
- •1. Основні поняття метрології
- •1.1 Терміни і визначення.
- •Похибки вимірювань та їх основні види.
- •1.3 Мета метеорологічних вимірювань, їх організація.
- •Засоби і методи метеорологічних вимірювань.
- •1.5 Строки проведення вимірювань.
- •1.6 Вимоги до метеорологічних приладів.
- •Вимірювання температури на
- •Загальні відомості про термометрію.
- •2.2 Інерція термометрів.
- •2.4 Скляно-рідинні метеорологічні термометри.
- •Деформаційні термометри.
- •Термометри опору.
- •Термоелектричні термометри.
- •2.8 Вимірювання і реєстрація температури повітря і ґрунту на метеорологічних станціях.
- •Вимірювання атмосферного тиску в
- •Загальні відомості.
- •3.2 Види ртутних барометрів.
- •3.3 Деформаційні барометри.
- •Гіпсометричний метод вимірювання тиску.
- •Вимірювання вологості повітря в метеорології
- •Загальні відомості.
- •Психрометричний метод. Психрометри.
- •Гігрометри.
- •4.4 Інші методи і прилади для вимірювання вологості повітря.
- •5. Вимірювання параметрів вітру
- •5.1 Загальні відомості.
- •5.2 Первинні перетворювачі напрямку вітру.
- •Первинні перетворювачі швидкості вітру.
- •5.4. Прилади місцевої дії для вимірювання параметрів вітру.
- •Анеморумбометри.
- •6. Вимірювання опадів та випаровування
- •Загальні відомості.
- •Вимірювання опадів за допомогою опадомірів і дощомірів.
- •Снігомірні спостереження.
- •Реєстрація кількості та інтенсивності опадів.
- •Вимірювання інтенсивності випадання і осадження
- •Вимірювання випаровування.
- •7. Вимірювання висоти нижньої межі хмар
- •7.1 Загальні відомості.
- •Метод куле-пілотів.
- •7.3 Тріангуляційний метод.
- •7.4 Світлолокаційний метод.
- •8. Вимірювання метеорологічної дальності
- •Загальні відомості.
- •8.2 Візуальні методи.
- •8.3 Інструментально-візуальні методи.
- •Інструментальні (об’єктивні) методи.
- •8.5 Реєстратор дальності видимості фі-1.
- •9. Вимірювання променевої енергії
- •9.1 Загальні відомості.
- •9.2 Вимірювання прямої сонячної радіації.
- •9.3 Вимірювання сумарної, розсіяної і відбитої радіації.
- •Вимірювання балансу радіації.
- •9.5 Інтегрування показань радіометрів.
- •9.6 Геліограф.
- •10. Вимірювання вмісту озону в атмосфері
- •10.1 Загальні відомості.
- •10.2 Вимірювання озону за допомогою універсального озонометра м-83.
- •10.3 Озонозонди.
- •Вимірювання радіоактивності атмосферного
- •11.1 Основи теорії радіоактивних вимірювань.
- •Методи відбору проб повітря, випадань, води.
- •Лабораторні методи вимірювання радіоактивного
- •12. Вимірювання рівня забруднення атмосфери
- •12.1 Загальні відомості.
- •Відбір проб повітря, опадів і аерозолів.
- •Реєстрація концентрацій забруднювачів атмосфери.
- •13. Вимірювання параметрів атмосфери за допомогою дистанційних метеорологічних станцій.
- •13.1 Загальні відомості про дистанційні методи вимірювань метеорологічних елементів.
- •Дистанційна метеорологічна станція м-49.
- •13.3 Автоматична аеродромна метеорологічна станція амас авіа-1, призначення, склад, принцип дії, експлуатація.
- •14. Вимірювання параметрів вільної атмосфери
- •Загальні відомості.
- •Принцип побудови систем радіозондування.
- •Радіолокаційно-акустична система зондування.
- •Радіолокаційний метод вимірювання
- •15.1 Аналіз основного рівняння хмар і опадів.
- •Радіолокаційне вимірювання висоти нижньої і
- •Радіолокаційний метод вимірювання водності хмар та
- •У той же час інтенсивність дощу дорівнює
- •Радіолокаційний метод вимірювання швидкості і
- •16. Сучасні прилади та системи метеорологічних
- •Нові розробки вимірювачів температури, тиску, вологості повітря, швидкості і напрямку вітру, метеорологічної дальності видимості та інші.
1.3 Мета метеорологічних вимірювань, їх організація.
Стан атмосфери і процеси, які в ній протікають, впливають на всі області діяльності і щоденне життя людини.
У зв’язку з цим систематичне вивчення стану атмосфери і атмосферних процесів, завбачення сприятливих або несприятливих метеорологічних умов, які в деяких випадках є вирішальними факторами при плануванні і здійсненні господарських заходів, - одна з важливих народногосподарських задач.
