Лабораторна робота №3 Вироблення умовного рефлексу у людини

Мета і завдання. Ознайомитися з методикою вироблення умовних рефлексів. Засвоєння нейрофізіологічних механізмів умовного рефлексу.

Матеріали та обладнання: рефлексометр, прилад для вироблення тривалого умовного рефлексу, телеграфний ключ, електросекундомір.

Питання для теоретичної підготовки.

1. Основні принципи рефлекторної теорії.

2. Відмінність умовних рефлексів від безумовних.

3. Механізм утворення тимчасових зв’язків.

4. Значення умовних рефлексів для організму.

5. Сигнальне значення умовних подразників.

6. Класифікація умовних рефлексів.

7. Методи вивчення умовних рефлексів.

Хід роботи.

1. Визначення часу рефлексу на звукові подразники різної частоти. Рефлексометр вмикають у сітку змінного струму. Досліджуваний сідає спиною до досліджувача, обличчям до динаміка. При натисканні на кнопку „пуск” у динаміку лунає звук певної частоти і сили. У цю мить досліджуваний мусить замкнути ключ зупинки електричного секундоміра, який включається при натисканні кнопки „пуск”. Таким чином на секундомірі відмічається час від початку звукового подразнення до реакції на нього у досліджуваного. Час рефлексу визначається на тон 10, 100, 1000 Гц. Кожне визначення повторюють тричі, після чого обчислюють середню величину часу рефлексу. Порівняти величину часу рефлексу у різних студентів.

2. Вироблення умовного рефлексу у людини на базі мовного підкріплення. Досліджуваному пропонують дивитися у певному напрямі (в бік динаміка) і виконувати команди досліджувача. Рука досліджуваного на телеграфному ключі. За командою „натисніть ключ”, яка супроводжується звуковим подразником – тон 500 Гц,, досліджуваний натискає на ключ. При інших командах, які не супроводжуються умовним подразником (наприклад, „підніміть руку”, „зігніть кисть”), на ключ не натискують.

Дія кожного умовного подразника (у даному досліді тон – 500 Гц) супроводжується командою „натисніть ключ”. Команду подають через 1–2 с після дії умовного (звукового) подразника. Якщо досліджуваний вробив; правильні рухи (натиснення на ключ при дії тону 500 Гц), їх підкріплюють схвальною оцінкою: „так”, „правильно”. Словесне підкріплення замінює собою безумовний подразник.

Паузи варіюють у межах від 10 до 100 с. Після кількох поєднань застосовують умовний подразник, для чого-відставляють його на 4–5 с. Якщо у цей проміжок часу досліджуваний робить рухи, не чекаючи наказу, досліджувач у подальшому підкріплює умовний рефлекс тільки за допомогою позитивної оцінки „так”. Умовно-рефлекторне подразнення повторюють 5–10 разів. По шкалі секундоміра щоразу зазначають час рефлексу.

Оформити протокол досліду. Порівняти кількість поєднань, необхідних для вироблення умовного рефлексу у різних студентів.

Контрольні запитання і завдання:

1. Що таке умовний рефлекс?

2. Відмінність умовних рефлексів від безумовних.

3. Які умовні рефлекси називають Відставленими?

Лабораторна робота №4 Гальмування рефлексів спинного мозку периферичним подразненням

Мета і завдання. Навчитися аналізувати механізми гальмівних процесів та взаємодії між процесами збудження і гальмування.

Матеріали та обладнання: препарувальний набір, штатив, для закріплення жаби, електростимулятор, розчин Рінгера, нитки, 0,3 і 0,5%-й розчини сірчаної кислоти, скляночки, посудина для обмивання жаби.

Об’єкт дослідження: жаба.

Питання для теоретичної підготовки.

1. Історія відкриття гальмування в ЦНС.

2. Основні форми гальмування в ЦНС та сучасні уявлення про механізми центрального гальмування.

3. Зв’язок між процесами гальмування і збудження в ЦНС.

4. Принцип домінанти.

5. Принцип реципрокності.

6. Принцип „кінцевого нейрона”.

Хід роботи.

Приготувати спинальну жабу і закріпити її в штативі за нижню щелепу. Перечекати 3–5 хв. поки минуть явища спинального шоку.

Визначити час згинального рефлексу (опустити лапку жаби в 0,5%-й розчин кислоти) двічі з інтервалом 1–2 хв.

Туго перев’язати товстою лігатурою передню лапку жаби і повторити визначення часу рефлексу. Зняти лігатуру і через 5 хвилин повторити визначення часу рефлексу. Чи повернеться цей час до початкової величини?

Можна цей самий дослід провести в іншому варіанті. Одночасно стискати одну лапку пінцетом (механічне подразнення), а другу подразнювати розчином кислоти і визначити час рефлексу.

Спостереження оформити протоколом і зробити висновки.

Контрольні запитання і завдання:

1. Чому при подразненні лапки жаби стисканням збільшується час рефлексу?

2. Поясніть механізм виникнення гальмування.