наймодавцем; розірвання договору на вимогу однієї із сторін у випадках, передбачених законом. Головною підставою припинення цього зобов'язання є закінчення строку договору. Однак якщо наймач і далі користується майном після закінчення строку договору найму, то, якщо немає заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який було раніше встановлено договором. Від договору найму (оренди),укладеного на невизначений строк, кожна із сторін може відмовитися в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за 1 місяць, а у разі найму нерухомого майна - за 3 місяці. Договором або законом може бути встановлено інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Договір найму (оренди), укладений на певний строк, може бути розірвано лише у випадках, встановлених законом. Зокрема, відповідно до ст.783 ЦК, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму,якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту було покладено на наймача. 

82.

Припинення договору майнового найму ( оренди ).

Договір найму (оренди) припиняється у разі: закінчення строку його дії; смерті фіз. особи-наймача, якщо інше не встановлено договором або законом; ліквідації юр. особи, яка була наймачем або наймодавцем; розірвання договору на вимогу однієї із сторін у випадках, передбачених законом. Головною підставою припинення цього зобов'язання є закінчення строку договору. Однак якщо наймач і далі користується майном після закінчення строку договору найму, то, якщо немає заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який було раніше встановлено договором. Від договору найму (оренди),укладеного на невизначений строк, кожна із сторін може відмовитися в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за 1 місяць, а у разі найму нерухомого майна - за 3 місяці. Договором або законом може бути встановлено інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Договір найму (оренди), укладений на певний строк, може бути розірвано лише у випадках, встановлених законом. Зокрема, відповідно до ст.783 ЦК, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму,якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту було покладено на наймача. 

83. . Поняття, зміст, суттєві умови, права та обов’язки сторін договору лізингу( Л ). Різновиди лізингу.

За договором Л. одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) в користування майно, що належить лізингодавцеві на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий Л.), або майно, спеціально придбанелізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий Л.), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) (ст.806).. Предметом договору Л. може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена до основних фондів.. Строки та плата задоговором Л. визначаються за домовленістю сторін. У ст.808 встановлено відповідальність продавця (постачальника) предметадоговору Л

.Розрізняють два види лізингу:

-фінансовий;

-операційний.

Фінансовий лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.

Операційний лізинг характеризується більш коротким, ніж життєвий цикл виробу, терміном контракту, що передбачає неповну амортизацію обладнання за час оренди, після чого воно повертається лізингодавцю і може бути знову здано в оренду. Комерційними банками і лізинговими компаніями застосовується, як правило, фінансовий лізинг. Це найбільш типова і розповсюджена форма лізингу, що характеризується середньо- і довгостроковим характером контрактів, амортизацією повної або більшої частини вартості обладнання. Операційний лізинг, у свою чергу, охоплює рейтинг і хайринг.

Рейтинг - короткострокова оренда від одного дня до одного року без права наступного придбаня орендарем майна.

Хайринг - середньострокова оренда, яка передбачає здачу в найм товарів, обладнання і машин на термін від одного до трьох років.

84. Загальна характеристика ЗУ « Про фінансовий лізинг».

Iз змiнами i доповненнями, внесеними Законами України вiд 14 сiчня 1999 року N 394-XIV, вiд 11 грудня 2003 року N 1381-IV (Законом України вiд 11 грудня 2003 року N 1381-IV цей Закон викладено в новiй редакцiї)Цей Закон визначає загальнi правовi та економiчнi засади фiнансового лiзингу

Фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з цим Кодексом і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та вина ород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:

-об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

-балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізин ового договору;

-сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її;

-майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

85. Договір побутового прокату( поняття та особливості ).

За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк (ст.787). Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний або реальний, відплатний. Договір прокату є договором приєднання, оскільки наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату; крім того, належить до публічних договорів. Сторонами договору є наймодавець і наймач. Наймодавцем може бути як юридична, так і фізична особа, для якої надання речей у користування є видом підприємницької діяльності, а наймачем - лише повнолітня фіз. особа за наявності у неї паспорта редметом договору є рухома річ, яку використовують для задоволення побутовихневиробничих потреб. Однак предмет договору прокату може бути використано і для виробничих потреб, якщо це встановлено договором. Плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця. Специфіка договору прокату полягає в тому, що: а) наймач не має права на укладення договору піднайму; б) наймач не має переважного права на купівлю речі в разі її продажу наймодавцем; в) капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо він не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача. Форма договору - усна.