- •1. Основні поняття метрології
- •1.1 Терміни і визначення.
- •Похибки вимірювань та їх основні види.
- •1.3 Мета метеорологічних вимірювань, їх організація.
- •Засоби і методи метеорологічних вимірювань.
- •1.5 Строки проведення вимірювань.
- •1.6 Вимоги до метеорологічних приладів.
- •Вимірювання температури на
- •Загальні відомості про термометрію.
- •2.2 Інерція термометрів.
- •2.4 Скляно-рідинні метеорологічні термометри.
- •Деформаційні термометри.
- •Термометри опору.
- •Термоелектричні термометри.
- •2.8 Вимірювання і реєстрація температури повітря і ґрунту на метеорологічних станціях.
- •Вимірювання атмосферного тиску в
- •Загальні відомості.
- •3.2 Види ртутних барометрів.
- •3.3 Деформаційні барометри.
- •Гіпсометричний метод вимірювання тиску.
- •Вимірювання вологості повітря в метеорології
- •Загальні відомості.
- •Психрометричний метод. Психрометри.
- •Гігрометри.
- •4.4 Інші методи і прилади для вимірювання вологості повітря.
- •5. Вимірювання параметрів вітру
- •5.1 Загальні відомості.
- •5.2 Первинні перетворювачі напрямку вітру.
- •Первинні перетворювачі швидкості вітру.
- •5.4. Прилади місцевої дії для вимірювання параметрів вітру.
- •Анеморумбометри.
- •6. Вимірювання опадів та випаровування
- •Загальні відомості.
- •Вимірювання опадів за допомогою опадомірів і дощомірів.
- •Снігомірні спостереження.
- •Реєстрація кількості та інтенсивності опадів.
- •Вимірювання інтенсивності випадання і осадження
- •Вимірювання випаровування.
- •7. Вимірювання висоти нижньої межі хмар
- •7.1 Загальні відомості.
- •Метод куле-пілотів.
- •7.3 Тріангуляційний метод.
- •7.4 Світлолокаційний метод.
- •8. Вимірювання метеорологічної дальності
- •Загальні відомості.
- •8.2 Візуальні методи.
- •8.3 Інструментально-візуальні методи.
- •Інструментальні (об’єктивні) методи.
- •8.5 Реєстратор дальності видимості фі-1.
- •9. Вимірювання променевої енергії
- •9.1 Загальні відомості.
- •9.2 Вимірювання прямої сонячної радіації.
- •9.3 Вимірювання сумарної, розсіяної і відбитої радіації.
- •Вимірювання балансу радіації.
- •9.5 Інтегрування показань радіометрів.
- •9.6 Геліограф.
- •10. Вимірювання вмісту озону в атмосфері
- •10.1 Загальні відомості.
- •10.2 Вимірювання озону за допомогою універсального озонометра м-83.
- •10.3 Озонозонди.
- •Вимірювання радіоактивності атмосферного
- •11.1 Основи теорії радіоактивних вимірювань.
- •Методи відбору проб повітря, випадань, води.
- •Лабораторні методи вимірювання радіоактивного
- •12. Вимірювання рівня забруднення атмосфери
- •12.1 Загальні відомості.
- •Відбір проб повітря, опадів і аерозолів.
- •Реєстрація концентрацій забруднювачів атмосфери.
- •13. Вимірювання параметрів атмосфери за допомогою дистанційних метеорологічних станцій.
- •13.1 Загальні відомості про дистанційні методи вимірювань метеорологічних елементів.
- •Дистанційна метеорологічна станція м-49.
- •13.3 Автоматична аеродромна метеорологічна станція амас авіа-1, призначення, склад, принцип дії, експлуатація.
- •14. Вимірювання параметрів вільної атмосфери
- •Загальні відомості.
- •Принцип побудови систем радіозондування.
- •Радіолокаційно-акустична система зондування.
- •Радіолокаційний метод вимірювання
- •15.1 Аналіз основного рівняння хмар і опадів.
- •Радіолокаційне вимірювання висоти нижньої і
- •Радіолокаційний метод вимірювання водності хмар та
- •У той же час інтенсивність дощу дорівнює
- •Радіолокаційний метод вимірювання швидкості і
- •16. Сучасні прилади та системи метеорологічних
- •Нові розробки вимірювачів температури, тиску, вологості повітря, швидкості і напрямку вітру, метеорологічної дальності видимості та інші.
8.2 Візуальні методи.
Спостереження за МДВ вдень. Для визначення МДВ вдень підбирають дев’ять темних об’єктів, віддалених від пункту спостереження на відстань 50, 200, 500 м і 1, 2, 4, 10, 20 і 50 км. Допускаються відхилення від вказаних стандартних відстаней до 20 %.
Об’єкти, як природні, так і спеціально споруджені для спостережень, повинні відповідати таким вимогам:
бути можливо більш темними ( );
проектуватися на фоні неба (якщо об’єкти проектуються на іншому фоні, то вони повинні мати чіткі контури, а фон повинен бути вдвічі далі від місця спостережень, ніж об’єкт);
мати кутові розміри не менше 15´;
бути видимі з місця спостережень під кутом не більше 5-6º до площини горизонту.
Після вибору об’єктів повинні бути виміряні відстані до них, оцінені кутові розміри об’єктів, складено їхній опис і план розташування.
Проведення спостережень полягає в тому, що спостерігач визначає, які з об’єктів, що є на станції, видимі і які невидимі. Об’єкт вважається невидимим тільки в тому випадку, якщо він повністю зливається з фоном і зовсім не відрізняється від нього. Інтервал, в якому в момент спостережень знаходиться величина МДВ, визначається по найбільш далекому видимому і по найбільш близькому невидимому об’єктах.