Для того, щоб постійно мати можливу повну уяву про стан атмосфери, необхідна широка постановка систематичних вимірювань багатьох фізичних величин, які характеризують як стан атмосфери, так і підстильної поверхні (суші і гідросфери).
Вимірювання повинні бути організовані таким чином, щоб їх результати служили основою для прогнозів погоди, формування метеорологічної інформації для задоволення запитів сільського господарства, будівництва, охорони здоров’я, транспорту і багатьох інших галузей народного господарства. Задовольняти ці різноманітні запитання призвана гідрометеорологічна служба.
В місцях концентрації промисловості і транспорту, які є джерелами забруднення навколишнього середовища, діють спеціалізовані стаціонарні і рухливі пости, що контролюють ступінь забруднення атмосферного повітря.
Спеціальні судна погоди і кораблі торгового флоту отримують гідрометеорологічні дані у відкритих морях.
За допомогою системи постійно діючих метеорологічних штучних супутників Землі одержують відомості про багатьох важливих характеристиках атмосфери, поверхні суші, морів і океанів в масштабі планети. Спеціально обладнані літаки також забезпечують збирання гідрометеорологічних даних із значних територій.
Гідрометслужба України керує всіма системами збирання первинної інформації через міжобласні Управління гідрометеорологічної служби (УГМС).
Існуючі станції гідрометеорологічної мережі по обсягу виконуваних робіт, відповідному штату і обладнанню діляться на розряди (I, II і III), а з виду досліджуваних об’єктів і ступеня технічної оснащеності (ступеня автоматизації робіт) – на станції:
метеорологічні (скорочене позначення М);
автоматичні радіометеорологічні (АМС);
аерологічні (АЕ);
гідрологічні (Г);
морські гідрометеорологічні (прибережні) (МГ);
суднові гідрометеорологічні (СГ);
а також на спеціалізовані:
авіаційні метеорологічні станції цивільної авіації (АМСГ);
агрометеорологічні (А);
болотні (Б);
водно балансові (Вб);
дрейфуючі (СП);
озерні (О);
плавучі (ПОМ);
селестокові (Сс);
сніголавинні (Сл);
гирлові.
Пости діляться на метеорологічні (МП), гідрологічні (ГП), озерні гідрометеорологічні (ГП), морські гідрометеорологічні (МГП) і спеціалізовані: агрометеорологічні (АМП), метеорологічні авіаційні (МАП) і пости спостережень за забрудненням навколишнього середовища.
Станції і пости оснащуються технічними засобами у відповідності з їх розрядом і видом згідно типового табеля обладнання. Станції і пости, до інформації яких ставляться підвищені вимоги (щодо обсягу, складу і часу представлення), додатково оснащуються дистанційними і автоматично діючими приладами, установками та вимірювально-інформаційними системами. Так, наприклад, на АМСГ крупних аеропортів установлені комплексні радіотехнічні автоматичні метеорологічні станції, а на деяких станціях 1-го розряду – уніфіковані автоматичні телеметричні гідрометеорологічні станції УАТГМС. Метеорологічна мережа формує первинну інформацію про стан нижнього шару атмосфери (до декількох сотень метрів) і підстильної поверхні, а з допомогою спеціальних наземних технічних засобів і про деякі процеси в більш високих шарах атмосфери.
Основні принципи організації всіх видів гідрометеорологічних спостережень і формування гідрометеорологічної інформації на гідрометеорологічних станціях і постах установлені «Настановою гідрометеорологічним станціям і постам», що складається з 11 випусків.
Первинна метеорологічна інформація включає результати вимірювань цілого ряду фізичних (метеорологічних) величин, а також кількісні і якісні оцінки окремих атмосферних процесів.
В метеорології широко прийнято поняття метеорологічний елемент – узагальнена назва деяких атмосферних явищ (туман), елементів атмосфери (хмарність), характеристик стану атмосфери і окремих метеорологічних (фізичних) величин (температура повітря, атмосферний тиск та ін.). Поняття «метеорологічний елемент» неможна ототожнювати з поняттям «фізична (метеорологічна) величина». Вони тотожні тільки в окремих випадках (наприклад, температура повітря). В деяких випадках метеорологічний елемент характеризується декількома величинами, а іноді багатьма. Тому вираз «вимірювання метеорологічного елементу» не завжди має зміст і застосовувати його без особливої необхідності не треба.
Первинна метеорологічна інформація формується як результат вимірювань деяких фізичних величин, а також оцінки стану атмосфери і розвитку окремих процесів, отриманих шляхом візуальних спостережень.
В табл.1.1 наведено перелік основних метеорологічних елементів та вимірюваних величин.