2.2.2. Цикл технічного обслуговування (ремонтний цикл)

Циклом технічного обслуговування (ремонтним циклом) називають сукупність всіх видів профілактичного і ремонтного обслуговування, що проводиться з початку експлуатації машини (агрегата) до капітального ремонту або між двома капітальними ремонтами. Найпоширенішим в даний час методом встановлення періодичності виконання окремих операцій і видів технічного обслуговування, що складають цикл, є статистично-вірогіднісний метод.

Спочатку, на підставі теоретичних розрахунків і врахування досвіду експлуатації аналогічних вузлів і деталей, встановлюють приблизний перелік і періодичність виконання окремих операцій технічного обслуговування, а також величини, що характеризують граничні стани вузлів (деталей).

В процесі експлуатації машин накопичують статистичні дані за зміною технічного стану окремих елементів машин, за трудомісткістю і вартістю виконання окремих операцій.

За цих умов, всі операції з обслуговування машин, виконувані в процесі експлуатації, розділяються на дві групи: обов’язкові (повинні проводитися періодично) і операції, необхідність в яких виявляється в процесі проведення контрольного огляду (не вимагають періодичного виконання).

Під час обробки статистичних даних із загального числа операцій виділяють основні операції, виконання яких пов’язане з великим часом простою або витратами, віднесеними до середнього напрацювання машини. Для основних операцій встановлюють періодичність їх проведення (див. підрозділ 2.1), після чого, групуючи періоди виконання решти операцій, визначають можливі варіанти системи.

Будуючи планово-запобіжну систему технічного обслуговування, використовують принципи циклічності, мінімальності та сумісності.

Принцип циклічності полягає в послідовному, циклічно повторюваному, чередуванні окремих видів профілактичного і ремонтного обслуговування.

Одним з головних принципів групування операцій під час розроблення системи технічного обслуговування є принцип кратності, який полягає в тому, що періодичності окремих видів обслуговування складають ряд чисел, які визначаються коефіцієнтом кратності.

Під коефіцієнтом кратності K_i за цикл мають на увазі відношення загальної тривалості циклу технічного обслуговування Т_Ц до періодичності проведення даного виду технічного обслуговування t_і, тобто K_i = Т_Ц / t_і.

Значення коефіцієнтів кратності дозволяють визначити кількість технічних обслуговувань даного виду, що проводиться за один ремонтний цикл, як різницю між коефіцієнтами кратності K_i і наступного за ним видом технічного обслуговування K(і + l), тобто n_i = K_i – K_{(і + l)}. Тут n_i – кількість технічних обслуговувань даного виду (і), що проводяться за один ремонтний цикл; K_i – коефіцієнт кратності і-го виду технічного обслуговування; K_(і+l) – коефіцієнт кратності наступного за і-м видом технічного обслуговування.

Принцип мінімальності полягає у прагненні зменшення кількості видів технічних обслуговувань до мінімуму.

Принцип сумісності полягає у включенні операцій технічного обслуговування нижчих видів до змісту і обсягів вищих видів. Встановивши коефіцієнти кратності для основних операцій ТО, намічають можливі варіанти системи, що дозволяють об’єднати періодичності ряду операцій у групи, які складають окремі види технічного обслуговування.

Групуючи операції технічного обслуговування, тривалі операції виносять за межі системи, оскільки вони мають великий розсів термінів досягнення граничного стану і значень середньоквадратичного відхилення.

У разі включення цих операцій у систему, обслуговування для більшого числа вузлів проводитиметься задовго до або після досягнення граничного стану. І в тому, і в іншому випадку різко знижується ефективність обслуговування й роботи машин. Операції, що мають велику періодичність, повинні проводитися за потребою на підставі точного діагностування технічного стану даного вузла.

Період ТО може вимірюватися в різних одиницях: годинах роботи, мотогодинах, кілометрах пробігу, в одиницях виробничої або витраченої енергії (кВт∙год), в кілограмах витраченого пального. Останні дві одиниці вимірювання: кількість витраченої в процесі експлуатації машини енергії і кількість витраченого пального значно точніше характеризують дійсний режим роботи машини, а отже, і дійсну зміну технічного стану машини.

64