Бал МДВ визначається з табл.8.1.
Таблиця 8.1 Оцінка МДВ в балах
Бал |
Відстань до об’єкта, км |
Бал |
Відстань до об’єкта, км |
||
об’єкт не видно |
об’єкт видно |
об’єкт не видно |
об’єкт видно |
||
0 1 2 3 4 |
1 2 3 4 5 |
0,05 0,02 0,5 1 2 |
5 6 7 8 |
6 7 8 9 |
4 10 20 50 |
На
метеорологічних станціях не завжди є
достатньо придатних об’єктів для
визначення всіх десяти балів МДВ. У
цьому випадку оцінка МДВ може бути
зроблена за методом ГГО ім.Воєйкова.
Він дозволяє використовувати об’єкти,
які розташовані більш довільно по
віддаленню і напрямку від спостерігача
і по відстані
,
визначати
в інтервалі від
до
.
Завдяки цьому стає можливим оцінювати
МДВ по обмеженій кількості об’єктів,
розташованих відносно пункту
спостережень в будь-якому напрямку і
на довільних відстанях, які потрібно
вибирати так, щоб у сукупності забезпечити
можливість оцінки МДВ за всією
десятибальною шкалою (враховуючи, що
).
По методу ГГО визначення МДВ проводиться
на основі візуальної якісної оцінки
видимості найбільш віддаленого видимого
об’єкта і ступеня покриття його
атмосферним серпанком. Оцінка проводиться
по п’яти градаціям, вказаним в табл.8.2.
Кожній градації відповідає певне
значення МДВ (
)
відносно відстані до спостережуваного
об’єкта.
Таблиця 8.2 Оцінка МДВ ( ) за якісною характеристикою
видимості об’єкта і атмосферного серпанку, який його покриває
Якісна характеристика видимості об’єкта і атмосферного серпанку |
Значення |
- Повітряний серпанок на об’єкті не видний. Об’єкт виразно видно на фоні неба як темно-сірий силует. - Повітряний серпанок покриває об’єкт настільки, що окремі його деталі і природний окрас не сприймаються. - Повітряний серпанок у сильному ступені покриває об’єкт. Ясно видно, що об’єкт темніше неба - його яскравість менше яскравості неба. - Об’єкт видно як силует, що легко виявляється і пізнається, але мало відрізняється за кольором і яскравістю від неба. - Об’єкт , що знаходиться під покривом атмосферного серпанку, ледве видно, виявляється важко і легко губиться з виду. |
|
Для зручності користування цією таблицею в додатках до «Настанови гідрометеорологічним станціям і постам», вип.3, ч.I і II – «Збірник допоміжних таблиць» - наведені рисунки об’єкта, покритого серпанком різної інтенсивності.
При визначенні МДВ всі об’єкти, що є на станції, оглядаються, і вибирається самий дальній, на якому зовсім відсутній повітряний серпанок (ступінь покриття дорівнює нулю). Орієнтовно МДВ визначається множенням цієї відстані на 10. Якщо видимість при цьому виявиться більше 50 км, то ніяких інших оцінок видимості не роблять, а отриманий бал 9 записують у відповідні книжки.
Якщо
МДВ менше 9 балів, а також в тих випадках,
коли на станції нема достатньо віддаленого
об’єкта, для якого
км, оцінюється ступінь покриття
повітряним серпанком найбільш віддаленого
об’єкта, і подальше обчислення МДВ у
цьому випадку робиться за допомогою
табл.8.2.
Візуальні спостереження за МДВ в темний час доби. Для визначення МДВ в темний час доби на місцевості станції підбирають вогні, розташовані на різних відстанях від пункту спостережень, і оцінку видимості проводять по найбільш віддаленому вогню, який ще видно в момент спостережень.
Оцінка МДВ вночі робиться за такою ж баловою шкалою, як і вдень, і визначається по табл.8.3, розрахованій за формулою (8.7).
Таблиця 8.3 Оцінка МДВ (в балах) за видимістю вогнів
Бал |
Відстань (км) від джерела світла силою (кд) |
|||||||||
Вогонь не видно |
Вогонь видно |
3,5 |
8,5 |
50 |
100 |
200 |
300 |
400 |
500 |
1000 |
0 1 2 3 4 5 6 7 8 |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 |
0,10 0,28 0,53 0,83 1,24 1,77 2,53 3,09 4,22 |
0,11 0,31 0,60 0,91 1,50 2,19 3,35 4,30 5,30 |
0,12 0,38 0,77 1,28 2,06 3,24 5,43 7,55 10,40 |
0,13 0,41 0,84 1,42 2,32 3,66 6,37 9,12 13,30 |
0,14 0,44 0,91 1,54 2,56 4,12 6,98 10,80 16,40 |
0,14 0,46 0,95 1,63 2,71 4,41 8,04 12,00 18,60 |
0,15 0,47 0,98 1,68 2,82 4,62 8,43 12,70 20,20 |
0,15 0,48 1,00 1,72 2,90 4,79 9,88 13,40 21,50 |
0,16 0,51 1,07 1,86 3,16 5,27 10,00 15,50 25,80 |
При виборі вогнів можна допускати відступлення від відстаней, вказаних в таблиці, не більше ніж на 25 %.
Для спостережень не можна користуватися кольоровими вогнями, а також джерелами світла, які мають розсіювальні ковпаки. Вогонь вважається видним тільки у тому випадку, якщо він видний як світна точка. Враховуючи, що залежить від адаптації спостерігача і освітленості, спостереження потрібно проводити в темний час і не раніше ніж через 10 хв після виходу спостерігача з освітленого приміщення.
